МЗС відповіло меру латвійського міста, який вважає відповідальними за звірства в Бучі «росію, Україну та США»

Мер латвійського міста Даугавпілс Андрейс Елксніньш
Мер латвійського міста Даугавпілс Андрейс ЕлксніньшInstagram

Мер латвійського міста Даугавпілс Андрейс Елксніньш виправдовує злочини росії в Україні, однак його думка не є офіційною позицією дружньої для нас Латвії.

Так речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко відреагував на заяви Елксніньша.

У МЗС зауважили, що політична сила Андрейса Елксніньша «опинилася на узбіччі політики» за підсумками останніх виборів до Сейму Латвії.

«На щастя, висловлювання цього маргінального діяча не відображають ані офіційної позиції дружньої для нас Латвії, ані поглядів абсолютної більшості латвійців, які не лише щиро співчувають, але й активно допомагають Україні в її боротьбі проти російської агресії», — пише Ніколенко.

Про що йдеться?

Мер латвійського міста Даугавпілс Андрейс Елксніньш заявив, що Крим належить росії, а за масові вбивства в місті Буча під час його окупації російськими військами «однозначно відповідальність несуть і росія, і Україна, і США».

У розмові з журналістами мер чотири рази не зміг відповісти про свою позицію щодо війни росії проти України. Журналісти намагалися уточнити, чи сподівається він на поразку й відступ російської армії, чи сподівається на перемогу України. Однак той лише повторював відповідь: «Переможців у цій війні не буде».

У посадовця запитали, чи вважає він спробу росії приєднати Крим законною. На що той відповів, що про це «є багато дискусій», і сказав, що це «можна було б обговорити після більш глибокого аналізу».

Місто Даугавпілс, яким головує Андрейс Елксніньш, є одним з найбільших осередків проросійських настроїв у Латвії. Наприклад, станом на 2011 рік у місті жили понад 50 тисяч росіян і лише трохи більше за 18 тисяч латишів. А 2012-го під час референдуму 85% виборців міста підтримали запровадження російської мови як другої державної.

Такі настрої населення міста значно відрізнялися від середньої ситуації у країні. Загалом у Латвії тоді російську мову як другу державну підтримали лише 24,88% виборців, а 74,80% проголосували проти.