Ми можемо програти інформаційну війну. Чому медіаграмотність українців упала 2023 року

Рівень медіаграмотності українців падає. Справа, здається, навіть не в тому, що люди не вміють обирати достовірні джерела новин. Ідеться про цілком свідомий вибір, який контент споживати. Нещодавно я спостерігала, як пасажирка поруч зі мною в метро читала «Тамира Шейха» — Telegram-канал російського блогера, який щодня поширює небезпечні фейки про Україну. Всю поїздку пані уважно вивчала кожен пост блогера та коментарі. Маю сумнів, що це була дослідниця дезінформації, яка щохвилини відстежувала тренди російських фейків.

Медіаграмотність в Україні: трохи статистики

У 2023 році рівень критичного мислення українців знизився — таку динаміку показало опитування Агентство Сполучених Штатів Америки з міжнародного розвитку, що підпорядковується американському уряду та відповідає за міжнародну гуманітарну допомогу та розвиток громадянського суспільства в країнах-партнерах США.USAID-Міжнародна некомерційна організація, що опікується розвитком незалежних медіа, працює в Україні з 1993 року.Internews. Якщо ми подивимося на показник «Вміння відрізняти дезінформаційні матеріали», то побачимо такі цифри:

• У 2021 році 21% респондентів зумів досконало відрізнити правду від фейків у трьох запропонованих їм повідомленнях.
• У 2022 — 14%. Падіння у 2022 році було цілком зрозумілим: українці вперше зіштовхнулись із величезною (як порівняти навіть із 2014–2015 роками) кількістю новин щодо війни в Україні, серед яких легко було загубитися.

У 2023-му я очікувала побачити зростання цього показника: здавалося б, і держава, і журналісти, і громадський сектор докладають чимало зусиль, щоб доносити правду. Утім, прогноз не справдився. У 2023 році лише 8% опитаних змогли досконало відрізнити правдиві повідомлення від фейків.

Завдяки інтернету стало значно легше і поширювати фейки, і розвінчувати їх. Чи не в кожній соціальній мережі є офіційні сторінки представників влади, медіа з гарною репутацією, навіть сторінки ЗСУ та окремих бригад і підрозділів. За бажанням, кожен може наповнити свою стрічку новин перевіреним джерелами. Та динаміка однаково невтішна.

Чи варто довіряти новинам у Telegram?

Популярність Telegram, відповідно до того самого опитування USAID-Internews, зросла: 72% респондентів цього року проти 60% у 2022-му отримували новини саме із цієї соцмережі/месенджера. Однак, гонитва за «альтернативною» інформацією, «інсайдами з кулуарів Верховної Ради» чи «анонімними джерелами в СБУ», яких чи не найбільше саме в Telegram, зіграла з нами недобрий жарт. Нині Telegram — гарне поле для поширення фейків російської пропаганди, адже контент у цій соцмережі ніхто не модерує.

Чи варто довіряти новинам у Facebook та Instagram?

Уявімо, що Telegram заборонять (дискусії про це тривають як в експертному колі, так і у владі — все ж це російський ресурс, хоч його засновник і власник, Павло Дуров, сам виїхав з рф, а перед цим у нього фактично відібрали попередній великий бізнес — соцмережу VK).

Чи буде безпечним інформаційне життя українців в інших соцмережах? Насправді ні. Наступні за популярністю соцмережі, де українці читають новини, — Facebook та Instagram. У цих соцмережах є засіб протидії дезінформації — програма фактчекінгу Компанія, що володіє, зокрема, соцмережами Facebook, Instagram, а також месенджером WhatsApp.Meta. Вона залучає зовнішні незалежні фактчекінгові організації до спростування фейків, що циркулюють на цих платформах.

Наш фактчекінговий проєкт VoxCheck теж залучений до цієї програми. У 2023 році ми спростували 1140 фейків про російсько-українську війну на Facebook та Instagram. Однак навіть усі фактчекінгові організації світу зібрані разом не зможуть охопити всі фейки, що їх поширюють користувачі платформ Meta. До того ж між появою фейку та його спростуванням минає час — від кількох годин до кількох днів — за який цей фейк може встигнути охопити сотні тисяч, а то й мільйони користувачів. А спростування (навіть попри сповіщення від Facebook та Instagram) побачать лише тисячі — про це говорить кількість переглядів спростувань фейків на нашому сайті.

А чи варто довіряти новинам у YouTube та X?

Наступна за популярністю платформа — YouTube. Тут теж українці шукають альтернативу, зокрема, маратону «Єдині новини», який упродовж майже двох років став одноманітним джерелом офіційної інформації на більшості загальнонаціональних телеканалів.

А в YouTube українці дивляться, наприклад, «хороших рускіх». У серпні 2023 року українське видання Texty.org опублікувало дослідження каналів українського сегмента YouTube за період від 24 лютого 2022-го до 1 червня 2023 року. Згідно із цим дослідженням, найпопулярнішим росіянином в українському етері був адвокат і блогер Марк Фейгін (переважно через стрими з Олексієм Арестовичем). На другому місці — так званий радикальний опозиціонер і автор багатьох несправджених прогнозів Андрій Піонтковський. До росіян також заведено долучати ексспівробітника КДБ, нібито «одногрупника путіна» Юрія Швеця, якого — попри регулярні викриття та політичні скандали — досі дуже багато в українському YouTube.

Серед інших загроз у YouTube, а на додаток і в соцмережі Соцмережа, що раніше називалася Twitter і була перейменована після купівлі платформи американським бізнесменом Ілоном Маском.X — так звані незалежні західні експерти. російська пропаганда використовує інтерв’ю з ними та їхні дописи в X, щоб показати, як «люди на Заході насправді підтримують росію». Однак, такі «експерти» зазвичай поширюють наративи, співзвучні з російськими, а самі вони часто є громадянами росії. У їхніх біографіях подекуди можна знайти і участь у псевдореферендумах на окупованих територіях як «незалежних спостерігачів», і публікації з виправдовуванням воєнних злочинів рф, і вони навіть мають нагороди від держави-агресорки. Крім того, розслідування VoxCheck показало, що діяльність цих псевдоекспертів має ознаки мережевості. Серед них — відомий екстелеведучий Колишній автор власної програми на Fox News — одному з найбільших американських телеканалів, що асоціюють із Республіканською партією. Після звільнення звідти став блогером — у соцмережі X на початок 2024 року має понад 11 млн підписників, його інтерв’ю з переважно антиукраїнськими міжнародними політиками набирають мільйони переглядів.Такер Карлсон, американський оглядач Колишній американський військовий та експерт зі зброї — став відомим через критику адміністрації президента Буша-молодшого під час вторгнення в Ірак. Згодом був засуджений за сексуальні злочини проти неповнолітніх. Нині виступає на російських пропагандистських шоу, звинувачує Україну в масових розстрілах у Бучі.Скотт Ріттер, полковник армії США у відставці Відомий американський ексвійськовий, колишній держслужбовець. З’являється в програмах Fox News і російського англомовного пропагандистського каналу RT — зокрема, висловлював тезу про ядерну ескалацію в разі подальшої підтримки України з боку США, а також передрікав росії швидку перемогу у війні.Дуглас Макгрегор і багато інших.

Вплив російської пропаганди на Європу

Пропагандистська машина росіян збільшує вплив і на інформаційний простір країн Європи — про це свідчать результати дослідження VoxCheck. Ми вивчали онлайн-медіа Польщі, Чехії, Італії, Німеччини, Словаччини та Угорщини. З 24 лютого 2022-го до січня 2023 року виявили 4836 публікацій в онлайн-медіа цих країн, що містили дезінформацію про Україну. У наступний період, лише з лютого до жовтня 2023 року — виявили ще 8296 таких статей. Тобто вдвічі більше дезінформації за вдвічі коротший проміжок часу.

Також збільшилася кількість тем для маніпуляцій. Крім «традиційних» наративів про «нацизм в Україні», «контроль НАТО/США над Україною» та «біолабораторії», росія активно розкручує і менш абсурдні для європейських читачів та глядачів тези про нібито «неспроможність України виграти», «тотальну корупцію», «масові втрати», «контрабанду наданої Заходом зброї» та захворювання, що начебто масово поширюються в Україні й «мігрують» разом з українськими біженцями до інших країн. Мета — показати, нібито «допомога Україні вже не потрібна», «Україна не зможе вистояти та в будь-якому разі програє війну».

Виклики 2024-го: що можемо зробити

Попереду — вибори до Європарламенту в червні 2024-го. Звісно, рф зацікавлена, аби місця в Європарламенті отримали проросійські сили. Ті сили, які блокуватимуть допомогу Україні, підтримку українських біженців та відновлюватимуть стосунки з державою-агресоркою. На прикладі Словаччини й Угорщини ми переконалися, що це можливо.

У листопаді 2024-го — президентські вибори у США, на які росія теж намагатиметься вплинути, ба більше — вже впливає. Тож цього року ми маємо бути ще уважнішими, аби не підігравати ворогові та не поширювати фейки. Кожен, хто має вихід на іноземну аудиторію — а це, зокрема, сторінки в Instagram, TikTok, X, Facebook — і хто знає англійську й інші іноземні мови, може поширювати перевірену інформацію про Україну. Це важливо для протидії російській дезінформації та для формування правдивого враження про нашу країну й події, що тут відбуваються.

Авторка: Світлана Сліпченко, лідерка аналітичного проєкту VoxCheck