Мобілізації опікунів людей з інвалідністю та аспірантів не буде — Арахамія
У Верховній Раді наступного тижня (11—17 березня) розглянуть правки до законопроєкту про мобілізацію, зокрема, щодо відстрочки тих, хто доглядає за людьми з інвалідністю, та аспірантів, незалежно від форми навчання.
Про це голова фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія написав у своєму Telegram-каналі.
Він заявив, що депутати його фракції «відстоюватимуть» право на відстрочку для тих, хто доглядає за людиною з інвалідністю, незалежно від групи.
Водночас він додав, що в чинному законодавстві передбачений один доглядач на одну особу з інвалідністю за її вибором.
Також Арахамія заявив, що відстрочку від мобілізації хочуть надати аспірантам будь-якої форми навчання.
Нагадаємо, раніше в лютому освітній комітет Верховної Ради закликав зберегти аспірантам контрактної форми навчання відстрочку від мобілізації.
Що передувало?
У лютому в Міністерстві юстиції заявили, що пропонуватимуть «більш радикальні» кроки щодо мобілізації засуджених. Окрім того, у відомстві оголосили, що працюють над питанням мобілізації ув’язнених.
Це сталося після того, як Верховна Рада в першому читанні підтримала оновлений урядовий законопроєкт №10449 щодо проходження військової служби, мобілізації та військового обліку.
Загалом у новому законі прописані такі нововведення:
- якщо військовослужбовець безперервно провів на службі 36 місяців, це стане підставою для звільнення. Законопроєкт також передбачає зміну призовного віку з 27 до 25 років;
- людині не потрібно буде йти до ТЦК, щоб оновити дані. Це можна буде зробити онлайн в особистому кабінеті або ЦНАПі;
- після мобілізації всі громадяни проходитимуть обовʼязковий військовий вишкіл 2-3 місяці. В уряді наголошують, що людину не можуть відправити після мобілізації відразу на фронт;
- передбачається, що грошове забезпечення становитиме щонайменше 20 тисяч гривень на місяць без урахування додаткової винагороди, яка на період дії воєнного стану становить від 30 до 100 тисяч грн.
Окрім цього, у новому законопроєкті пропонували за бажанням призивати на військову службу засуджених, що були звільнені від покарання з випробуванням.
Проте депутати подали понад чотири тисячі правок: вручну й електронно. Унаслідок цього, за словами секретаря Комітету Верховної ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Романа Костенка, законопроєкт може в підсумку зазнати чимало змін.