Комунальний фронт України. За що ми платимо та як це впливає на економіку

Практично до кожного українського дому щомісяця надходить щонайменше один рахунок за житлово-комунальні послуги. Найчастіше це платіжка за світло. Ще можуть бути квитанції за газ, холодну та гарячу воду, водовідведення, вивіз сміття, обслуговування прибудинкової території.
Якщо влітку гаманець майже не відчуває цього тягаря, то з наближенням опалювального сезону виникає питання: «А за що ми платимо?» Разом із Portmone розповідаємо, за що, кому й чому важливо платити за комунальні послуги, особливо під час війни.
Кому належать основні постачальники послуг?
Обслуговують будинки, постачають воду й тепло здебільшого державні або комунальні, міські, обласні підприємства. Навіть якщо послугу надає приватник, виробником продукту часто все ж є державна компанія: наприклад, видобувники газу та виробники електроенергії.
З чого складається вартість послуги?
У ціну за світло входить його виробництво, передавання та доставлення до споживача електромережами. 70% електроенергії виробляють державні атомні, гідро- та теплоелектростанції. Решту дають приватні «зелені» станції, які працюють на енергії сонця чи вітру. Доставляють електрику до будинків обленерго — нині вони практично всі приватні. Так само як і постачальники електроенергії (наприклад, компанія Yasno).
Яку роль у постачанні послуг відіграє держава?
Ринкова ціна електроенергії — понад 2,5 грн за кВт•год. Населенню її продають за 1,68 грн за кВт•год. Різницю компенсує державний «Енергоатом».
Аналогічний механізм і на ринку природного газу: державний «Нафтогаз» зобов’язаний продавати газ для населення і постачальників тепла за фіксованою ціною. Ціна природного газу для бізнесу — майже 40 грн за кубометр. Натомість газ для домівок українців коштує лише 7,96 грн за кубометр.
Чому житлово-комунальні підприємства і до війни мали проблеми з грошима?
Між виробництвом і споживанням житлово-комунальних послуг часу небагато, а от оплата за споживання відтерміновується на місяці, а у випадку з природним газом — взагалі на рік. Як так виходить?
«Більшість послуг споживається нерівномірно (у різний час, в різному обсязі), — пояснює експерт Portmone Богдан Кривенко. — Між зведенням показників споживання, виставленням рахунків й оплатою минає місяць. А в разі розподілу природного газу споживач платить за розподіл обсягів газу, спожитих у попередньому році».
Як вторгнення рф вплинуло на фінансовий стан цих підприємств?
Повномасштабне вторгнення зробило ситуацію ще складнішою, зазначає Кривенко. Багато підприємств продовжили надавати послуги, але рахунки вчасно не виставили, бо не налагодили віддалену роботу бухгалтерії та не змогли зняти показники лічильників.
У нормальному режимі підприємства, які отримали оплату від клієнтів, розраховуються зі своїми постачальниками та контрагентами, готуються до опалювального сезону та проводять ремонт. Наприклад, постачальники тепла і гарячої води віддають гроші за газ і воду водоканалам і постачальникам газу, закуповують матеріали для ремонту. А водоканали розраховуються за електроенергію, купують реагенти для очищення води.
Чи вдалося підприємствам відновити повноцінну роботу?
Через війну на територіях, де тривають бойові дії, є проблеми з електро- та газопостачанням. У Луганській, Донецькій, частково Запорізькій областях газопостачання найімовірніше відновити не вдасться впродовж наступних кількох місяців.
«У регіонах, де відбувалися бойові дії, та в наближених до них областях скорочується споживання електроенергії, газу та інших житлово-комунальних послуг. Це складна ситуація для підприємств, особливо якщо їхня інфраструктура постраждала унаслідок бойових дій», — говорить Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних і енергетичних програм громадянської мережі «Опора».
Міністр енергетики Герман Галущенко заявив про загальне скорочення споживання газу в Україні приблизно на 40%.
Схожа ситуація й з електрикою, її споживають на 35% менше, каже Ольга Бабій, членкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Наприклад, коли Київську, Чернігівську та Сумську області в перші тижні повномасштабної війни покинули люди, споживання світла скоротилося вдвічі. Зараз мешканці повертаються, проте показники з використання електроенергії все ще нижчі на 20% за ті, що були до 24 лютого. У регіонах, які межують із зоною бойових дій (Миколаївська, Запорізька та Дніпропетровська області), споживання зменшилося на 35%.
Натомість на заході країни, куди люди масово переїжджали, реалізація електроенергії, газу, води — на тому ж рівні, що й до вторгнення.
Яку підтримку галузь отримує від держави?
Частина підприємств, інфраструктуру яких було пошкоджено внаслідок бойових дій, справді отримали й отримують допомогу — з місцевого та державного бюджетів та від міжнародних гуманітарних організацій. Наприклад, каже Ольга Бабій, Червоний Хрест допоміг постачальникам води з реагентами — засобами, що очищують воду.
Окрім того, держава «заморозила» основні тарифи й продовжує надавати людям субсидії, попри те, що це коштує бюджету мільярди гривень. За словами директора Центру економічної стратегії Гліба Вишлінського, щоби постачати газ населенню та виробникам тепла за неринковою фіксованою ціною, з державного бюджету змушені будуть виділити кошти на підтримку «Нафтогазу».
Чому оплата рахунків — найважливіша підтримка галузі?
«Підприємства скорочують свої витрати та відправляють співробітників у відпустки через брак грошей на зарплати. Напередодні опалювального сезону надія тільки на споживачів, інших грошей для фінансування немає», — наголошує членкиня НКРЕКП Бабій.
Основні кошти від держави нині направлені на те, щоб усе населення України сплачувало менш як половину ринкової вартості електроенергії та газу.
«Проте саме ця частина є оперативним грошовим потоком підприємства й необхідна для ефективної підготовки до опалювального сезону», — пояснює Бойко.
За даними Portmone, показник кількості оплат послуг сьогодні сягає навіть довоєнного рівня, проте сума платежів зменшується. «Навіть люди за кордоном намагаються сплачувати за комунальні послуги», — зазначає Кривенко.
Це дає надію, що українці не просто планують повернутися додому після війни. Українці роблять усе, щоби зберегти свою країну працездатною.
Як швидко та зручно оплатити комуналку?
Партнер публікації Portmone пропонує зручний сервіс для оплати комунальних послуг. Вам більше не знадобиться шукати термінали, стояти в чергах і збирати паперові платіжки.
Щоб оплатити поточні рахунки на сайті або в мобільному застосунку Portmone, зробіть таке:
- Зайдіть у розділ «Комунальні послуги» в каталозі.
- Оберіть тип послуги: «Газ», «Вода», «Опалення», «Електроенергія».
- Знайдіть у списку вашого постачальника. Аби прискорити процес, введіть свій регіон або скористайтеся рядком пошуку.
- Введіть номер особового рахунку та іншу інформацію за запитом системи.
- Натисніть «Оплатити».
- На сторінці, що відкрилася, введіть адресу електронної пошти та дані платіжної картки.
- Підтвердьте оплату та отримайте квитанцію на свій email та в особистому кабінеті.
Для економії часу зареєструйтеся на сайті, створіть шаблони оплат у своєму акаунті та прив’яжіть їх до конкретних адрес. Тепер ви зможете отримувати електронні рахунки та здійснювати оплати за кожною адресою одним натисканням кнопки.
Також сервіс пропонує функції нагадувань або автоплатежів. Крім цього, на Portmone ви маєте змогу передавати показники лічильників і зберігати квитанції про оплату в особистому кабінеті користувача.
Партнерський матеріал опубліковано на правах реклами. Проєкт реалізовано у співпраці з Portmone. Над матеріалом працювали журналістка Вікторія Ільченко, редакторки Христина Коціра та Вікторія Бега, дизайнерка Тетяна Костік, креативна продюсерка Анна Соха.