Влада Куби пообіцяла майже повністю відкрити економіку для приватного бізнесу. Усе це — на тлі кризи і санкцій США

Про рішення влади Куби оголосила міністерка у справах праці Марта Елена Фейто Кабрера в суботу, 6 січня, повідомляє Reuters.

За її словами, приватні підприємці зможуть працювати в понад 2000 галузей, тоді як раніше їх було лише 127. При цьому, заявила Кабрера, в 124 галузях приватна підприємницька діяльність буде заборонена, але які саме, вона не уточнила.

Куба офіційно сповідує комуністичну ідеологію, а відповідно, державний контроль практично над усіма сферами економіки. А втім, однією з головних галузей економіки країни є туризм, у якому, за офіційними даними, зайняті понад 600 тисяч людей, або 13% усієї робочої сили.

Більшість приватних підприємців на Кубі, якщо не рахувати туризм, займаються фермерством і ремісництвом, а також працюють у сфері таксі, зазначає Reuters.

Що викликало таке рішення влади Куби?

У 2020 році через пандемію коронавірусу (яка призвела до різкого скорочення туризму) та санкцій США економіка Куби скоротилася на 11%. У країні не вистачало продовольства, а біля крамниць утворювалися черги.

На цьому тлі президент Куби Міґель Діас-Канель у 2020-му оголосив про низку реформ, спрямованих на збільшення експорту країни та стимуляції внутрішнього попиту. Серед них згадувалося й «покращення недержавного сектору» економіки.

Із 1 січня на Кубі також розпочали масштабну грошову реформу, яка має скасувати подвійну грошову систему, що діє в країні 26 років. Там досі були дві національні валюти — кубинський песо та кубинський конвертований песо, останній мав замінити американський долар на території країни.

А втім, як стверджує кореспондент BBC, реформи на Кубі впроваджуються зазвичай повільно, а тому незрозуміло, скільки часу має минути, щоб лібералізація ведення бізнесу в країні стала відчутною для громадян.

Американський чинник

Впливають на Кубу й санкції з боку США. Ще в час холодної війни американська влада віднесла комуністичну країну до країн-спонсорів тероризму, однак у 2015-му, за ініціативи адміністрації тодішнього американського президента Барака Обами санкції зняли.

Але президент Дональд Трамп після приходу до влади вирішив скасувати більшість американсько-кубинських домовленостей. У червні 2017-го він скасував «односторонні» угоди з Кубою і висловився за збереження санкцій США щодо Куби. 11 січня Державний департамент США оголосив про повернення Куби до переліку країн-спонсорів тероризму.

Включення Куби в перелік спонсорів тероризму дає можливість США вводити санкції щодо посадовців і країн, залучених у торгівлю з країною. Також можна вводити обмеження на іноземну допомогу, заборону на експорт і продаж товарів оборонного призначення, контроль за експортом товарів подвійного призначення.

Нинішній президент США Джо Байден раніше говорив, що прагне налагодити відносини з Кубою, але коли саме він планує це зробити, наразі невідомо.