Газ, суд і три великі літери: як Порошенко «підвів» Гройсмана під МВФ

Президент Петро Порошенко та прем'єр Володимир Гройсман останнім часом уникали спільних появ і навіть пускали шпильки на адресу один одного. Напруження у стосунках збіглося в часі з «дедлайнами» від МВФ — щоб отримати черговий транш, Україна має до 1 квітня підняти ціни на газ, а також якнайшвидше ухвалити закон про створення Антикорупційного суду.

Як це впливає на стосунки президента й прем'єра та чим може обернутися для країни — у матеріалі Громадського.

Facebook Гройсмана

На прохання пояснити, що відбувається у стосунках між керівниками держави, один із заступників голови Адміністрації президента порадив журналістові Громадського проглянути Facebook-сторінку прем'єра Володимира Гройсмана. А коли той здивувався, дістав смартфон і, трохи погортавши стрічку, показав допис прем'єра щодо підписання контракту між Укрзалізницею та американською компанією General Eleсtric на купівлю локомотивів 23 лютого.

«Знайди тут президента. Не бачиш? Але він тут є!» — посміхнувся співрозмовник Громадського.

Щоб проілюструвати цю подію, помічники Гройсмана опублікували скриншот з відеозапису підписання угоди, на якому виконавчий директор GE Рафаель Сантана повністю затуляє собою обличчя Порошенка, який стоїть позаду.

Прем'єр-міністра на підписанні угоди не було. Зранку він провів засідання уряду, однак на церемонію, яка розпочалась о 15.00, не приїхав.

На нижньому фото — підписання угоди між ПАТ «Укрзалізниця» та компанією General Еlectric Transportation, Київ, 23 лютого 2018 року. Підписання відбулося за участі президента Петра Порошенка (на фото в центрі на задньому плані) та посла США в Україні Марі Йованович (на фото праворуч) Фото: В'ячеслав Ратинський/УНІАН

На верхньому фото із церемонії підписання — директор GE Рафаель Сантана повністю затуляє собою Порошенка Фото: скріншот з відео, опублікований на сторінці прем'єра у фейбук

За три дні до того, 20 лютого Порошенко та Гройсман окремо покладали квіти на Алеї Небесної Сотні. Президент зробив це рано-вранці разом з дружиною. Натомість Гройсман прийшов на алею вдень зі спікером Андрієм Парубієм. Хоча три роки поспіль вищі керівники держави ходили на місце розстрілу мітингувальників виключно разом. Щоправда, по обіді владна верхівка таки зібралася разом на молебень у Михайлівському золотоверхому соборі.

Ввечері того ж дня  Гройсман пропустив засідання Воєнного комітету президента — нараду керівників держави та «силовиків» щодо закону про відновлення суверенітету над Донбасом. Та співробітники апарату Адміністрації президента все ж поставили на стіл, за яким засідали учасники «кабінету», табличку з прізвищем прем'єра.

Демонстративне дистанціювання між президентом та прем'єром — прояв конфлікту, що триває між ними від початку року.

Зліва направо: секретар РНБО Олександр Турчинов, прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, голова Верховної Ради Андрій Парубій і президент України Петро Порошенко з дружиною Мариною Порошенко під час поминального молебню в пам'ять про загиблих Героїв Небесної Сотні в Михайлівському соборі, Київ, 20 лютого 2018 року. Молебень відслужив очільник УПЦ КП патріарх Філарет (на фото праворуч) Фото: Анастасія Власова/Громадське

Суд і газ

Причина конфлікту тривіальна — гроші, а точніше черговий транш Міжнародного валютного фонду. Востаннє МВФ перераховував Україні кошти майже рік тому — на початку квітня 2017 року Київ отримав 1 мільярд доларів. Для отримання наступного траншу (це також 1 мільярд) Фонд вимагає від керівництва країни зробити дві речі: створити Вищий антикорупційний суд та підвищити на 30% ціни на газ для населення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Антикорупційний суд: між бажаннями президента і вимогами Заходу

Кредитні кошти необхідні владі, адже без них практично неможливо профінансувати видатки держбюджету, «роздуті» за рахунок підвищення зарплат і пенсій. Погіршення економічного стану фактично позбавить усю політичну верхівку шансів зберегти владу після президентських та парламентських виборів 2019-го.

Водночас виконання вимог МВФ також загрожує владі негативними наслідками. Підвищення цін на газ неодмінно викличе невдоволення громадян, які за рік голосуватимуть на виборах. Створення Антикорупційного суду на умовах МВФ несе іншу загрозу — немає гарантій, що хтось із керівників держави не опиниться в цьому суді на лаві підсудних.

Логіка міжнародних кредиторів проста: їм потрібні гарантії, що керівники України банально не вкрадуть кошти, що мають допомогти країні реформуватися. Такою гарантією має виступити вертикаль антикорупційних органів у вигляді Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Вищого антикорупційного суду (ВАС). На переконання міжнародних кредиторів, це дозволить не лише затримувати корупціонерів, а й відправляти їх за грати за вироком суду.

Установлення ринкової ціни на газ — одна зі складових реформ, адже в Україні це питання пов'язано з політикою й корупцією. Від часів Леоніда Кучми населення країни платить за газ менше його вартості, натомість вартість компенсується з державного бюджету, а чиновники отримують можливість заробляти на «газових схемах».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Ігри з ціною на газ: чому нервує Гройсман?

За вимогами МВФ уряд визначає вартість газу для населення за формулою, що прив'язана до його ринкових середньорічних цін на європейському ринку. Цей механізм діятиме в Україні до 1 квітня цього року. МВФ вимагає, щоб уряд і надалі розраховував ціну на газ за таким принципом. Однак, за останній рік вартість газу в Європі зросла на 30%. Відповідно на стільки ж має цьогоріч зрости і ціна для населення. Натомість Володимир Гройсман уже пообіцяв, що у 2018-му уряд не підвищуватиме ціни на газ.

«Ми знаходимося зараз у діалозі щодо оптимальної ціни на газ. Як і обіцяв, цього сезону підвищень НЕ буде. Мене цікавить не тільки формула газу, а й щоб люди були захищені. Один елемент без іншого працювати не буде. Маємо компенсувати зміну ціни соціальним захистом населення», — написав прем'єр у Twitter 26 січня.

На перемовинах з МВФ урядовці запропонували цілих шість варіантів формули розрахування ціни, що дозволяє не збільшувати її. Востаннє питання піднімали наприкінці лютого, коли до Києва з «технічною місією» приїздили представники Фонду. Утім, переконати представників МВФ уряду наразі не вдалося. Тож, схоже, якщо до 1 квітня уряд не згодиться підвищити ціну на газ, саме Володимир Гройсман буде винний у тому, що Україна не отримає необхідний кредит МВФ.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман (у центрі) під час зустрічі з керівником місії МВФ Роном ван Руденом, Київ, 12 лютого 2018 року Фото: Владислав Мусієнко/POOL/УНІАН

Хто тут крайній?

Співрозмовники Громадського як у команді прем'єра, так і в оточенні президента стверджують: саме небажання Гройсмана підвищити ціну на газ стало причиною конфлікту з президентом. Останній наполягає, що співробітництво з МВФ не можна зірвати, інакше економіку чекає піке, а владу — програш на майбутніх виборах.

У прем'єра є шанс уникнути слави головного винуватця зриву кредитування України. Для цього достатньо, щоб Верховна Рада провалила ухвалення закону про Антикорупційний суд. За словами голови місії МВФ в Україні Йости Лонгмана, саме це нині є ключовою вимогою Фонду до України. У разі провалу голосування в Раді, прем'єр зможе сказати, що піднімати ціни на газ не має сенсу, адже виконання програми МВФ і так зірвали через позицію парламенту.

У Верховній Раді зареєстрували одразу декілька проектів відповідного закону, зокрема й авторства президента. Але до останнього часу голосів для ухвалення навіть проекту Порошенка в Раді не було. На засіданні 18 січня Андрій Парубій тричі пропонував депутатам включити проект до порядку денного, однак жодного разу на підтримку такого рішення не знайшлося мінімально потрібних 226 голосів. Зокрема, не голосувала майже половина складу президентської фракції БПП і третина їхніх союзників з «Народного фронту».

Тим часом, у листуванні владної команди та МВФ розгорнулася ціла «війна» з приводу того, яким повинен бути закон про Антикорупційний суд.

Утім, 1 березня Верховна Рада таки ухвалила принциповий для МВФ закон, щоправда лише у першому читанні. За це несподівано проголосувало 280 народних обранців.

Зі свого боку, президент пообіцяв: до 1 квітня закон про Вищій антикорупційний суд ухвалять. Якщо прогноз Петра Порошенка справдиться, доля кредиту МВФ цілковито залежатиме від Володимира Гройсмана. Тож прем'єр буде змушений або «помножити на нуль» свій політичний рейтинг і підняти ціну на газ, або отримати славу людини, що зірвала програму МВФ. Третій варіант — не обирати між поганим і ще гіршим і піти у відставку.

Хід президента

На словах створення Антикорупційного суду підтримує все вище керівництво держави, одночасно підкреслюючи — доля цього рішення залежить від парламенту. Апеляція до самостійності Верховної Ради та неспроможності змусити депутатів голосувати за те чи інше рішення — один з улюблених прийомів Петра Порошенка на перемовинах з міжнародними партнерами. Утім, у посольствах країн великої «сімки» переконані: коли дуже потрібно, то принаймні президент може знайти аргументи, щоб переконати депутатів.

Цього тижня Петро Порошенко продемонстрував, що саме так і є. Ще наприкінці минулого тижня політики раптово почали переказувати одне одному чутки про те, частина депутатів від БПП може вийти з коаліції, щоб дати президенту підстави розпустити парламент і провести в серпні-вересні дострокові вибори до Верховної Ради. На питання, звідки з'явилася така інформація, всі одностайно кивали в бік Адміністрації президента. 28 лютого таку вірогідність опосередковано підтвердив і сам Петро Порошенко. Президент несподівано провів прес-конференцію.

Показово, що прес-конференція майже збіглась у часі із запланованою того ж дня спільною прес-конференцією Гройсмана й Парубія. Готували її вони заздалегідь, щоб анонсувати внесення урядом до парламенту пакету з 57 євроінтеграційних законів.

Серед іншого, Порошенка спитали й про можливість перевиборів Ради. Та якщо раніше президент неодноразово наголошував, що наступні вибори парламенту будуть строковими та відбудуться у 2019-му, цього разу він не виключив можливості іншого сценарію.

«Я повністю задоволений темпами, продемонстрованими минулої сесії, щодо співпраці коаліції, парламенту й уряду. Я наголошую, що жодних розмов про це я не веду. Якщо парламент, замість того, щоб цим займатися, займатиметься виборами, то вони до цього призведуть», — сказав президент, а відтак додав: він має конституційне право розпустити парламент, коли той не працює 30 днів, або коли відсутня коаліція.

Крім того, перерахував показники, що змусять його вважати роботу парламенту успішною. Особливо підкреслив — сподівається, що вже наступного дня парламент проголосує в першому читанні за закон про антикорупційний суд.

Депутати натяк президента зрозуміли й у перший день весни розглянули президентський проект за скороченою процедурою та ухвалили в першому читанні.

Тим часом Порошенко встановив народним обранцям новий «дедлайн» — остаточно ухвалити законопроект вони повинні до 1 квітня. Тобто до того, як в уряду спливе термін для підвищення ціни на газ для населення.

Прем'єр Володимир Гройсман та спікер парламенту Андрій Парубій — головні противники ідеї створення єдиної партії влади. Натомість за такий сценарій виступають двоє інших членів Стратегічної ради — секретар РНБО Олександр Турчинов і генпрокурор Юрій Луценко (на фото зліва направо — Олександр Турчинов, Володимир Гройсман, Петро Порошенко та Андрій Парубій на Михайлівській площі в Києві, 21 листопада 2017 року) Фото: Владислав Мусієнко/POOL/УНІАН

Конкуруюча фірма

Гра Порошенка проти Гройсмана довкола кредиту МВФ — це не просто пошук відповідального за непопулярне рішення підняти ціну на газ, а й намагання президента приборкати прем'єра, який дедалі частіше займає окрему позицію щодо питань не лише до президента, а й до інших членів Стратегічної ради.

Громадське писало, що Гройсман і Андрій Парубій — головні противники ідеї створення єдиної партії влади. Натомість за такий сценарій виступають двоє інших членів Стратегічної ради — секретар РНБО Олександр Турчинов і генпрокурор Юрій Луценко. В оточенні спікера парламенту обговорюють можливе створення окремої нової партії умовних «незаплямований політиків». Щоправда, якщо президент усе ж дотисне прем'єра щодо «газового питання», Гройсману буде складніше позиціонувати себе саме так.

Поки Гройсман і Парубій дедалі частіше разом з'являються на публіці, комітет Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони на засіданні 28 лютого несподівано рекомендував парламенту висловити недовіру уряду. Цей комітет очолює близький соратник секретаря РНБО Сергій Пашинський. Нагадаємо, 14 квітня виконується два роки з часу призначення уряду Гройсмана. Тож Кабмін готується звітувати про результати своєї діяльності перед парламентом. Водночас, згідно з Конституцією, якщо Рада проголосує за висловлення недовіри уряду, це означатиме його відставку.