Коли не стане світла: як пережити блекаут

Чи очікувати на нові атаки на енергетичну інфраструктуру?

Що ближче до морозів, то більший ризик ударів по критичній інфраструктурі, вважає співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

«Улітку, коли тепло, довший світловий день, це сприймається легше. В осінньо-зимовий період ефективність таких ударів і шкода від них набагато більша. Їхня мета — створити якомога більше труднощів для цивільного населення і спровокувати можливі бунти», — розповідає Мельник.

За його словами, зламати волю до опору більшості суспільства такими методами не вийде, вони навпаки викликають обурення та підігрівають негативні настрої українців до росії.

Ще одна причина, з якої загарбники цілять в українську енергосистему, — економія ракет, адже санкції руйнують ланцюжки постачання російського військово-промислового комплексу. Зараз вистрілюється боєзапас, який рф накопичувала впродовж десятків років.

«Тому цей ресурс хочуть використати для найбільшого ураження», — вважає Мельник.

Як зазначив голова військового комітету НАТО, адмірал Роб Бауер, завдяки західним санкціям рф значно скоротила виготовлення своїх крилатих ракет. Однак повністю виробництво не припинилося.

Водночас кремль закуповує далекобійну зброю у країн-вигнанців. Наприклад, Іран постачає окупантам дрони-камікадзе, а КНДР ймовірно відправляє ракети та снаряди.

Станом на 18 листопада в запасах російських військ залишалися 119 «Іскандерів», 347 «Оніксів», 229 «Калібрів», 150 ракет Х-555, 132 ракети Х-101, 120 штук Х-22/32, 356 штук Х-35, 6 980 штук С-300, та 43 «Кинджали». Відповідну оцінку залишків ворожого арсеналу оприлюднив міністр оборони Олексій Резніков напередодні останнього масованого обстрілу 23 листопада. Тоді росіяни випустили 67 ракет.

Якщо враховувати лише ракети, які мають дальність близько 500 кілометрів або більше, росіяни, умовно, можуть здійснити близько 16 атак на енергетичну інфраструктуру, подібних до тієї, яка була 23 листопада.

Що робити, якщо блекаут заскочив вас зненацька?

Електричний струм став невіддільною частиною нашого повсякдення. Про нього легко не думати, доки лампочка дає світло, а холодильник не дає продуктам зіпсуватися. Безліч предметів у нашій оселі залежать від електроенергії. Цілий спектр приладів забезпечує нас теплом, їжею, водою та зв'язком. Але ми не можемо покладатися на них під час блекауту.

«Потрібно відразу перевести свій смартфон у режим енергоощадження або вимикати, коли ви ним не користуєтеся. Зараз більшість людей не знають номерів телефонів напам’ять, тому необхідно записати важливі контакти до блокнота. Також можуть знадобитися адреси найближчих бомбосховищ або лікарень», — розповідає керівник школи виживання «Білі Вовки» Сергій Білоус.

У пригоді можуть стати й «Пункти незламності», де можна зарядити свої мобільні пристрої, зігрітися, отримати холодну і теплу воду, мобільний зв’язок, інтернет та навіть першу медичну допомогу. По всій Україні такі пункти працюватимуть при всіх обласних і районних адміністраціях, при школах, будівлях ДСНС. Найближчі пункти можна знайти на карті на спеціальному сайті. Мапа буде постійно оновлюватися.

Під час блекауту зникає або погіршується мобільний зв’язок та інтернет, але для дзвінків можна знайти стаціонарний телефон, який не залежить від електропостачання. Такі телефони можуть використовувати ваші сусіди, каже Білоус.

Крім того, українські оператори запустили національний роумінг. Він дозволяє перемикатися на іншого оператора, якщо ваша мережа недоступна. Для цього потрібно в налаштуваннях відключити автовибір мережі та вибрати одну з доступних вручну.

У зимовий період, особливо коли вдарять морози, експерт рекомендує збиратися всій родині в одному приміщенні.

«Так буде набагато тепліше. Не забудьте законопатити вікна, щоб не було протягу. Одягайтеся, як капуста, тобто багатошарово. Так між одягом утворюється повітряний прошарок, який працює за принципом термоса», — розповідає Білоус.

Однак, якщо ви виконуєте фізичну роботу, експерт радить зняти зайвий одяг, щоб не пріти. Оскільки рясне потовиділення збільшує віддачу тепла від організму.

Як підготуватися до блекауту?

Тут у пригоді стане ваша тривожна валіза, але додатково потрібно подбати про такі речі як акумулятори (павербанки), свічки, сірники, ліхтарики та батарейки до них.

«Є ліхтарики на сонячних батареях. Вони коштують 200-500 гривень. Вдень виставив на підвіконня, а вночі користуєшся», — зазначає Білоус.

Украй важливим є запас питної води. Білоус рекомендує підготувати щонайменше по три шестилітрових бутлі на людину. Вода необхідна не лише, щоб утамувати спрагу, але і для кухарства.

Саму ж воду можна набрати у бюветах; якщо не буде іншого виходу — збирати дощову або топити сніг. Але будь-яку воду, яку ви принесли додому, потрібно відфільтрувати та знезаразити перед уживанням. Є спеціальні піґулки для очищення води. Якщо їх немає, то допоможуть краплі 5% йоду. Десять крапель на літр води вистачить, але потрібно почекати, щоб випав осад. Потім обережно злити решту рідини без осаду — і таку воду вже можна пити, каже Білоус.

«Якщо будуть перебої з електро- та газопостачанням, потрібно на чомусь готувати їжу. Для цього можна купити туристичну пічку або пальник. Є примус бензиновий “Шміль”. Дуже потужний і економічний. Подібні прилади, які працюють на газових балонах, також можна придбати. Але самі балони закінчуються, більшість із них не можна заправляти, а вони доволі недешеві», — зазначає Білоус.

Якими продуктами запастися на випадок блекауту?

Беручи до уваги труднощі з приготуванням їжі без електроенергії, дієтологиня Лариса Бойченко поділилася з нами раціоном, який не зашкодить здоров’ю.

За її словами, потрібно підготувати запас овочів: моркви, буряку, гарбуза, капусти. Їх можна їсти сирими чи робити з них салати. Крім того, вони не псуються та можуть зберігатися до весни. Для цього достатньо помістити їх туди, куди не дістають сонячні промені. Наприклад, до ящика на балконі, а коли похолоднішає, городина може лежати й у квартирі, зазначає Бойченко.

«Обов’язково потрібна нерафінована олія. Вона набагато корисніша, ніж рафінована. Можна буде заправляти нею салати. На цьому можна буде довго прожити, якщо не буде можливості готувати», — розповідає дієтологиня.

Якщо є кошти, то придбайте в’ялене м’ясо. Дешевший варіант — звичайне сало. Воно може зберігатися довго. Поєднавши перелічені продукти з хлібом або сухарями, ви отримаєте майже повноцінне харчування.

«Організм обов’язково потрібно збагачувати жирами, з них людина буде отримувати енергію. Це якщо вона недоотримує повноцінних вуглеводів, коли немає можливості варити суп чи борщ», — зазначає Бойченко.

Якщо у вас є примус або газовий балон, то з овочів можна приготувати суп, а також додати до раціону різноманітні крупи.

Дієтологиня також рекомендує:

• консерви з квасолею або горохом. В них є рослинний білок;
• твердий сир. Його можна зберігати тижнями, якщо загорнути у вологий рушник і тримати на балконі. Навіть невеликий шматок сиру є відмінним джерелом білків, вуглеводів і вітамінів;
• яблука. Цими фруктами можна компенсувати нестачу соків, які організм недоотримує через відсутність рідкої їжі;
• сухофрукти й мед. В цих продуктах містяться вуглеводи, а ще вони покращують настрій.

Скільки часу може тривати блекаут?

Атаки на критичну інфраструктуру не припиняються, тож у майбутньому ми можемо очікувати на нові аварійні відключення. Неможливо передбачити, куди саме поцілять російські ракети і які пошкодження вони завдадуть енергетичній системі України.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко розглядає два сценарії блекауту: «Позитивний — складе три дні, негативний — 7-10 днів на відновлення системи та відновлення повного споживання».

Однак в окремих регіонах, аби поновити електропостачання, може знадобитися і більше часу. Наприклад, Київщина може залишитися без світла на два тижні, розповідав в інтерв’ю hromadske голова Київської ОВА Олексій Кулеба.

У разі найгіршого сценарію влада Києва допускає евакуацію частини жителів міста. Проте поки не зрозуміло, як саме її будуть організовувати.