Мовні курси, попередження і штрафи. Що потрібно знати про мовний закон
14 травня народні депутати не підтримали жодну з чотирьох постанов про скасування проекту Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Одразу після цього спікер парламенту Андрій Парубій прямо за парламентською трибуною підписав документ і невідкладно відправив на підпис Президентові. 15 травня Петро Порошенко дав зелене світло законові, а наступного дня його текст опублікувало офіційне видання «Голос України». Документ набуде чинності через два місяці — 16 липня.
Під час розгляду законопроекту в другому читанні народні депутати розглянули більше тисячі поправок, тому фінальний, зведений і підписаний офіційними особами документ можна було побачити тільки в «Голосі України». Громадське розповідає, які сфери зачепить закон і як впливатиме на розвиток української мови.
Приватне спілкування
Вже у 2 статті закону сказано, що його дія не поширюється на сферу приватного спілкування. Ніхто не буде ходити по кав’ярнях, автобусних зупинках чи прислухатися, якою мовою спілкуються люди на балконі.
Допомогти вивчити мову
Спершу навчи — потім вимагай. Автори законопроекту врахували цей принцип і вже у 5 статті Закону зобов’язали уряд розробити Державну програму сприяння вивченню державної мови.
Планується створити мережу державних та комунальних курсів з вивчення української мови. Щороку в бюджеті мають бути закладені гроші на друк навчальних посібників з української мови та вільний доступ до них усіх бажаючих.
Громадянство
Людина, яка хоче здобути громадянство України, повинна мати відповідний рівень володіння державною мовою.
Виняток — іноземці чи особи без громадянства, які мають визначні заслуги перед Україною, в тому числі ті, які проходять службу в Збройних Силах України і мають державні нагороди. Вони не зобов’язані підтверджувати свій рівень української одразу, але мають рік на те, щоб вивчити мову. Ця ж норма застосовуватиметься, наприклад, до іноземних спортсменів, які вирішили виступати за національну збірну України.
Наскільки добре повинен знати державну мову іноземець, встановлюватиме Національна комісія зі стандартів державної мови.
Стаття 7, яка прив’язує рівень володіння мовою до отримання громадянства, набуде чинності через два роки — 16 травня 2021.
Українська як обов’язок
Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків повинні, наприклад, чиновники всіх рівнів, правоохоронці, прокурори, судді, адвокати, нотаріуси, керівники закладів освіти, викладачі та наукові працівники, медпрацівники комунальних та державних медустанов, працівники підприємств, установ та організацій державної та комунальної форм власності.
Свій рівень державної мови вони мають підкріпити офіційним документом. Для чиновників, окрім місцевих депутатів та посадових осіб органів місцевого самоврядування, а також для керівництва правоохоронних органів, прокурорів, суддів, керівників закладів освіти — це державний сертифікат, який видаватиме Нацкомісія зі стандартів мови. Для решти — це може бути атестат про повну середню освіту.
Сфери регулювання
Органи державної та місцевої влади, підприємства, установи та організації державної та комунальної форм власності у своїй роботі використовують лише українську мову. Тільки у Криму акти місцевої влади можуть додатково публікуватися кримськотатарською мовою як мовою корінного народу в Україні.
Іноземна допускається тільки у спілкуванні з іноземцями та особами без громадянства.
Правоохоронці з тими, хто не розуміє української, можуть спілкуватися мовою, прийнятною для сторін, або через перекладача.
Мова виборів, референдумів, передвиборчої агітації — українська. В окремих населених пунктах допускається поширення агітаційних матеріалів мовами корінних народів чи нацменшин. Але порядок та умови мають бути прописані в законі про права корінних народів та національних меншин України. Його поки немає.
В освіті кардинальних змін немає. Основна мова — українська, однак представники нацменшин та корінних народів нарівні із українською можуть вивчати і рідну мову. Для наукового середовища базові дві мови — державна та англійська, хоча можуть використовуватися і інші офіційні мови країн ЄС.
Культурні заходи мають проводитися українською. Інші мови теж допускаються, якщо це творча задумка автора. Ця норма не поширюється на виконання чи відтворення пісень, тому російськомовні виконавці можуть бути спокійні. Якщо мова театральної вистави в комунальному чи державному театрі не українська, організатори мають подбати про субтитрування або звуковий переклад.
В кіно має домінувати українська. На інші мови відведено не більше 10% прокату. Кінотеатри, які показують фільми мовою оригіналу з українськими субтитрами, на кожен такий сеанс повинні мати дев’ять з українською озвучкою чи дубляжем. Так само у стрічці допускається 10% реплік, виконаних не державною мовою, якщо вони субтитровані.
Національні фільми можуть бути озвучені чи дубльовані кримськотатарською чи іншою мовою нацменшин чи корінних народів.
Друкована преса видається українською. Або іншими мовами, якщо одночасно друкується тираж державною мовою. Назва, зміст, обсяг матеріалів і спосіб друку мають бути ідентичними для всіх версій. Як і порядковий номер і час виходу.
Ці вимоги не поширюються на газети та журнали, які видають виключно кримськотатарською мовою, мовами корінних народів, англійською чи іншою офіційною мовою Європейського союзу.
У місцях продажу преси 50% газет та журналів мають бути державною мовою. Щоправда, йдеться про назви видань, а не кількість примірників. Тому, якщо на розкладці буде 2 примірники видання «Порадниця» і 100 примірників журналу «Новое время», то це не буде порушенням.
Для національної та регіональної друкованої преси буде два з половиною роки діяти перехідний період, для місцевої — п’ять років.
Із книговиданням просто: 50% найменувань книжок, виданих впродовж року, мають бути українською мовою. Таке ж співвідношення має бути в книгарнях чи інших закладах, які продають книжки.
Офіційні органи влади мають користуватися тільки програмним забезпеченням із українським інтерфейсом. Якщо такого немає і його лише створюють, можна працювати з англомовним софтом.
Всі органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації комунальної та державної власності, бізнес, зареєстрований в Україні, який продає товари та послуги, повинні мати версії веб-сторінок українською мовою, які завантажуються за замовчуванням. І вони повинні мати не менше опцій та інформації, аніж версії недержавною мовою. Аби виправити це, буде три роки перехідного періоду.
Мова обслуговування, в тому числі у медзакладах — українська. Це означає, що офіціанти або терапевти повинні звертатися до відвідувача українською. Але якщо він попросить перейти на іншу мову, наприклад — російську, то за взаємною згодою це можливо. Медики повинні виконувати цю норму вже з липня цього року, а ті, хто працює в сфері обслуговування споживачів — через півтора року.
Створений захищати та розвивати
Захищати та сприяти розвитку української мови має спеціальний Уповноважений, який призначається Кабінетом міністрів. Ним не може стати людина, яка порушувала закон про мову або всупереч Конституції намагалася запровадити в Україні багатомовність.
Він перевіряє, як виконується законодавство, розглядає скарги фізичних та юридичних осіб про недотримання закону, ініціює розслідування та покарання чиновників, які порушують закон, а також може накладати штрафи.
Щоб Уповноважений розглянув скаргу, вона не має бути анонімною та повинна містити дату і адресу для зворотнього зв’язку. Електронна теж цілком підійде. Впродовж 10 днів Уповноважений має вирішити, чи давати скарзі хід, потім у нього є 30 днів на мовну експертизу чи перевірку дотримання закону.
За мову гривню платять
Якщо Уповноважений чи його представник виявили порушення закону про мову в сфері обслуговування, то вони оголошують порушнику попередження та дають 30 днів, щоб усунути недоліки. Якщо порушення повторюється впродовж року — складається протокол і накладається штраф у 5100-6800 гривень.
Чиновники, які порушуватимуть закон про мову під час роботи, офіційних заходів чи зустрічей, змушені будуть сплатити штраф від 3400 до 6800 гривень.
Недотримання вимог мовного закону у сфері друкованих ЗМІ — це 6800-8500 гривень штрафу. За решту порушень доведеться заплатити від 3400 до 5100 гривень. Але у всіх випадках перше порушення каратиметься тільки попередженням.
У разі третього порушення протягом року штраф зросте до 11 900 гривень.