Поліція на митниці: що означає «хрестовий похід» Гройсмана проти контрабанди

Уже тиждень в Україні триває «митний експеримент» — Національну поліцію залучили до боротьби з контрабандою. 20 червня уряд ухвалив постанову, яка дозволяє поліцейським цілодобово перебувати на пунктах розмитнення товарів для перешкоджання контрабанді.

Нові повноваження поліцейських не передбачені законодавством. Оформлення митних платежів по закону — виключна компетенція працівників органів доходів та зборів. Окрім митників, з контрабандою бореться ще й СБУ, яка зокрема займається й розслідуванням економічних правопорушень.

Що змусило Гройсмана порушити проблему контрабанди аж на початку третього року роботи в уряді, чи поглибить цей крок напругу в стосунках між силовиками, а також президентом та прем'єром — у матеріалі Громадського.

Наступ чи захист?

Чому уряд вирішив боротися з контрабандою? Володимир Гройсман пояснює це так: з нею митники боролися і раніше, а торік навіть перевиконали план надходжень митних платежів до державного бюджету.

Однак прем'єр вважає, що зі своєю роботою митники не справляються, так само, як і правоохоронці, а саме управління «К» СБУ, яке розслідує економічні злочини, зокрема й контрабанду:

«Правоохоронна система «зрослася» з контрабандистами та кришує їх», — заявив Гройсман в ефірі ток-шоу «Свобода слова».

У такій ситуації голова уряду не вигадав нічого кращого, ніж залучити до боротьби з контрабандою ще одну правоохоронну структуру — Національну поліцію. Її голова Сергій Князєв та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков підтримали ідею прем'єра.

Володимир Гройсман не вперше критикує роботу СБУ. 13 червня під час засідання уряду прем'єр повідомив: представники правоохоронних органів готують проти нього інформаційні провокації:

«Я просив би, щоб мене персонально почули ті, хто «кришує» нелегальний бізнес, контрабанду. Я підкреслюю, вони носять погони і є дійсними співробітниками правоохоронних органів».

За два тижні, 25 червня інтернет-видання obozrevatel оприлюднило лист, який нібито направив до Житомирської регіональної митниці перший заступник голови СБУ Павло Демчина. У документі він просив надати відомості про автомобіль Mersedes GLE 350 D, який минулого року придбала дружина прем'єра Олена Гройсман.

Голова уряду розцінив публікацію як спробу тиску на нього:

«Мене шантажують якимись дрібними дослідженнями? Я відкритий, будь-ласка, займайтеся», — сказав він.

СБУ і раніше звертала увагу на очільника Кабміну та його команду. Торік у грудні співробітники СБУ затримали особистого перекладача Гройсмана Станіслава Єжова. Його звинуватили в державній зраді та роботі на ФСБ Російської Федерації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Російський шпигун чи кадровий дипломат: що відомо про затриманого Станіслава Єжова?

Заступник керівника протоколу прем'єр-міністра України Станіслав Єжов під час закритого засідання Шевченківського райсуду Києва з обрання йому запобіжного заходу, Київ, 22 грудня 2017 року Фото: В'ячеслав Ратинський/УНІАН

Наприкінці травня цього року стало відомо, що в кримінальних провадженнях СБУ фігурують близькі соратники Гройсмана — віце-прем'єр Володимир Кістіон та міський голова Вінниці Сергій Моргунов.

Спецслужба перевіряє, чи законно двоє чиновників у 2013 році надали квартиру керівниці управління Пенсійного фонду Вінниці Олені Корчаці. На той час Кістіон був першим заступником мера Вінниці, а Моргунов очолював міську раду.

Неофіційно співрозмовник Громадського в команді прем'єра стверджує, що СБУ «взяло в розробку» ще одного соратника Гройсмана — виконувача обов'язків голови Державної фіскальної служби Мирослава Продана

«СБУ діє дуже просто — вони хапають на хабарі співробітника митниці, а потім «тримають його на гачку», тож він вимушений заплющувати очі на те, що спецслужби отримують хабарі від контрабандистів. За останні роки вони таким чином створили цілу мережу «своїх» співробітників митниці і от нарешті вирішили спробувати контролювати Продана», — каже співрозмовник Громадського.

Якщо ця інформація відповідає дійсності, то залучення Гройсманом Нацполіції до боротьби з контрабандою може виглядати як відповідь прем’єра на увагу СБУ до нього та його команди.

У СБУ звинувачення Гройсмана та його команди на свою адресу не коментують. Натомість від часу оголошення урядом курсу на боротьбу з контрабандою спецслужба регулярно повідомляє про випадки попередження контрабанди, зокрема цигарок з Придністров'я, а також затримання заступника начальника фіскальної служби Сумщини.

Виконувач обов'язків голови Державної фіскальної служби України Мирослав Продан під час засідання уряду, Київ, 31 травня 2017 року Фото: Владислав Мусієнко/POOL/УНІАН

Політичний контекст

Голова МВС Арсен Аваков запевняє: додаткові повноваження Нацполіції не призведуть до «війни силовиків»: «Це не політична боротьба, не перерозподіл потоків — це чесний діалог для дорослого суспільства».

Утім, історію наступу Гройсмана та Авакова на контрабанду неможливо вирвати з політичного контексту. Адже паралельно голова МВС — член політичної ради партії «Фронт змін», а до президентських виборів залишилося менше року. Досі невідомо, чи братиме в них участь чинний голова держави Петро Порошенко та чи підтримає його в разі висунення на посаду «Народний фронт».

З президентом, якому підпорядковується СБУ, в Авакова давно складні відносини. До того ж, голова МВС виступає за конституційну реформу, яка позбавила президента левової частки повноважень, зокрема щодо впливу на економіку країни та уряд.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Обшук, вибухи, прорив: як виник конфлікт між Аваковим та Порошенком

Попри те, що Володимир Гройсман отримав крісло голови уряду зусиллями Порошенка, за час роботи в Кабміні почав конфліктувати з президентом, відтак їхні стосунки значно ускладнилися.

Натомість Гройсман користується підтримкою принаймні частини «фронтовиків», передусім екс-прем'єра Арсенія Яценюка та Авакова. Минулої осені він навіть завітав на з'їзд «НФ».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Друзі без зобов'язань»: до чого підштовхує Петра Порошенка його «Стратегічна рада»

Об'єднання зусиль Гройсмана та Авакова й відкрита критика прем'єром СБУ навряд чи зменшить напругу в стосунках між командами «Народного фронту» та президента.

Ситуація може мати негативні наслідки. Адже фактично заради офіційно заявленої «благої цілі» та маючи особисті претензії до СБУ, Гройсман пішов на перерозподіл повноважень між силовиками, хоча це компетенція виключно парламенту.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман (у центрі праворуч) та лідер «Народного фронту», колишній прем'єр Арсеній Яценюк (у центрі ліворуч) під час з'їзду партії «Народний фронт» у Києві, 11 листопада 2017 року Фото: Андрій Кравченко/POOL/УНІАН

Туманні перспективи

Рішення уряду щодо участі Нацполіції в боротьбі з контрабандою вже розкритикували депутати від БПП та опозиції, громадськість і Генеральний прокурор. Вони звертають увагу, що постанова Кабміну суперечить положенням Митного кодексу та закону України «Про Національну поліцію».

26 січня громадська рада ДСФ в офіційній заяві звернула увагу на те, що уряд надав поліцейським право цілодобово перебувати в зонах митного контролю, однак не визначив їхні завдання та законні повноваження, фактично змусивши вчиняти дії поза межами чинного законодавства.

«На думку експертів Громадської ради, за таких умов ефективність «експериментального проекту» дорівнюватиме нулю, а самодіяльність правоохоронців за межами правового поля породжуватиме юридичну нікчемність будь-яких можливих результатів», — ідеться в повідомленні.

Володимир Гройсман пообіцяв, що МВС та ДФС найближчим часом підготують спільний наказ, який пояснить, як саме повинні взаємодіяти митники та поліцейські. Але станом на 27 червня документ не опублікували.

Ще один важливий момент: уряд уже підрахував, що від посилення боротьби з контрабандою державний бюджет може додатково отримати 70 — 100 мільярдів гривень надходжень від митних платежів. Для порівняння, за минулий рік митниця перерахувала до державного бюджету 303 мільярди гривень.

Утім, Тетяна Острікова, член комітету митної та податкової політики (фракція «Самопоміч»), розповідає, що в ДФС їй не змогли пояснити, як саме уряд підрахував цю суму.

«За чотири роки роботи депутатом я лише раз бачила розрахунки ймовірних утрат від контрабанди. У 2017 році їх робив інститут економічної експертизи», — розповідає Острікова.

Розрахунок базувався на даних статистики експорту країн ЄС до України та імпорту України з ЄС, які надали Євростат і Держкомстат. За їхніми розрахунками, між кордонами ЄС та України щорічно «губляться» від 25 до 75 мільярдів гривень.

«Звісно, ці розрахунки не включають дані нашої торгівлі з Китаєм, Віргінськими островами, Белізом та іншими країнами, бо її не існує, — каже Острікова. — Якщо додати ці дані, допускаю, що дійсно можна вийти на суму в 70 — 100 мільярдів гривень. Проте уряд повинен давати такі оцінки на основі конкретних розрахунків».