Масштабні протести: Гонконг не хоче стати «звичайним китайським містом»
Майже 80 людей постраждали 12 червня в сутичках із поліцією в Гонконгу. Правоохоронці застосували ґумові кулі та сльозогінний газ. Масштабні протести там тривають майже тиждень. Людей обурив закон про екстрадицію, поправки до якого хоче ухвалити місцева влада. Цей законопроект дозволить передавати підозрюваних місцевих жителів та навіть іноземців до материкового Китаю, де до активістів ставляться набагато жорсткіше. Левова частка громадян та опозиція вважають, що це загрожує дисидентам, які мешкають у Гонконгу. Громадське поспілкувалося з очевидцями та учасниками протестів про те, що відбувається та чого чекати далі.
Найбільші протести за 20 років
Протести почалися 9 червня. Тоді, за даними організаторів, на вулиці вийшов понад мільйон жителів, тобто кожен сьомий мешканець Гонконгу. Поліція ж повідомила про 240 тисяч учасників. Імовірно, це наймасовіші протести з 1997 року, коли Велика Британія повернула Гонконг Китаю.
Тоді умовою було збереження Гонконгом широкої автономії протягом 50 років. Упродовж цього часу Гонконг мав би зберігати капіталістичну економіку та власну адміністративну систему. Попри те, що влада Гонконгу дослухається до наказів Пекіна, гонконгське суспільство має значно більше свободи, ніж решта Китаю. Зокрема, значно ліпшою є ситуація з дотриманням прав людини. У Гонконгу також мешкають деякі учасники протестів, які 30 років тому придушили на площі Тяньаньмень.
Після недільного маршу місцева влада, яку очолює Керрі Лам, перенесла обговорення законопроєкту на невизначений термін. Демонстранти припустили, що дуже скоро до розгляду проєкту повернуться. Тож протести не припинилися, а навпаки, загострилися. 12 червня гонконгська поліція застосувала проти їх учасників ґумові кулі та сльозогінний газ.
Травми отримали щонайменше 79 протестувальників. Двох чоловіків доставили до лікарні у тяжкому стані, ще 13 людей — у стабільному.
Як розповідає Громадському учасниця протестів 12 червня Лю (повне ім’я вона не повідомила з міркувань безпеки), «багатьох гонконгців розлютили дії уряду, включно з жорстким і лицемірним ставленням Керрі Лам до жителів, особливо молоді, а також криваві дії поліції не лише проти неозброєних та мирних протестувальників, а й щодо преси». Наймолодшим постраждалим лише 15 років.
Учасників протестів шукають і затримують. Тож співрозмовники Громадського також побоюються арешту за звинуваченням у «бунті».
«Я кілька років працювала з дітьми як волонтер. І вважаю, що я повинна зберегти наше суспільство для молодшого покоління, щоби в молоді були такі ж права та свободи», — каже Лю. Також як християнка вона боїться, що затвердження поправок загрожує релігійним меншинам обмеженням їхніх прав.
Зараз Гонконг має укладені угоди про екстрадицію з 20 країнами. Якщо законопроект ухвалять, місцева влада зможе видавати підозрюваних Китаю, ще одному особливому адміністративному району КНР Макао, а також Тайваню.
«Люди стурбовані цим законопроектом, бо якщо гонконгців висилатимуть до материкового Китаю, вони можуть стикнутися з несправедливим судом і не мати тих прав, які мають тут, у Гонконгу. Китайський уряд має великий досвід катування правопорушників чи затриманих до ухвалення вироку. Також відомо, що затриманим відмовляють у праві на адвоката, або адвокати не можуть їх відвідати у в’язниці. І навіть родичі не мають до них доступу», — пояснила в коментарі Громадському юристка з Гонконгу Венні Лау.
Яким буде майбутнє Гонконгу
Як розповіла журналістка з Гонконгу Ґвінет Хо, 13 червня у Гонконгу протести були поодинокими. Загалом вона описала ситуацію як неоднозначну: деякі жителі дуже злі через жорстокість поліції, водночас є й ті, хто підтримують законопроєкт та місцеву владу, контрольовану Пекіном.
«Згідно з деякими опитуваннями, понад 60 % жителів Гонконгу виступають проти законопроєкту», — повідомила вона.
Урядові будівлі будуть зачинені до кінця тижня. Президент Законодавчої ради Гонконгу, яка має розглянути законопроєкт, через протести біля будівлі скасував обговорення 12 і 13 червня. Воно не відбудеться й 14 червня.
Ґвінет Хо прогнозує, що протести знову почнуться, щойно оголосять дату обговорення поправок у Законодавчій раді.
«Оскільки Законодавча рада була обрана недемократично, її значною мірою контролює уряд. Тож є дуже велика ймовірність, що законопроєкт підтримають, якщо його поставлять на голосування. Єдиний шанс — що від законопроєкту відмовиться уряд. Але він поки не хоче цього робити. Побачимо, чи зможуть протестувальники вплинути на це», — пояснює журналістка.
«Влада думає, як їй відповісти на протести, оскільки іноземні медіа широко їх висвітлюють, — коментує Венні Лау. — Складно сказати, що буде далі. Я налаштована не дуже оптимістично, однак треба сподіватися на краще».
За її словами, після жорстких зіткнень з поліцією розділилися думки щодо того, яким надалі має бути протест.
«Якщо протест буде успішним і влада відмовиться від ухвалення поправок, ми будемо більш оптимістичними щодо майбутнього Гонконгу та принципу «одна країна, дві системи», — зізнається Лау. Поки що цей принцип дозволяє Гонконгу жити за іншими правилами, ніж решта Китаю.
«Я та багато інших гонконгців не можемо змиритися з фактом, що наше улюблене місто силою перетворюють із міжнародного фінансового центру, де люди прагнуть демократії та панує верховенство права, на звичайне китайське місто, де так зване верховенство права — для захисту не прав жителів, а тих, хто у владі», — поділилася переживаннями з Громадським Лю.
На її думку, це загрожує не лише відтоком іноземних інвестицій разом із падінням економіки та зайнятості, а і справедливим судам.
«Я бачу, що ми вже втрачаємо свободу від страху, і не можу уявити, наскільки гіршим буде становище суспільства, якщо Гонконг деградує до рівня простого китайського міста», — сказала Лю.