На Львівщині археологи відкопали артефакти часів Римської імперії. Знайдені предмети не мають аналогів в Україні

Про це повідомили в пресцентрі Департаменту архітектури та містобудування Львівської ОДА.

У нововідкритій пам’ятці часів германських племен виявили два нові унікальні археологічні об'єкти: поховання з обрядовими предметами всередині та заглиблену споруду, призначення якої наразі невідоме.

Директорка департаменту Олена Василько зазначила, що в похованні, крім людських решток, археологи знайшли фрагменти двох скляних кубків, аналогів яким в Україні немає.

Серед знахідок також є уламки рогового тришарового гребеня; бронзова застібка (фібула); частини дерев'яної скриньки, оббитої бронзовими пластинками з декоративними цвяшками; половинка жетона з білого пастового скла, які використовували для римських настільних ігор.

За словами дослідників, усі ці коштовні предмети Римської імперії свідчать про те, що тут поховали багатого чоловіка. Знахідку датують початком третього століття і вважають частиною вельбарської культури, яку залишили східногерманські племена готів.

Не перша рідкісна знахідка в цьому місці

Досліджувати околиці села Карів почали у 2017 році, відколи місцеві краєзнавці випадково знайшли тут давній меч та інші металеві вироби та принесли їх в Історико-краєзнавчий музей міста Винники.

Археологи встановили, що це давній могильник германських племен, яких на цих теренах не мало б бути. Принаймні так вважалося раніше.

«Пам’ятка є справді унікальною, археологи щороку відкопують на її території нові важливі знахідки та артефакти, а тому дослідження продовжуватимуться», — каже директор Історико-краєзнавчого музею в місті Винники Ігор Тимець.

Керівник розкопок і кандидат історичних наук Ярослав Онищук сказав, що Карів як археологічна знахідка — відкриття століття. Він нагадав, що бронзовий казан з Декоративна рельєфна накладкаатташами у формі чоловічих фігур, який віднайшли раніше, є третьою такою знахідкою у світі.

Також могильник свідчить, що на цих територіях проживали люди, про існування яких на українських теренах досі було невідомо.

Науковець припускає, що це група людей із Середнього Дунаю, які оселилися тут унаслідок надзвичайних обставин, а саме через Маркоманські війни 166-180 років, що почалися через пересування германських і сарматських племен на дунайському кордоні Римської імперії.