Мова знову на часі: що не так з законопроєктом Максима Бужанського
17 липня, в останній день останнього сесійного тижня перед літніми канікулами, парламент має розглянути ініційовані нардепом від «Слуги Народу» Максимом Бужанським зміни до двох законів, які стосуються навчання державною мовою. Ці зміни скасовують перехід на українську мову навчання в обсязі щонайменше 80% для російськомовних класів середньої школи, який запланували з 1 вересня цього року.
Новою датою переходу стане теж 1 вересня, але вже 2023-го.
Але вже з об'ємом української не у 80%, як передбачає закон зараз, а 20% — у п'ятому-восьмому класі, 40% — у дев'ятому, а 60% — в старших класах.
«Цей проєкт, який вносить зміни до законів про мову і про освіту — найбільша загроза українській мові і українській освіті з часів Януковича. Це шлях до тотальної русифікації освіти», — каже Володимир В'ятрович, нардеп від «Європейської Солідарності», яка через це збирає акцію протесту під стінами Верховної Ради.
Сам Бужанський пояснює, що лише хоче усунути «дискримінацію», оскільки «для одних (російськомовних), діють одні правила, а для інших (польсько-, румунсько-, угорськомовних) — інші».
Про що саме йдеться?
Відповідно до законів України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Про Освіту» та «Про повну загальну середню освіту» (останній підписав уже президент Зеленський після рекомендацій Венеціанської комісії) школи з мовою навчання національних меншин мають збільшити обсяг навчального процесу державною, тобто українською мовою, в середній та старшій школі.
Зокрема, для шкіл з мовами навчання країн ЄС (95% — це школи з угорською та румунською мовами навчання) передбачається викладання предметів українською мовою з 5 класу — щонайменше 20%, а в 9 класі — мінімум 40%. А зі старшої школи — це від 60% навчання українською. І ці зміни набувають чинності з 1 вересня 2023 року.
Окремо передбачено норми для кримських татар як корінного народу України. Для них заклали навчання мовою корінного народу з 1 по 12 клас поряд із вивченням українською мови.
А от для решти національних громад (насамперед йдеться про російську мову викладання) передбачається з 5 класу щонайменше 80% викладання українською мовою. І ця норма набуває чинності з 1 вересня вже цього року. Але Бужанський пропонує, щоб ця норма почала працювати за три роки — у 2023-му.
«Це закон не про мову. А про те, що є дискримінаційні норми ділення українців на категорії — для одних одні правила, для інших — інші. Не може бути так, щоб російські школи переходили на державну мову з 2020 року, а школи, де навчання відбувається мовами країн ЄС, з 2023 року.
Так само вирівнюється норма, яка регламентує обсяг викладання українською мовою. Вирівнюється по нормі, закладеній в ухваленому нами законі про повну загальну середню освіту для нацменшин мовної групи країн ЄС (тобто замість 80% пропонується 20, 40 та 60% відповідно — ред.»), — пояснює він суть свого законопроєкту.
Що кажуть ті, хто проти?
Розбіжності в термінах та обсягах введення україномовного навчання для різних нацменшин один із розробників мовного закону Тарас Шамайда пояснив, зокрема, і рекомендаціями Венеціанської комісії — головного органу Ради Європи у сфері права.
«Щодо російськомовних класів, то там вчителі володіють українською, а діти живуть у відповідному середовищі і їм легше буде перейти на навчання українською. Для тих же угорських, румунських шкіл треба більше часу на підготовку до переходу на українську мову навчання в обсягах, затверджених законом».
За його словами, схожі претензії, що і зараз у Бужанського, у 2019 році вже розглядав Конституційний суд. Проте він визнав цю норму закону конституційною.
«Бужанський намагається зірвати процес, який вже запущено і який стосується 200 тисяч школярів середньої школи, які з 1 вересня мають почати навчатися мінімум на 80% українською мовою», — каже Шамайда.
Як відхиляли законопроєкт
Законопроєкт Бужанського зареєстрували ще наприкінці жовтня 2019 року. За словами В'ятровича, його тричі розглядали в парламентському комітеті з гуманітарної та інформаційної політики, та врешті повернули на доопрацювання. А 23 червня комітет рекомендував у випадку розгляду законопроєкту в сесійній залі його відхилити через непередбачені на нього витрати в бюджеті на 2020 рік.
«На додаткове видання підручників російською мовою у 2020–2022 роках необхідно додатково 56,8 млн грн з Державного бюджету України, з них 38,6 млн грн — у 2020 році», — йдеться в висновку комітету.
Там вже зазначено, що ні Міністерство фінансів, ні Міносвіти теж не підтримують цей законопроєкт.
За кілька днів до погоджувальної ради голова гуманітарного комітету Микола Потураєв сказав, що проєкт Бужанського не встигнуть розглянути на цій сесії, бо є велика кількість нагальніших питань. А далі, мовляв, законопроєкт втратить актуальність, бо з вересня діти почнуть вчитися вже за новими програмами.
Як він з’явився в порядку денному
На самій погоджувальній раді 13 липня Олександр Корнієнко, перший заступник голови фракції «Слуга Народу», попросив законопроєкт Бужанського «обов'язково внести до порядку денного цього тижня»: «Він зараз трошки нижче посунувся, тобто на вересень, а у вересні вже це має відбуватися. Тобто тут є логіка до того часу встигнути це зробити».
Спікер Дмитро Разумков запропонував винести законопроєкт на розгляд на 16 липня. На той момент заперечень у залі не було.
Уже під кінець погоджувальної ради представниця «ЄС» Іванна Климпуш-Цинцадзе між іншим згадала, що «це цинізм так святкувати Декларацію про державний суверенітет» (16 липня — день відзначення 30-ї річниці проголошення Декларації про державний суверенітет України — ред.).
«Жоден із представників депутатських фракцій та груп після пропозицій Корнієнка не виступив із запереченням. Якби воно було, то необхідно було би ставити на голосування», — відповів Разумков.
Далі ця дискусія перейшла на телеекрани.
«Тільки політикани можуть діставати напередодні виборів мічену карту, мовну, і вкидати її в сесійну залу. Це відповідає ідеології «Слуг» — розколювати країну перед виборами, дістаючи мовні закони про вбивання української мови в школі», — заявила в ефірі програми «Свобода слова» співголова фракції «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко.
«Я не хотів би нагадувати, в кого на бордах висіла мова, і не лише мова, і хто порушував це питання», — відповів їй спікер Разумков, згадуючи передвиборче гасло лідера «ЄС» Петра Порошенка «Армія. Мова. Віра.».
***
«Усередині зали я зроблю все можливе, щоб закон не було поставлено на розгляд», — заявив нардеп від «ЄС» Андрій Парубій.
Не зупинивши процес на погоджувальній раді, «ЄС» планує тепер його заблокувати в сесійній залі та мітингом під стінами парламенту. Обіцяють навіть провести ніч під парламентом, якщо розгляд відбудеться в п'ятницю.
Проте перспективи ухвалення законопроєкту невисокі, враховуючи, що навіть голова профільного комітету від «Слуг» рекомендував його відхилити.
Частина «Слуг» публікує на своїх сторінках однакові заяви про непідтримку проєкту свого колеги по фракції і закликає нардепів не голосувати.
Натомість підтримає проєкт Бужанського «Опозиційна Платформа — За Життя», представники якої критикують ухвалений попереднім скликанням парламенту мовний закон. За поданням нардепів від «ОПЗЖ» Конституційний суд уже почав розглядати його конституційність.
За словами нардепа від «ОПЗЖ» Олега Волошина, законопроєкт Бужанського «не вирішує в комплексі питання й близько», але це «хоч щось». У лютому Волошин у співавторстві з Бужанським розробляв ще один мовний законопроєкт. У ньому пропонувалося гарантувати право на навчання мовами корінних народів або національних меншин без будь-яких відсоткових співвідношень.
Хоч би як завершився розгляд законопроєкту, це додасть політичних балів обом сторонам. Бужанському — статусу захисника російськомовного населення серед виборців російськомовного в основній масі Дніпра, де той планує балотуватися на міського голову. А «Європейській Солідарності» це дасть змогу вкотре мобілізувати прихильників і утвердитися в статусі останнього політичного форпосту із захисту національних інтересів.