«Ми псковські?!». У самопроголошених «ДНР» та «ЛНР» вивчають прописку у виданих російських паспортах
21 червня голова самопроголошеної та невизнаної «ДНР» Денис Пушилін виступив з черговою заявою про паспорти РФ — він повідомив, що розпорядився зібрати списки дітей старших 14 років, яким терміново потрібні документи для виїзду на оздоровлення в «інші країни».
«Ми зможемо сприяти прискоренню отримання дітьми паспортів. Навряд чи знайдуться противники того, щоб дітки отримали паспорти і це не стало причиною зриву поїздки на оздоровлення», — цитує Пушиліна офіційне Донецьке агентство новин.
І тут же в короткій примітці дає «офіційне» російське роз'яснення: «Згідно зі ст. 20 Федерального закону від 15 серпня 1996 року № 114-Ф3 "Про порядок виїзду з Російської Федерації та в'їзду до Російської Федерації", діти, які досягли 14 років, при перетині кордону повинні мати паспорт та нотаріально оформлену згоду обох батьків».
У новині від Дениса Пушиліна — три важливі складники. По-перше, здача документів на отримання російського громадянства в Донецьку, Макіївці чи Торезі дуже чітко організована, причому в обхід нескінченної і безнадійної «живої» черги.
По-друге, отримання паспортів — це демонстративний процес показової інтеграції з Росією, який потребує постійних символічних інформаційних приводів і нагадувань — про порядок пересування дітей «з Російської Федерації» по досягненню 14 років, наприклад.
По-третє, інтеграція ця ретельно керована — «перспективним» підліткам показово допоможуть, а ось пенсіонерам, які сподіваються на російські соціальні виплати, доведеться постояти в живій черзі.
Черги для всіх, порядок — для своїх
Нині картинку отримання громадянства в «ДНР» та «ЛНР» створює якраз запис у ці нескінченні черги в усі пункти міграційної служби. Право на здачу документів на громадянство Росії мають лише власники паспортів «ДНР».
Їх раніше отримували здебільшого ті, кому був украй необхідний хоч якийсь документ на території з чинним режимом воєнного стану — люди, які втратили свої українські документи, військові та чиновники «ДНР», які не можуть більше вклеювати фотографії за віком у свої українські паспорти, діти цих військових і чиновників, які досягали 14-16 років і яким потрібен перший паспорт.
Решта умовно «мирних громадян» робили вибір між українськими документами для своїх дітей і місцевими, між російською і українською освітою, між Росією і Україною як такими.
Паспорт «ДНР» давав право на пересування Росією і відпочинок в Абхазії та Криму — і це не робило його дуже затребуваним документом.
Тоді інформацію в бланки паспортів вносив лише один спеціальний принтер в Донецьку і один у Луганську. Для отримання паспорта треба було зібрати обов'язковий пакет документів, максимально адаптований під російське законодавство.
Одна з ключових вимог — адресна довідка. Отримати її колишнім жителям Слов'янська, Краматорська чи Херсона, які воюють чи воювали на боці «ДНР» та «ЛНР», неможливо з відомих причин.
Ті ж звільнені за обміном від грудня 2017 року полонені отримували свої єдині нові документи іноді роками. Наприклад, журналіст Юрій Ковальчук із Херсона, який у 2014 воював у Краматорську, а потім був засуджений за це українським судом і повернений внаслідок обміну, боровся за свій паспорт «ЛНР» більше року.
Паспорт Юрію видали лише після публічної погрози самоспалення під відділенням міграційної служби — адресну довідку з Херсона він отримати не міг, а вироку українського суду для місцевої міграційної служби було недостатньо.
До початку публічного етапу видачі громадянства РФ, за різними оцінками, паспорти «ДНР» і «ЛНР» отримали від 150 до 350 тисяч людей. За даними статистичних управлінь самопроголошених республік, на їхніх територіях проживає близько 3,7 мільйона осіб.
За будь-якими розрахунками, місцеві паспорти мають не більше 10% населення. Тепер на них виник ажіотаж. У всіх 34 відділеннях міграційної служби «ДНР» (за кількістю міст і районів) відбувається дуже показовий процес — пакети документів на російське громадянство і паспорт «ДНР» усюди приймають паралельно в одній кімнаті.
Черги сформувалися відразу стихійно — в середньому в списках «у зошитах» біля кожного пункту близько 600 – 700 людей, упродовж дня черга здебільшого просувається зі швидкістю 8 – 12 осіб за зміну. Електронною чергою ніхто не перейнявся, не подбали і про збільшення пропускної здатності в чергах, де більшість людей — пенсіонери.
Міграційні служби працюють повільно не навмисно — вони просто вкрай перевантажені паралельним — «офіційним» — потоком документів. Тож пенсіонерам доводиться постояти, поки документи оформляють чиновникам.
«Я минулого тижня віддав свій пакет документів, — розповіло про непомітний зовні процес допомоги «пільговим категоріям громадян України з ОРДЛО» в отриманні громадянства Росії джерело журналістів із апарату так званої Народної ради «ДНР». — Все було чітко організовано через відділи кадрів. Спершу всім кадровикам у міграційних докладно розповіли, який пакет документів потрібен. Потім вони кожному структурному підрозділу все це донесли. У міру підготовки пакетів документів, вони вивозяться в міграційку, якщо все гаразд, дають рахунки для оплати, і в призначений час колектив від установи їде подавати документи. Нас було два десятки людей, нам виділили час з 10:00 до 13:00, всі все встигли. Платили у звичайному відділенні Центрального республіканського банку. На одну людину для оформлення паспорта РФ і закордонного паспорта разом з митом ЦРБ йде 5950 рублів (приблизно 2261 гривня — ред.)».
Запрошення до Ростовської області ця група претендентів на російське громадянство ще не отримала, але терпляче чекає.
«У нас все організовано — обіцяли протягом трьох місяців, спокійно чекаємо, — пояснює наше джерело. — І жодних особливих переваг у військових перед державними службовцями, а в нас перед співробітниками держпідприємств — немає. Все залежало скоріше від кмітливості й моторності конкретних начальників відділів кадрів, хто як скоро організував у себе процеси збору і перевірки пакетів документів. Ми не хвилюємося — знаємо, все буде нормально!».
Підготовка до видачі громадянства РФ саме людям, пов'язаним із захистом, охороною та управлінням самопроголошеної республіки, почалася з осені, коли відбулися негласні опитування про наявність громадянства у всіх керівників підрозділів і відділів.
Тоді ж організували приховану кампанію обов'язкового отримання всіма «топами» паспортів «ДНР». Розмови про швидке отримання громадянства РФ почалися ще тоді, і вони були цілком таємними.
«Про паспорти Росії говорили ще на початку зими, але завжди при вимкнених телефонах з вийнятими батарейками, тому публічна кампанія в телеграм-каналах спершу стала таким шоком!», — пояснило джерело в уряді «ДНР».
Нині всі ці люди за весну і початок літа за графіками і узгодженою «другою головною» чергою здають пакети документів на паспорти. Саме вони і члени їхніх сімей поки що здебільшого заповнюють «паспортні» автобуси.
Паспорти «псковські» видають «ростовські»
Кожен будній день о восьмій ранку від головного управління міграційної служби «ДНР» на вулиці Ходаковського в Донецьку — це колишня будівля обласного УВС — відправляється комфортабельний автобус, один із найкращих у регіоні, з інтернетом і кондиціонером. Це і є «паспортний» автобус до села Покровське Ростовської області.
«Я тебе благаю, все відмінно організовано, — каже джерело в уряді «ДНР», яке вже успішно здало пакет документів, але ще не дочекалося виклику забрати паспорт. — Міністерство транспорту влаштовує організований трансфер — люди їдуть до Ростовської області та отримують свої паспорти, але ось ніхто не замислюється — а якого регіону ці паспорти? А паспорти 60-го регіону, ми — псковські! Не знаю, чи всі, я поки бачив лише один російський паспорт у людини в своєму оточенні, але він — 60-го регіону! У моїй родині два паспорти «ДНР», документи на отримання громадянства Росії ми здали і чекаємо своєї черги на поїздку. Але досі у нас, як і у всіх інших, був паспорт «ДНР», за дизайном повністю відповідний російському, з таким самим російським цифровим кодом, де перші дві цифри — регіон, потім — рік видачі, потім — індивідуальний номер. Так ось, у нас у всіх був 93-й регіон — це Краснодарський край».
«Ми думали, — продовжує він, — що отримуючи паспорта РФ, ми теж отримаємо 93 регіон, але вийшло все трохи не так. Чому, ми поки не знаємо, чекаємо, коли нам роз'яснять. Досі ми себе відчували ніби частиною Південного федерального округу — це було відносно логічно, ніби як поетапна інтеграція в сусідній регіон Росії з центром у Ростові-на-Дону. Нині висновків швидких робити не можна — я бачив у своїх знайомих лише один паспорт, решта невідомо, коли будуть — процес нешвидкий, поки один автобус на день».
Цей автобус з Донецька їде в село Покровське в 30 кілометрах від Таганрога — саме там організовано пункт видачі паспортів РФ жителям «ДНР». Усе вкрай символічно — аж до ціни.
Для порівняння: найкоротший рейс з Донецька — у Ростов-на-Дону, ціна на квиток — 1000 рублів (380 гривень) в один бік. Мінус — очікування в черзі на кордоні та проходження ретельних митних і прикордонних оглядів і перевірок.
Однак на поїздку в обидва боки до села Покровське Ростовської області ціна — всього лише 600 рублів (228 гривень). Плюс — жодних черг на прикордонному переході, дуже ліберальний і швидкий огляд «паспортного» автобусу з людьми без багажу російськими прикордонниками.
Ще 25 квітня глава «ДНР» Денис Пушилін урочисто і публічно розпорядився «спростити механізм перетину кордону з Росією» для претендентів на громадянство — вочевидь, команда була узгоджена і з російської прикордонною службою.
Пенсіонери та інші «зайві» люди
Попри відносну дорожнечу, за мірками «ДНР», отримання російського громадянства — а воно обходиться, в середньому, у дві місцеві пенсії на одну людину — найбільше на цю кампанію чекали саме пенсіонери.
Мінімальна пенсія в «ДНР» зовсім нещодавно була 2600 рублів (988 гривень) на місяць, її підняли на 10%, і нині наймасовіші пенсії коливаються в межах від 3000 до 3500 тисяч рублів (1100 — 1330 гривень ). Найменша пенсія в Росії — 8500 рублів (3230 гривень) — цю цифру в Макіївці і Донецьку добре знає будь-яка літня людина.
Сотні тисяч людей тут загартовані напівлегальною боротьбою за свої другі — українські — пенсії. Ця боротьба включає в себе фіктивну реєстрацію на підконтрольній Україні території як «переселенців», виїзди кожні 55 днів для фіксації в електронній базі прикордонників і черговій верифікації у відділеннях державного «Ощадбанку» (лише в ньому переселенцям дозволено мати пенсійні рахунки).
Сотні тисяч людей тепер обережно вивчають російську систему реєстрації та «переїзду». Як відомо, колишнім громадянам «ДНР», а тепер громадянам Росії, російська пенсія обіцяна лише при переїзді на міжнародно визнану територію РФ.
Пенсіонерів на непідконтрольній Україні територіях, за даними пенсійних фондів «ДНР» та «ЛНР», близько 1,1 мільйона людей – саме на стількох виділяються кошти.
Наприклад, у липні 2018 року Пенсійний фонд «ДНР» повідомляв, що виплатив пенсії «673,9 тисячам громадянам на загальну суму 3 378 мільйонів рублів». У травні ж 2019 року планувалося виплатити пенсій 671,8 тисячам громадянам на загальну суму 3 363,2 мільйона рублів.
Кількість пенсіонерів, як бачимо, протягом року змінилася на лічені тисячі. У «ЛНР» при початку пенсійних виплат у квітні 2015 року кількість пенсіонерів визначали цифрою в 462,9 тисячі осіб, до 2019 року вона зросла незначно.
При вивченні ситуації в «ЛНР» та «ДНР» найбільше вражає, наскільки кураторами республік на макрорівні все досить організовано і продумано.
Нині швидкість видачі паспортів така, що все населення «ДНР» і «ЛНР» зможе отримати російське громадянство лише років за двадцять, але співробітники адміністрації, армії і «державних підприємств» тримають паспорти випереджаючими темпами протягом року.
Це передбачає всі сценарії — як повної інтеграції, так і захисту з можливою евакуацією з Донбасу всіх людей, які довірилися Росії.
Невдоволення пенсіонерів теж враховано. Синхронно в Донецьку і Луганську оголосили про двоетапну програму стрімкого збільшення пенсій і заробітних плат бюджетників. Розпочнеться все з 1 липня і продовжиться після нового року. Пенсії обіцяють підняти на 52%, заробітні плати держслужбовцям — на 70%.
Ще в Донецьку заговорили про скасування чи хоча б пом'якшення комендантської години, що вкупі з гучними обіцянками українського президента Володимира Зеленського домогтися повного припинення вогню на лінії зіткнення призводить до чергових масштабних чуток про повне перезавантаження.
«Нас скоро чекає зовсім інше, мирне, життя!», — з великою надією кажуть члени однієї родини з Макіївки, де дружина працює в структурі державної служби «ДНР», чоловік втратив роботу в місцевій шахті, а діти і внуки давно виїхали до Києва.
Всі чекають на зміни.
/Матеріал створено за підтримки Медиасети