«Міністр тимчасовий, Могилянка — вічна». Що відбувається в університеті і чому протестують студенти

Наприкінці січня з п'ятої спроби у Києво—Могилянській академії обрали нового президента. Здавалося б — місію нарешті виконано. Але Міністерство освіти та науки відмовилося визнавати результати через нібито порушення під час виборів. В університеті не згодні, а студенти навіть оголосили страйк. Пояснюємо, як відбувалися вибори, які порушення там знайшли та чому протестують студенти.

Хто переміг на виборах?

Нового президента Києво-Могилянської академії не можуть обрати ще з 2019 року. Відтоді вибори відбувалися чотири рази, але жодного разу переможець не набирав понад 50% голосів у другому турі, тому доводилося оголошувати нове голосування.

П'ята спроба виявилася вдалою: 27 січня у другому турі 52,8% голосів отримав колишній міністр освіти Сергій Квіт, який вже очолював цей університет у 2007-2014 роках.

Олександра Гуменна, яка до цього була виконувачкою обов'язків президента, здобула 42,92% голосів. Відтак Києво-Могилянська академія оголосила Квіта переможцем та звернулася до міністра освіти та науки Сергія Шкарлета для підписання контракту з обраним керівником.

Що пішло не так?

Під час виборів дільницю в університеті атакувала група невідомих людей в масках. Вони викрали одну скриньку з бюлетенями, а іншу облили зеленкою. Викрадену скриньку поліцейські, яких викликали на місце, пізніше знайшли на одній з сусідніх вулиць з бюлетенями всередині. Її повернули комісії. Попри інцидент, процедура голосування продовжувалася.

Зрештою 1 лютого у Міністерстві освіти та науки заявили, що не визнають результатів виборів через це порушення. Про нього повідомив спостерігач від МОН та однієї з кандидаток — Олександри Гуменної.

Міністерство також надіслало запит на записи з камер відеоспостереження, де побачили «ознаки того, що виборча скринька залишала виборчу дільницю майже на годину».

«Дуже дивно, коли хтось знайшов цю скриньку чи на сусідній вулиці, чи на будівельному майданчику. Скринька була розбита, чи ту вони повернули, чи іншу — багато питань можна поставити. Тому як міністр, як колишній ректор я точно не визнаю ці вибори», — зазначив Шкарлет.

А вже 2 лютого Міносвіти оголосило новий конкурс на посаду президента та призначило його на 27 квітня.

Сам Сергій Квіт вважає себе переможцем виборів. Водночас його опонентка Олександра Гуменна після виборів казала, що їх провели без дотримання усіх вимог: зазначала, що навіть пропонувала Квіту варіант із переголосуванням.

«Однак задля збереження Могилянки, її безпеки і розблокування шляху для її подальшого руху, маю намір написати лист з відкликанням моєї заяви з МОН. Втім, розраховую на прозоре розслідування цієї справи», — писала Гуменна.

Тоді вона наголосила, що навіть якщо МОН оголосить повторні вибори (які зрештою і оголосили), то вона в них участі не братиме.

Доповнено 4 лютого. Увечері 3 лютого відбулася нарада за участю прем’єр-міністра, голови Верховної Ради, міністра освіти та науки, Комітету освіти і науки парламенту та представників самого вишу щодо ситуації з виборами у виші. Після неї Міністерство освіти та науки скасувало свій наказ про повторний конкурс на посаду президента Києво-Могилянської академії.

Попри це студенти київських вишів вранці 4 лютого все ж вийшли під Кабмін на мітинг з вимогою звільнити міністра освіти Сергія Шкарлета та підписати контракт з обраним на виборах президента академії кандидатом Сергієм Квітом.

Що каже університет?

В університеті засудили спробу зіпсувати скриньку та закликали міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського звернути на інцидент увагу. Там зазначили, що на результати виборів ця подія не вплинула, тому що результати голосування вдалося встановити.

Зокрема, у своєму правовому висновку університет зазначає, що пошкодження на викраденій скриньці свідчать, що з неї не могли дістати бюлетені, щоб внести до них зміни.

Виборча комісія окремо підрахувала голоси лише з тих скриньок, які не викрадали: результати свідчать, що перемогу все одно здобуває Сергій Квіт. Відтак автори правового висновку резюмували, що «жодних підстав сумніватися у результатах виборів не існує».

Наглядова рада університету засудила рішення МОН не визнавати вибори та зазначила, що воно виходить за межі повноважень відомства щодо державного контролю у сфері вищої освіти, «а тому є очевидно протиправним».

Визнати нового очільника закладу закликали й у відкритому зверненні університетської спільноти. До нього долучилися понад два десятки могилянських науковців та представники колегіальних органів — вченої ради, профкому, органу студентського самоврядування тощо.

А як реагують студенти?

Студенти 3 лютого оголосили безстроковий страйк через невдоволення рішенням МОН. Представник страйкового комітету Сергій Фірак нам у коментарі зазначив, що навчання припиняти не планують, але студенти, які вийшли на протест проти рішення МОН, матимуть можливість відпрацювати пропущені заняття.

«МОН порушує законодавство, не визнаючи результати виборів президента Могилянки й не підписуючи контракт з обраним нашою спільнотою кандидатом», — наголосив Фірак.

У Facebook вже анонсували акцію протесту під Кабінетом міністрів, яка відбуватиметься під лозунгом «Міністр тимчасовий, Могилянка — вічна». Захід запланували на 9 год 4 лютого.

До уряду висувають три вимоги: відставка Шкарлета, підписання контракту з обраним президентом КМА і забезпечення автономії українських університетів.

Хто ще відреагував?

Небажання МОН затвердити президента Києво-Могилянської академії викликала реакцію чималої кількості публічних діячів та організацій. Український католицький університет назвав дії МОН неприпустимими і висловив повну підтримку позиції КМА.

«Рух опору капітуляції» заявив, що з боку МОН відбувається руйнування університетського самоврядування, демократичних принципів і справедливості.

Українська громадська організація, створена з метою захисту свободи слова та прав авторів, сприяння розвитку літератури та міжнародному культурному співробітництву. Входить до міжнародної мережі національних центрів «ПЕН»Український «ПЕН» звинуватив міністра освіти і науки у порушенні принципу автономії університету і закликав невідкладно завершити процедуру підписання контракту з обраним президентом.

Спікер Ради Руслан Стефанчук наголосив, що є прихильником університетського самоврядування та звертається до Шкарлета з вимогою обґрунтувати рішення МОН.

А головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва сподівається, що Шкарлету доведеться відповідати за невизнання виборів у парламенті. Журналістка згадала, що Квіт Квіт — голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, яке у 2020 році визнало плагіат у наукових роботах Шкарлетазвинувачував міністра у плагіаті — вважає, що це і стало причиною невизнання виборів.

Засудив рішення МОН і колишній очільник Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. Каже, що Шкарлет вирішив «перекреслити вибір спільноти найдемократичнішого українського вишу».

Крім того, дії МОН засудили експрем’єр Арсеній Яценюк, дипломат Данило Лубківський, народний депутат від «Голосу» Роман Лозинський та інші.

А ще у соцмережах поширюють хештег #savemohylyanka для підтримки результатів виборів, на яких переміг Сергій Квіт.

Чи може МОН заблокувати призначення очільника КМА?

Представники Києво-Могилянської академії у своєму правовому висновку зазначають, що приписи частини третьої статті 42 закону «Про вищу освіту» передбачають, що із переможцем виборів необхідно укласти договір терміном на п'ять років не пізніше одного місяця з дня обрання.

«Відповідний припис має імперативний характер і передбачає єдиний спосіб дій Міністерства освіти і науки за підсумками результатів виборів», — йдеться у повідомленні.

У статті 42 також вказано, що якщо вибори визнали такими, що не відбулися, то потрібно протягом тижня призначити нове голосування. Проте, як наголошують у правовому висновку КМА, Міністерство освіти і науки не має повноважень визнавати вибори такими, що не відбулися. Таке рішення може ухвалювати лише організаційний комітет з проведення виборів.

Натомість у МОН своя версія. Там кажуть, що тимчасове виконання обов’язків президента вишу вже поклали на Дениса Азарова, декана правничого факультету НаУКМА.

«Міністерство освіти і науки України вважає, що рішення про результати виборів має бути законним та обґрунтованим, тобто ухвалено відповідно до вимог чинного законодавства в межах наявної компетенції, без порушень виборчого процесу і на основі чесного волевиявлення виборців», — йдеться у заяві на сайті відомства.

Ми спробували з'ясувати деталі щодо позиції МОН, втім на наші дзвінки там поки не відповіли