Виступ театрально-музичного гурту Dakh Daughters на фестивалі ГогольFest у Маріуполі, Донецька область, 27 квітня 2018 року
Фото:

Анастасія Власова/Громадське

Депутати Верховної Ради підтримали новий закон про державну мову. Зокрема, ним у теле- та радіоефірі закріплюють квоти на україномовний контент, вже визначені окремим законом 2016 року. Громадське дізналося, як квоти вже вплинули на музичний ринок.

Щоб дослідити проблему глибше, ми звернулися з питаннями «Квоти — добре це чи погано?» і «Куди рухається українська музична індустрія?» до тих, хто у ній безпосередньо задіяний.

Валерій Харчишин, «Друга ріка»:

«Запровадження квот дало поштовх для розвитку нашої музичної індустрії. І справа не стільки у популяризації мови, а в тому, що українських музикантів стало більше у видимому просторі. Відтак відбувається систематизація виплат за публічне використання українського контенту та розвиток концертної діяльності самого артиста.

З іншого боку, є відтік молоді у паралельний шоу-бізнес, що розвивається незалежно у мережі, як контраргумент на введення квот. Його неможливо врегулювати, тому, наприклад, у тому ж iTunes ТОП-100 за результатами продажу в Україні на перших сходинках — російський чи російськомовний контент, і загалом 97% — неукраїнського походження. Але це не означає, що квотування провалилося. Потрібен час. Досвід Франції, Польщі, Німеччини, Португалії та низки інших європейських країн доводить ефективність цього інструменту.

«Друга ріка» ніколи не скаржилась на те, що нас мало в ефірі. Але наш останній альбом «Піраміда» вийшов тоді, коли квоти вже були у дії. І ми отримали близько 600 000 сповіщень на радіо, потрапивши у трійку лідерів не тільки україномовних артистів, а взагалі з тих, хто прозвучав протягом року у радіопросторі України. Головним чинником того, що квоти працюють, є те, що ми зібрали близько півмільйона гривень роялті та виплат за публічне сповіщення. Це значно більше, ніж за минулі періоди».

Віталій Дроздов, директор радіостанції ХІТ FM:

«Після впровадження квот був невеликий відтік аудиторії, з 83% до 80%. Ми спробували його мінімізувати і застосовували різні технологічні підходи до програмування ефіру. Плюс більш ретельний пошук і відбір музики українською мовою. Зараз працюємо над тим, щоб знову вийти на цифри до квот».

Костя Почтар, музикант Postman, 5 Vymir:

«Квоти вплинули на активність ротації групи 5 Vymir. Наші треки звучать на радіо, і те, що програмні директори стали більше уваги приділяти пошуку музики, — це теж правда. Чи повпливали квоти на якість контенту? Думаю, що молоді артисти стали більше уваги звертати на якість самого запису — мало хто зараз записує альбоми у гаражі.

У 2019 році Суспільне зняло прекрасний годинний фільм про 5 Vymir — це було неможливо собі уявити 5 років тому. З іншого боку — достойних концертних майданчиків стало тільки менше, а в регіонах з тим взагалі біда. А це не менш, а, може, і більш значима для музикантів річ».

Саша Варениця, засновник музичної піар-агенції «Много воды»:

«Одразу після впровадження квот ефіри українських радіостанцій заполонили всіма забуті хіти «нульових» — Гайтана, Lama, «Табула Раса» і, звичайно, ОЕ. Прихильники квот запевняли, що ситуація швидко зміниться, і ми почуємо безліч нової цікавої музики українською мовою. Два з половиною роки по тому ми можемо спостерігати, що на радіо досі дефіцит якісних нових пісень українською мовою. Ми можемо подивитися на Тор-200 хітів українського радіо в 2017 і 2018 році. Там повторюються 88 пісень. Тобто майже половина пісень залишається в чартах протягом двох років. Їх просто немає чим замінити.

Я працюю з великою кількістю молодих українських артистів. Не можу сказати, що українська інді-сцена відчула зниження порога входу на радіо. Котирування формат/неформат залишилися тими ж, що і до квот. Крок вбік — до побачення. Ніхто не поспішає ризикувати з новими жанрами. Так, можливо, на радіо змогли, нарешті, потрапити третьосортні поп-артисти, але це не та тенденція, якій я став би радіти.

За кількістю ротацій співачка року в Україні — Alyosha. Її пісні звучали на українських станціях понад 700 000 разів. Це дуже і дуже багато. Це, за логікою, «Палац Спорту» і всенародна любов. Але цього не відбувається. Більше півмільйона ротацій за рік отримав Ivan Navi. Здавалося б, він повинен був напрацювати величезну армію фанатів. Але в півфіналі Нацвідбору Євробачення Іван посів 6 місце з 8. Чи є ефект від такої кількості ротацій? Висновки робіть самі.

Радіо — важливий, але не визначальний фактор для розвитку музичного ринку в цілому. Без квот чарти українських станцій відображали б реальну картинку вподобань українських слухачів: «Время и Стекло», Макс Барських, MONATIK, Тіна Кароль, Оля Полякова. Ну і кілька артистів з Росії: Елджей, Єгор Крід, MATRANG, Little Big. Це ті артисти, у яких величезна аудиторія в Україні.

Квоти, заборона VK, відсутність цікавих музичних форматів і шоу на великих радіостанціях і ТБ — є цілий комплекс причин, чому молодь природним чином вийшла з-під впливу українських медіа та українського сегмента Інтернет. І, як наслідок, знайшла собі кумирів там, де з нею говорять її мовою — Instagram, YouTube.

Сам я прихильник заборони ротації російських артистів на українських радіо аж до закінчення війни з Росією. І, разом з тим, я за квоти для українських артистів — аж до 70% (30% — для зарубіжної музики). Але в ці 70% повинні увійти українські артисти, які співають українською, російською, англійською та будь-якою іншою мовою. У цьому я бачу ознаки демократії, цивілізованого, толерантного і зрілого суспільства».

Альона Дмуховська, співзасновниця платформи Music Export Ukraine:

«Для певної групи поп-артистів квоти мали позитивний вплив. Наприклад, The Hardkiss почали співати українською, їхні пісні багато беруть в ротацію, вони автоматично почали збирати великі зали. Решта — пісні 20-річної давнини десятка вітчизняних мастодонтів. Попервах «Океан Ельзи» і Наталя Могилевська звучали з кожної праски. Для мене радіо стало останньою інстанцією, щоб знайти нову цікаву музику.

Так, україномовному контенту тепер набагато легше потрапити на радіо, оскільки треба набрати кількість «до квот». Але часто від цього страждає якість. Маю велику надію, що скоро ця кількість перейде в якість.

Після 2014-го року, коли більшість концертів закордонних артистів в Україні скасували, українська молода музика пережила підйом. Люди звернули увагу на своє, рідне. Ходити на концерти українських артистів стало популярним, і квоти додали позитивного ефекту в цей пазл. Але час уже глобальніше підходити до цього питання: ок, радіоефір ми наповнили, а як підвищити якість того, що ми чуємо? Тут вже має йтися про освіту і комплексний менеджмент».

Поділитись: