Котедж-заповідник. Як у Вилковому розкрадають землю на мільйони гривень

«Райський куточок»

Значна частина Вилкового розташована на воді — на рукавах дельти Дунаю, що впадає у Чорне море.

Місто буквально з усіх боків оточене Дунайським біосферним заповідником — природним об’єктом міжнародного значення. На його території можна побачити сотні різноманітних представників флори та фауни, занесених до Червоної книги.

Одне з місць, яке обирають для відпочинку у Вилковому, — котеджі Clover Holiday Resort на березі затоки Базарчук. Clover пропонує респектабельні котеджі для проживання, з видів дозвілля — риболовля, шашлики, катання на катері й каяках. Одна доба проживання тут коштує від 1,5 до 2,8 тисячі гривень.

Забронювати собі будиночок на цьому курорті непросто. На вихідних усе зайнято на кілька місяців заздалегідь.

Як з’ясувало hromadske, база відпочинку побудована на території Дунайського біосферного заповідника. Ця земля перебуває у користуванні Ізмаїльського лісового господарства й охороняється законом. Про це свідчить схема Вилківського лісництва (входить до Ізмаїльського лісового господарства — ред.) — на ній територія біля затоки Базарчук позначена як заповідна.

Водночас Ізмаїльське лісове господарство не надавало дозвіл на виділення землі, де побудоване котеджне містечко. Згідно з законом «Про природно-заповідний фонд» будівництво на території біосферного заповідника заборонене. Понад те, за умисне знищення об’єктів природно-заповідного фонду, яким вважається будівництво, загрожує до трьох років обмеження волі згідно з Кримінальним кодексом.

Самі власники не приховують, що котеджі зведені на заповідних землях — про це вони розповідають на своїй Facebook-сторінці.

Хто ж володіє цими котеджами? Clover функціонує щонайменше з 2016 року, про що є згадка в російській соцмережі «ВКонтакте». Тут же можна побачити слова вдячності власникам курорту.

«Игорь и Людочка» — це подружжя Ігоря та Людмили Вершиніних, фактичних власників котеджів на березі затоки. За гарний відпочинок їм дякують і на профільних сайтах з оренди нерухомості:

«Сподобалось усе! Гарно, чисто, тихо. Дуже чуйний персонал, окреме спасибі стороні, що приймала, — Людмилі та Ігорю». 

У телефонній розмові з hromadske Людмила Вершиніна відрекомендовується власницею Clover. Ми запитали жінку, як їй вдалося побудувати котеджі у заповідній зоні на землях, які донедавна належали державі. Відповідно до даних реєстру речових прав Вилківська міськрада віддала ці ділянки у приватні руки лише у грудні 2021 року.

«До чого такі питання? Кому належало, а кому ні? Я про це не говоритиму», — відповіла Вершиніна й кинула слухавку.

Її чоловік Ігор Вершинін теж відмовився говорити з журналістами: «Мені ніколи не буде зручно спілкуватися».

Фіктивні власники

Наприкінці 2021-го року Вилківська міська рада виділила п’ять земельних ділянок по 10 соток п’ятьом різним людям.

Одну — нині покійній Лисаветі Сіларіній. Попри те, що їй безоплатно виділили землю, зареєструвати її на себе жінка не встигла — померла у віці 87 років.

У реєстрі судових рішень вказано, що Сіларіна — бабуся Людмили Вершиніної. Тож остання, скориставшись своїм правом на спадщину, у червні 2023-го через суд оформила земельну ділянку на себе.

Інші чотири земельні ділянки Вилківська міська рада виділила також імовірно підставним людям. Серед них — Іван Базіленко. Він, за даними джерел hromadske, у середині 2000-х працював на філії з ремонту суден, що належала підприємству «Укррічфлот», яку тоді очолював нинішній мер Вилкового Матвій Іванов.

Улітку 2022-го року у Вилківській міській раді відбулися обшуки. Правоохоронці вилучили всю документацію щодо земельних ділянок, на яких побудований Clover. Справа стосувалася «плану заволодіння ділянками Дунайського біосферного заповідника». Минуло понад рік, а результатів досі нема — досудове розслідування триває.

Після візиту правоохоронців у чотирьох земельних ділянок змінився власник. Ним став Костянтин Крючковський. Упродовж весни 2023-го на цього чоловіка переоформили і землю, і котеджі. Найімовірніше, Крючковський отримав базу відпочинку лише номінально. Він — не місцевий, прописаний у Кіровоградській області, і жодного майна, крім «новопридбаного», не має.

«Намалювати земельну ділянку»

Але на цьому Вилківська міська рада не зупинилась. У липні цього року депутати надали дозвіл Крючковському на розроблення Для того, аби передати земельну ділянку, потрібно спочатку розробити для неї детальний план території та зареєструвати їїдетального плану території поблизу затоки Базарчук. Що це означає? Якщо Крючковський надасть їм план, то зможе отримати площу в 3,5 гектара. От тільки нюанс у тому, що ці землі також входять до Дунайського біосферного заповідника і значаться на балансі Ізмаїльського лісового господарства.

На схемі, яку отримало hromadske, ця ділянка землі виділена зеленим кольором. Вона розташована впритул до бази відпочинку Clover, територія якої виділена червоним. Отже, територію комплексу планують збільшити у вісім разів.

Нині в Одеській області 100 м² землі під забудову в середньому коштує 5 тисяч доларів. Тож земельна ділянка такої площі може вартувати приблизно 1,7 мільйона доларів.

П'ять ділянок, які були виділені раніше, можна оцінити у 250 тисяч доларів, або в понад 9 мільйонів гривень. Хоча реальну вартість заповідної землі має встановити держава.

Експерт із питань містобудування Георгій Могильний зауважує, що міська рада прямо порушила норми статті 10 закону «Про регулювання містобудівної діяльності», яка не дозволяє розробляти детальний план території коштом фізичних осіб.

«Таке фінансування дозволяється винятково для ділянок, які перебувають у власності чи користуванні фізособи. Цю норму вводили, щоб уникнути корупції», — каже Могильний.

Він додає: якщо подивитися на план, деякі будинки розташовані за межами наявних земельних ділянок.

«Тобто це незаконне будівництво з самочинним зайняттям земельних ділянок», — констатує експерт. Згідно з законом таке порушення може каратися обмеженням волі строком до трьох років.

А втім, прокуратура, яка вже понад рік розслідує один з епізодів передання заповідних земель у приватну власність, кваліфікувала провадження за Підроблення офіційного документач. 1 ст. 358 та Зловживання владою або службовим становищемч. 1. ст. 364 КК України. Максимальне покарання — три роки позбавлення волі.

Співрозмовник hromadske у міській раді Вилкового стверджує, що мер Матвій Іванов давно дружить із фактичним власником бази відпочинку Clover Ігорем Вершиніним.

Ми вирішили запитати про це міського голову безпосередньо:

— Як давно ви знайомі з Ігорем Вершиніним? 

— Навіщо вам це знати? 

— У нас є документи, які свідчать про те, що міська рада виділила землю під базу Clover, що фактично належить подружжю Вершиніних. Ви мали на це вплив?

— Наскільки я пам’ятаю, ніколи йому земля не виділялася. А що? Він не такий же громадянин України, як інші? 

На питання про те, чому міська рада дає дозвіл на розроблення детального плану території заповідника громадянину Крючківському, Іванов відповідати відмовився.

Межі міста Вилкове парламент розширив у грудні 2022 року. Та це, схоже, не завадило міськраді виділити земельні ділянки під базу відпочинку за рік до цього — у грудні 2021-го, тобто ще тоді, коли міськрада до цієї землі не мала жодного стосунку.

До того ж у проєкті землеустрою, який встановлює межі міста, видно, що землі навколо затоки, на яких звели базу відпочинку, позначені як такі, що «не передаються в комунальну власність». Отже, навіть після розширення меж міста міськрада не мала права розпоряджатися цією землею й передавати її приватним особам.

Чи потоне «Ноїв ковчег»?

Описаний нами кейс — лише один із багатьох епізодів розкрадання природоохоронних територій на Одещині.

За скаргою Київського еколого-культурного центру, який аналізує стан природно-заповідного фонду України, Одеська обласна прокуратура подала 38 позовів щодо незаконного захоплення територій Дунайського заповідника та Ізмаїльського лісгоспу. Наразі вже є рішення суду, згідно з яким державі мають повернути 9 земельних ділянок загальною площею 0,9 гектара. Їхню вартість у прокуратурі оцінили майже у 50 мільйонів гривень.

«Усі ці забудови і, як наслідок, вирубки лісів будуть лише шкодити унікальній території, якої немає більше ніде у Європі. Там є безліч рослин і тварин, які занесені в Червону книгу. Наприклад, там розмножуються рожеві пелікани. Біосферні заповідники для того й створюються, щоб зберегти унікальну дику природу. Цей "Ноїв Ковчег" може затонути», — резюмує еколог Володимир Борейко.