Мовна стаття закону про освіту «підлягає подальшій деталізації» — висновок Венеційської комісії
Венеційська комісія у висновках стосовностатті 7 у законі «Про загальну середню освіту» визначила, що стаття є рамковою і підлягає деталізації, а також потребує подовженняперехідного терміну для імплементації.
Венеційська комісія у висновках стосовно статті 7 у законі «Про загальну середню освіту» визначила, що стаття є рамковою і підлягає деталізації, а також потребує подовження перехідного терміну для імплементації.
Про це повідомляє Міністерство освіти і науки.
«Міністерство освіти і науки України вважає висновок Венеційської комісії стосовно мовної статті Закону «Про освіту» збалансованим та конструктивним», — ідеться в повідомленні МОН.
Зазначається, що відповідну позицію відомтсво сформульовало за результатами фінального засідання Венеційської комісії 8 грудня.
«Найголовніша теза висновку полягає в тому, що стаття 7 є рамковою та підлягає подальшій деталізації, зокрема, у законі «Про загальну середню освіту». Ми цілком згодні з цим твердженням. Спільно з національними громадами МОН працюватиме над подальшою розробкою різних підходів до навчання меншин, з урахуванням їхніх освітніх потреб. Основна ціль — забезпечити достатній рівень володіння як державною, так і рідною мовами», — наголошують у Міносвіти.
Зазначається, що Комісія прийняла аргументацію української сторони щодо закидів нібито мовна стаття закону звужує права представників національних меншин.
Комісія погодилася, що питання змісту і обсягу прав стосуються виключно компетенції Конституційного суду України. Низка питань застосування мов має вирішуватися спеціальними законами. Отже, звинувачення Угорщини не підтримали.
Наразі в законі «Про освіту» йдеться, що повноцінно мовна стаття набуде чинності у 2020 році.
«Міністерство освіти і науки України погоджується, що з педагогічної точки зору продовження перехідного періоду є обґрунтованим і повністю підтримує цю рекомендацію. Комісія також підкреслила, що Україна має максимально широко використати можливості пункту 4 статті 7, що МОН і планує зробити».
9 листопада в Литві закликали Угорщину припинити погрози Україні через освітній закон.
28 вересня в Україні набув чинності закон «Про освіту». Закон визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін на двох і більше мовах.
У МЗС Угорщини наголосили, що блокуватимуть євроінтеграцію України, якщо закон про освіту не змінять.
ДИВІТЬСЯ: Мовний закон: чому обурені Будапешт, Бухарест та Варшава?