Мер Чернігова назвав курс України в НАТО «фігнею», а сам Альянс — неефективним

Про це свідчить відеозапис із засідання міськради.

«Сьогодні ми говоримо, що нам треба вступити в НАТО. Та фігня це все. Це абсолютно неефективно, як уже неодноразово демонструвалося, якийсь там, умовно кажучи, клуб. Кого він захистив останнім часом? На кого нападали чи Америка, чи Росія? Кого захистило НАТО? Нікого», — сказав Атрошенко.

Він пригадав, що сили НАТО не втрутилися в анексію Криму та війну на Донбасі, натомість «бомбили Югославію». «Завдавали авіаударів, встановлюючи демократію. Хіба авіаударами демократія встановлюється?» — риторично запитав мер Чернігова.

Що за бомбардування Югославії?

Бомбардування Югославії силами НАТО відбулося у 1999 році в межах операції проти цієї республіки. Воно призвело до виведення югославських військ із території Косова та переходу цього краю під контроль НАТО.

Проте ця операція ніяк не демонструє ефективність чи неефективність НАТО у захисті країн, які входять до складу Альянсу, оскільки все це відбувалося за межами НАТО.

Доповнено. Згодом Атрошенко у Facebook додатково пояснив свою позицію. «Поки наші хлопці гинуть від рук агресора, політики роками обговорюють вступ України до НАТО. Тому і реакція була відповідною», — написав політик.

Він додав, що Україні треба «не мантри про НАТО повторювати», а вимагати від наших міжнародних партнерів «реальних дій» щодо допомоги у безпеці та встановленні миру на Донбасі. А ще мер запевнив, що підтримує вступ України у Європейський Союз, та вважає Крим та Донбас частиною України, а Росію — агресором.

Детальніше про Атрошенка

Він обіймає посаду мера Чернігова з 2015 року. До цього був народним депутатом трьох скликань, де представляв «Нашу Україну» та «Партію регіонів».

У складі останньої в січні 2014 року голосував за «диктаторські закони», але пізніше надіслав заяву з проханням вважати, що він не голосував.

Зближення України й НАТО

Окремим документом у процесі зближення з Альянсом може стати Програма з п'яти пунктів, де розглядаються політичні та економічні питання країни, її оборона та військовий потенціал, ресурси, безпека та правові питанняПлан дій щодо членства. Українська влада неодноразово просила надати його. У 2008 році на саміті Альянсу в Бухаресті документ мали отримати Україна та Грузія, але в підсумковій заяві зустрічі йшлося лише про наміри НАТО надати ПДЧ.

Попри це, зближення між Україною та Альянсом продовжується. У 2018 році НАТО офіційно визнало наміри України набути повноправного членства в Альянсі. У 2020 році Україна отримала статус партнера в межах Програми розширених можливостей НАТО.

А 14 червня 2021 року за результатами саміту НАТО країни-члени Альянсу у своїй спільній декларації затвердили, що План дій щодо членства є «неодмінною частиною» процесу набуття Україною членства в Північноатлантичному альянсі. Але умови, за яких Київ отримає ПДЧ, визначатимуться на індивідуальній основі.