МЗС Латвії відреагувало на заяву мера Даугавпілса, який назвав Крим російським
Міністерство закордонних справ Латвії заявило, що заява мера латвійського міста Даугавпілс Андрейса Елксніньша суперечить зовнішньополітичній позиції країни. Той раніше назвав Крим російським і сказав, що вважає відповідальними за звірства в Бучі «росію, Україну та США».
Про це йдеться на сайті МЗС Латвії.
Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс зазначив, що всі латвійські чиновники повинні поважати зовнішньополітичну позицію країни. Глава МЗС закликав Елксніньша як посадовця місцевого самоврядування суворо дотримуватися цієї позиції.
Міністр наголосив, що Латвія рішуче засуджує незаконну неспровоковану агресію росії проти України, яка є порушенням статуту ООН та міжнародного права.
«Латвія незмінно та недвозначно визнає незалежність і суверенітет України в її міжнародно визнаних кордонах. Бутафорські референдуми, влаштовані росією на українських територіях у 2014 та 2022 роках, і їхні результати нелегітимні й не відображають волевиявлення українського народу», — йдеться у повідомленні.
Глава МЗС додав, що Крим, Севастополь, Запорізька, Донецька, Луганська та Херсонська області є міжнародно визнаними територіями України.
Про що йдеться?
Мер латвійського міста Даугавпілс Андрейс Елксніньш заявив, що Крим належить росії, а за масові вбивства у місті Буча під час його окупації російськими військами «однозначно відповідальність несуть і росія, і Україна, і США».
У розмові з журналістами мер чотири рази не зміг відповісти про свою позицію щодо війни росії проти України. Журналісти намагались уточнити, чи сподівається він на поразку та відступ російської армії — а чи на перемогу України. Однак той лише повторював відповідь: «Переможців у цій війні не буде».
У посадовця запитали, чи вважає він спробу росії приєднати Крим законною. Той відповів, що про це «є багато дискусій», і сказав, що це «можна було б обговорити після глибшого аналізу».
Місто Даугавпілс, яким головує Андрейс Елксніньш, є одним із найбільших осередків проросійських настроїв у Латвії. Наприклад, станом на 2011 рік у місті жили понад 50 тисяч росіян і лише трохи більше ніж 18 тисяч латишів. А 2012-го під час референдуму 85% виборців міста підтримали запровадження російської мови як другої державної.
Такі настрої населення міста значно відрізнялися від середньої ситуації у країні. Загалом у Латвії російську мову як другу державну тоді підтримали лише 24,88% виборців, а 74,80% проголосували проти.