Нацбанк без голови. Що означає відставка Якова Смолія?

Голова НБУ Яків Смолій подав заяву про звільнення. З політичної точки зору — це остаточна чистка економічного блоку влади. З економічної — ризик девальвації гривні. У НБУ очікують, що у п’ятницю рішення щодо відставки розглядатиме парламент, а Яків Смолій звітуватиме перед народними депутатами.

Чому це сталося?

Співрозмовники hromadske називають декілька причин. Зокрема, це може бути продовження чищення економічного блоку. Нагадаємо, що наприкінці квітня Кабмін звільнив з посад очільника Державної митної служби Максима Нефьодова та голову Податкової служби Сергія Верланова.

У випадку зі Смолієм інструментом тиску виступає Рада Національного банку, яку практично в повному складі призначає президент та Верховна Рада. 30 червня між Смолієм та наглядовим органом стався конфлікт: Рада відмовилася внести в порядок денний призначення першого заступника Смолія Олега Чурія на повторний термін строком сім років. Ця його каденція закінчується десятого липня.

«Сьогодні під час чергового засідання Рада НБУ безпідставно, в порушення Закону України «Про Національний банк України» та регламенту Ради НБУ відмовилася внести у порядок денний питання про призначення Олега Чурія на посаду заступника Голови НБУ на другий строк поспіль з 11 липня 2020 року. Подання було внесено Головою НБУ до Ради НБУ 19 червня 2020 з повним дотриманням усіх вимог чинного законодавства як до документів, так і до строків їх внесення. Попри це Рада НБУ без належного обґрунтування причин відмовилася поставити дане питання на порядок денний сьогоднішнього засідання, збільшуючи інституційні ризики для діяльності НБУ», — йшлось у повідомленні НБУ.

«Тиск на Смолія здійснюється через Раду НБУ, через уряд, профільний комітет Верховної Ради, ЗМІ. З цією Радою НБУ очікувати нічого хорошого не варто», — вважає керівник відділу досліджень в Concorde Capital Олександр Паращій.

Один зі співрозмовників hromadske, близький до керівництва НБУ, впевнений, що це могла бути спроба піти ва-банк, щоб продемонструвати масштаб проблеми. А інвестиційний банкір Dragon Capital Сергій Фурса, вважає, що тут причетний Ігор Коломойський і його спроби переграти ситуацію з ПриватБанком. Нагадаємо, що 13 травня Верховна Рада проголосувала так званий антиколомойський закон.

Що це означає для економіки та людей?

Багато з опитаних hromadske експертів упевнені, що відставка Смолія сильно вплине на курс гривні та інфляцію. «Це загрожує підривом фінансової стабільності в країні в розпал світової кризи. Відповідно, девальвацією гривні та стрибком цін, якщо ідеї політичного контролю над НБУ та емісії грошей будуть реалізовані», — упевнений Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічних стратегій.

Євген Дубогриз, фінансовий аналітик, у 2015-2019 заступник директора Департаменту фінансової стабільності НБУ, вважає, що чекати негайного обвалу гривні або «розкрутки» інфляції не варто.

«Рішення про емісію гривні, про рівень ключової ставки НБУ (тобто про вартість грошей для економіки), про послаблення стандартів нагляду за банками тощо — це компетенція не самого голови НБУ, а правління. Що таке правління НБУ? На сьогодні це колегіальний орган, що складається з шістьох керівників, які ухвалюють рішення колегіально. Якщо новий голова НБУ — за припущення, що президент прийме відставку Якова Смолія — буде прихильником безконтрольної емісії гривні, інші члени правління НБУ мають всі повноваження, щоб цьому протистояти», — впевнений він.

Але, на думку Дубогриза, сам факт заяви про політичний тиск на НБУ формує негативні очікування — особливо з огляду на риторику президента та провладної партії про те, що економіці потрібна «продуктивна емісія», тобто інфляція та послаблення гривні, а також збільшення кредитування бізнесу, навіть того, який не в змозі платити за боргами.

«У середньостроковому періоді — за рік-півтора — ми справді можемо мати повернення інфляції до 15—20% на рік та збільшення кількості неплатоспроможних банків, особливо, якщо новий голова чинитиме тиск на нинішнє правління або наполягатиме на призначенні лояльних заступників (а на практиці так завжди й відбувалося)», — заявив аналітик.

Негайним наслідком заяви голови НБУ про відставку через політичний тиск буде чергове різке погіршення ставлення до України з боку інвесторів (як внутрішніх, так і закордонних) та іноземних партнерів (міжнародних фінансових організацій, банків тощо).

«Інвестори розглядають НБУ останніх років як певний маркер реформ і певну гарантію того, що Україна є надійною для інвестицій. Заява про відставку підриває цю довіру», — упевнений керівник із політичних питань Київської школи економіки, колишній в.о. міністра розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України Павло Кухта.

На думку Сергія Фурси, наразі це рішення руйнує співпрацю з МВФ та всіма іншими партнерами — ЄС, Світовим банком, США та іншими. Нагадаємо, що наприкінці травня Міжнародний валютний фонд погодив нову програму співпраці з Україною на 5 млрд доларів, переговори про яку розпочались у серпні 2019 року.

«Зараз йде розміщення євробондів — воно може не відбутися. У більш довгостроковому періоді все залежить від того, хто буде наступником. Якщо буде Катерина Рожкова (перший заступник голови НБУ — ред.), то це не найкращий варіант. Якщо є рівноцінна заміна, то, можливо, серйозних наслідків для економіки не буде», — зазначив Паращій.

«Запозичення як уряду, так і українських компаній дорожчатимуть, це матиме негативний вплив на державний бюджет, дефіцит збільшуватиметься, а отже, важче буде фінансувати необхідні витрати — підвищувати мінімальну зарплату, пенсії, фінансування армії тощо», — переконаний Дубогриз.

Хто такий Яків Смолій?

Смолій народився у 1961 році в селі Вербовець Тернопільської області. У 1983 році закінчив математичний факультет Львівського університету імені Франка, згодом здобув ступінь кандидата економічних наук.

Уперше до Національного банку Яків Смолій прийшов у 1991 році — працював у місцевому управлінні НБУ в Тернопільській області. Там він прослужив до 1994-го, після чого розпочалася його стрімка кар’єра в приватному секторі. До Нацбанку Смолій повернувся за 20 років, обійнявши у 2014 році посаду заступника Валерії Гонтаревої, яку саме призначили головою. Опікувався інформаційними технологіями, регулюванням платіжних систем і безготівковими розрахунками.

Перші великі гроші Смолію приніс продаж частки банку «Аваль». Там він працював (і був міноритарним акціонером) з 1994 року аж до його продажу австрійському Raiffeisen у 2005 році за понад 1 мільярд доларів. У квітні 2014 року Смолій став заступником голови НБУ Валерії Гонтаревої, а в жовтні 2016-го — її першим заступником. Очолив Нацбанк у 2018 році після її відставки.

За що критикували Смолія?

На період його правління припала певна макроекономічна стабілізація, оскільки попередня економічна криза, яку викликала війна на сході, потроху вщухла, банківська система очистилася, ПриватБанк перейшов у державну власність та почав приносити державі прибутки. Попри це, Смолія все ж критикували.

Найбільш поширеною причиною для критики була занадто жорстка монетарна політика НБУ (політика щодо кількості грошей в обігу, через яку Нацбанк впливає на рівень цін та розмір відсоткових ставок за кредитами та депозитами). Підставою для критики було те, що Нацбанк упродовж 2019 року занадто повільно знижував розмір облікової ставки (ключової ставки, під яку НБУ видає кредити рефінансування банкам і нижче якої їм невигідно давати кредити населенню та бізнесу).

Висока облікова ставка допомогла Нацбанку зменшити інфляцію в Україні з 9,8% у 2018 році до 4,2% у 2019 році, а у 2020 році, у розпал коронакризи, інфляція взагалі впала нижче 2%. Ціною такої політики було те, що кредити для бізнесу та для населення були надто дорогими, що стримувало розвиток економіки.

Провал надходжень до бюджету теж закидали Нацбанку. Через те, що у 2019 році курс гривні несподівано для всіх розвернувся та почав зміцнюватися, податкова та митниця почали недоотримувати податки з імпорту. Зміцнення гривні призвело до того, що митна вартість імпортованих товарів зменшувалася. Через це зменшувалися надходження з ПДВ (20% від митної вартості) мита та акцизного податку.

Політики прагнули, щоб Національний банк активніше втручався в економіку, «розганяв» її, друкуючи гроші, щоб у такий спосіб покривати «діру» у бюджеті розміром у майже 300 мільярдів гривень (чверть всіх видатків, запланованих на 2020 рік).

Як діятиме президент?

«Найкращим варіантом було би не прийняття президентом відставки Смолія. Це би дало Нацбанку певний політичний імунітет, а інвесторам спокій. Гірше, якщо із відставкою тягнутимуть. Негативним сценарієм був би розворот політики вже нового Нацбанку», — упевнений аналітик інвестиційної компанії ICU Михайло Демків.

Але Офіс президента, коментуючи заяву Смолія, ясності не вніс. «Нашим безумовним пріоритетом залишається забезпечення незалежності Національного банку України, про що неодноразово зазначав Президент України. Правління НБУ продовжуватиме свою діяльність на засадах незалежності та професійності. 

Національний банк України разом з урядом повинні продовжувати реалізацію зваженої монетарної та фіскальної політик, що слугуватиме запорукою для забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності і сприятиме економічному зростанню і відновленню банківського кредитування.

Наголошуємо, що дискусії щодо діяльності Національного банку України повинні базуватися виключно на засадах професійності та мають бути позбавлені політичного забарвлення, яке може мати негативний вплив на інституційну спроможність і незалежність Національного банку України», — йшлося в поширеному повідомленні.

Що таке незалежність Національного банку?

Національний банк України — це незвичайна державна установа. Його головною функцією є забезпечення стабільності грошової одиниці України — гривні, а також забезпечення фінансової стабільності, регулювання банківської та, з 1 липня 2020 року, — небанківської сфер. НБУ впливає на економічну активність, утворення курсу валют, а також друкує гривню, шляхом викупу доларів з валютного ринку, видачі кредитів рефінансування чи викупу державних боргових облігацій. Незалежність Нацбанку — це гарантія того, що політики не використовуватимуть його для того, щоб «закривати діри» у бюджеті, друкуючи гривні, роздавати гроші «потрібним» банкам, штучно регулювати курс валют тощо. Така незалежність означає, що фінансова система України працює за ринковими правилами, а не відповідно до побажань політиків.

«Заява про звільнення голови НБУ ставить під сумнів інституційну незалежність НБУ серед інвесторів та громадян України», — заявив Павло Кухта.