НАТО й Трамп: зустріч у скляній будівлі — репортаж зі штаб-квартири
Скляні, прозорі стіни таграндіозні масштаби внутрішніх просторів— ценова штаб—квартира НАТО. Їїзводили з2010року. Уній єдва меморіальні об’єкти: фрагмент Берлінської стіни, символу колишнього поділу Німеччини; тасимвол вшанування пам’яті жертв теракту 11вересня 2001 року вСША. Докінця 2017року НАТО готується почати наступний етап усвоїй історії вновій домівці.
Скляні, прозорі стіни та грандіозні масштаби внутрішніх просторів — це нова штаб-квартира НАТО. Її зводили з 2010 року.
У ній є два меморіальні об’єкти: фрагмент Берлінської стіни, символу колишнього поділу Німеччини; та символ вшанування пам’яті жертв теракту 11 вересня 2001 року в США.
Дедлайн переїзду до нової штаб-квартири в альянсі вже кілька разів переносили. Нині сподіваються, що це таки відбудеться до кінця 2017 року. НАТО готується почати наступний етап у своїй історії в новій домівці.
Нова «скляна» штаб-квартира НАТО Фото: Микола Веприк/Громадське
Наведення мостів
Насамперед європейські члени НАТО намагаються нині порозумітися з президентом США Дональдом Трампом. Зустріч альянсу на рівні голів держав та урядів у Брюсселі 25 травня — це спроба перекинути новий трансатлантичний міст. Це перший візит 45-го президента Сполучених Штатів до натівської штаб-квартири.
Ще півроку тому Трамп заявляв: «НАТО — це застаріла, зужита структура». Нині ж, як американський президент, в оточенні своїх союзників він відкривав штаб-квартиру альянсу. Трамп стояв пліч-о-пліч із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.
Ті, хто стежив за цим засіданням, чекали: скаже чи ні президент США про вірність 5 статті Північноатлантичного договору, за якою збройний напад на одного з союзників вважатиметься атакою на всі країни-члени НАТО.
Зрештою, такого запевнення від американського голови держави не дочекалися.
Він говорив більше про тероризм, що забирає життя невинних людей, і про гроші, які де-факто заборгували Америці деякі члени альянсу, не сплачуючи в повному обсязі своїх фінансових внесків у колективну безпеку.
На церемонії відкриття штаб-квартири альянсу Дональд Трамп стояв пліч-о-пліч із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом Фото: EPA/ETIENNE LAURENT
«НАТО майбутнього має зосередитися на тероризмі та імміграції, а також на російській загрозі на східних і південних кордонах альянсу. Це безпекові питання, які я дуже прямо поставив перед секретарем Столтенбергом та іншими союзниками. Вони мають робити рівномірні внески та виконувати свої фінансові зобов’язання. 23 з 28 країн-членів не платять те, що вони мають платити, аби забезпечити свою оборону. Це несправедливо щодо платників податків у Сполучених Штатах. Ці країни заборгували величезні кошти, не сплачуючи своїх внесків у минулому», — наголосив Дональд Трамп.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Трамп, ми тебе ласкаво НЕ просимо» — протести в Брюсселі
Американський президент має на увазі те, що кожен із союзників повинен був би витрачати на оборону та безпеку 2% ВВП.
Такими є формальні зобов’язання членів цієї організації. Досі це робили лише Греція, Польща, Естонія, США та Велика Британія.
У 2016-му частка США у бюджеті НАТО становила 45,9%, Канади та європейських союзників, відповідно, — 54,1%.
За оцінками генсека альянсу, хороші шанси досягти позначки в два і більше відсотка ВВП уже в найближчому майбутньому мають Румунія, Литва та Латвія.
Єнс Столтенберг зауважив, що йдеться про розробку національних планів дій із досягнення цього показника.
Перед брюссельською зустріччю Дональд Трамп запропонував Конгресу на 40% збільшити фінансування американських військ у Європі. Це означатиме більше військових, більше навчань і кращу інфраструктуру НАТО.
Це рішення додало оптимізму: Єнс Столтенберг кілька разів напередодні та в день зустрічі хвалив його й наголошував, що саме це є індикатором справжнього ставлення нинішньої президентської адміністрації США до НАТО.
У своїй промові Трамп виголосив, що НАТО майбутнього має зосередитися на тероризмі та імміграції, а також на російській загрозі на східних і південних кордонах альянсу Фото: EPA/STEPHANIE LECOCQ
Новачки на агорі
25 травня на агорі, внутрішньому майдані нової штаб-квартири НАТО, особливо уважно придивлялися не лише до Трампа, а й ще до одного новачка в когорті світових лідерів — французького президента Еммануеля Макрона.
Під час церемонії відкриття він ішов поруч з Анґелою Меркель.
Після зустрічі голів держав НАТО очільники країн «Великої Сімки» поспішали на її саміт у сицилійському місті Таорміна, що проходить 26-27 травня.
Ніхто з них не зустрівся із журналістами. Пояснювати, про що саме говорили світові лідери в Брюсселі та яким є підсумок їхніх дискусій у скляній споруді нової штаб-квартири, довелося президентам інших країн.
НАТО говорить одним голосом — Дуда
Так, польський голова держави Анджей Дуда виглядав після зустрічі бадьорим і задоволеним.
Він захищав американського президента: мовляв, те, що той не засвідчив чітко своєї вірності 5 статті, не означає, що він чи хтось інший ставить її під сумнів.
«Вважаю, це була гарна зустріч. Мене не здивувала промова Дональда Трампа. Пам’ятаймо, що президент прийшов до політики з бізнесу. Він має такий підхід: зусилля мають бути рівними. Якщо американські платники податків платять за вашу безпеку, то ви теж маєте платити за неї. Інакше — це несправедливо», — заявив Анджей Дуда.
Зліва направо: президент Франції Еммануель Макрон, президент Польщі Анджей Дуда та канцлерка Німеччини Анґела Меркель Фото: EPA/ARMANDO BABANI
За його словами, НАТО знову говорило «одним голосом». Згадав польський президент і про Україну: позиція альянсу щодо російської агресії на Донбасі незмінна та єдина.
Цю саму позицію на зустрічі в Брюсселі у відповідь на запитання Громадського озвучив генсек альянсу Єнс Столтенберг:
«Ми підтримуємо економічні санкції ЄС та США проти Росії. Ми занепокоєні недостатнім виконанням Мінських угод. Бачимо багато порушень режиму припинення вогню, важкі озброєння не були відведені від лінії контакту. Ми особливо стурбовані тим, що Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ не дозволяють працювати».
Єнс Столтенберг згадував також і Росію, наголошуючи, що НАТО налаштоване на діалог, але мусить вдаватися до політики стримування у відповідь на агресивні дії цієї країни:
«Росія завжди на нашому порядку денному. Ця тема пов’язана з іншою — дискусією щодо рівномірного розподілу фінансового навантаження в альянсі. Одна з причин, чому ми вкладаємо нині більше коштів в оборону, чому ми збільшуємо військову присутність у східній частині альянсу — це відповідь на дії Росії в Україні».
Інші питання, що обговорювалися на засіданні в Брюсселі: посилення розвідки щодо терористичних загроз, подальша боротьба з «Ісламською державою», прийняття до альянсу Чорногорії.
Приміром, у штаб-квартирі планують відкрити розвідувальний центр з питань тероризму, призначити координатора, що опікуватиметься саме цим напрямком.
Авіапарад винищувачів у небі й відкриття нової штаб-квартири на землі — нинішня зустріч НАТО в Брюсселі видалася символічною.
Чи вдалося союзникам переконати Трампа в актуальності альянсу, чи вдалося йому переконати союзників витрачати більше на оборону? Це стане зрозумілим із плином часу, на наступних самітах, що проходитимуть уже в стінах нової штаб-квартири.
Авіапарад винищувачів у небі над новою штаб-квартирою НАТО Фото: EPA/ROBERT GHEMENT
Підписуйтесь на наш канал в Telegram