«Ми досі чекаємо на ці слова від Росії»: родичі загиблих рейсу МН17 про визнання Іраном збиття українського літака

11 січня Іран визнав, що український літак Boeing-737 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» у Тегерані збила його ракета. Катастрофа, яка забрала життя 176-ти людей, сколихнула світ. Лідери різних країн висували свої версії того, що сталося, долучалися до розслідування та висловлювали співчуття родинам загиблих у катастрофі.

Та найкраще їх розуміють ті, хто втрачав найближчих в інших авіакатастрофах. Родичі загиблих внаслідок збиття малазійського боїнга у небі над Донбасом у липні 2014-го року почали писати свої слова підтримки у соцмережах. Це сталося ще до того, як Іран офіційно визнав, що помилково збив український літак. Тепер паралель між двома подіями стала виразнішою.

Попри те, що офіційне розслідування катастрофи МН17 триває, а 9-го березня розпочнеться судовий процес у Нідерландах, родичі загиблих не сподіваються, що за своє життя почують від Росії визнання своєї провини. Досі, навіть за наявності доказів, встановлених Об’єднаною слідчою групою, вона відкидає будь-яку свою причетність до злочину.

Та на прохання hromadske вони поділилися своїми враженнями — що відчули, коли дізналися про падіння українського Боїнга-737 і визнання Іраном провини за катастрофу, — а також словами підтримки для тих, хто зараз переживає болісну втрату.

«Це біль, який я добре знаю»

У катастрофі МН17 2014-го Нанда Турньє втратила батька Хенка Турньє. Разом із ним загинула і його дружина — Інеке Вестервельд Турньє. Обоє летіли з Нідерландів, щоби вперше відвідати Нанду у Новій Зеландії, куди вона щойно емігрувала.

«Коли я прочитала, що сталася катастрофа літака Міжнародних авіаліній України у Тегерані… моє серце знову зупинилося. Так само, як це вже було того жахливого дня, коли збили Боїнг МН17, — каже Нанда у коментарі hromadske. — Та цього разу я дуже сподівалася, що це — лише нещасний випадок. Бо з нещасними випадками може бути легше змиритися».

Раніше в інтерв’ю Sydney Morning Herald Нанда розповідала, як дізналась про падіння Боїнга-777. Коли о четвертій ранку того дня, коли мали прибути Хенк та Інеке, голосно задзвонив телефон, за першим разом вони навіть не почули дзвінка. За другим вона сказала своєму чоловікові, щоби той узяв трубку. «Хтозна, мовляв, що там сталося — може літак розбився», — так сказала тоді Нанду, не збагнувши одразу, що це було правдою.

Хенк та Інеке Турньє з онуками, дітьми доньки Хенка Нанди Турньєз особистого архіву сім'ї

Та ще до того, як Іран офіційно оголосив, що це його ракета ненавмисне влучила в український літак, бо прийняла його за ворожий об’єкт, Нанда зазначила hromadske, що це все «не схоже на нещасний випадок, на лиху випадковість».

Вона сподівається, що у випадку зі збиттям українського літака, розслідування буде швидким та чесним, а інші країни теж докладуть максимум зусиль, щоби якнайшвидше знайти й притягнути винних до відповідальності.

«Як ми говорили щодо катастрофи МН17: на жаль, ніхто не має права змінити своєї долі. Дорогі родини тих, кого торкнулося це велике горе, знайте — моє серце з вами, бо це біль, який я вже добре знаю.... Та ніколи не здавайтеся! Знайдіть відраду у своїх близьких та шукайте підтримки серед тих, хто опинився у подібній ситуації. Співчуваю вашим втратам».Нанда Турньє, донька загиблого у катастрофі МН17 2014-го

«Люди помирають через безглузду війну»

Племінниця нідерландця Роббі Олерса, Дейсі Олерс, загинула під час збиття Боїнга-777, коли прямувала на відпочинок до Індонезії разом зі своїм хлопцем, Брайсом Фрейдріксом. За кілька тижнів після аварії Роббі їздив до місця катастрофи, щоби розпізнати останки Дейсі. Тоді він розповідав, як потрапив під обстріл, перебуваючи в готелі у Донецьку.

Катастрофу українського літака у коментарі hromadske він називає трагедією, яка повторилася. «Це просто розриває серце на частини — бачити, як люди тепер намагаються впоратися із втратою найдорожчих. А світові лідери знову вирішують їхнє право на життя або смерть», — каже Роббі Олерс.

Він, як і Нанда наголошує: головне, щоби тепер справу не лишили нерозслідуваною, а за справедливість родинам загиблих на борту Боїнга МАУ у Тегерані варто боротися так, як «ми боремося в ім’я Дейсі та Брайса». Також Роббі додає, що усіляко підтримує Україну.

«Ця ситуація — майже така ж сама (як і збиття МН17, — ред.)... Безглузда війна тепер розв’язалась через его Трампа та амбіції Ірану. А цивільне населення мусить страждати. Складні обставини — літак МАУ і жертви на іранській землі. Ірану варто було віддати українцям бортові самописці і не брехати. А вони навмисно брехали, бо з самого початку знали, що виною усьому ракета, і аж ніяк не несправність двигуна»Роббі Олерс, родич загиблої у катастрофі МН17

Сілейна Фрейдрікс, мати загиблого Брайса Фрейдрікса, каже, що крім спустошення від того, що сталося з українським літаком, відчуває ще й дежавю.

«Питання було не в тому, чи станеться таке знов, а у тому — коли це станеться знов. Знову немає закриття повітряного простору, знову переліт над зоною конфлікту. Знову стільки родин у розпачі», — написала Сілейна на своїй сторінці у Facebook. А коли з’явилась інформація про те, що Іран визнав свою провину, зазначила, що ця звістка змусила її плакати. «Ми ж чекаємо на те, щоби почути ті самі слова від Росії — за п’ять з половиною років після трагедії МН17».

Запитуємо Роббі Олерса, чи вірить він, що колись Росія вдасться до такого «жесту». Він каже: «Доки Путін при владі — точно ні. Ймовірно, років за сто, а то й більше».

Ми існуємо завдяки вам! Підтримайте незалежну журналістику – фондуйте нам на Спільнокошті та долучайтеся до спільноти Друзів hromadske.