«Не лишилася б удома, якби могла нормально народити в пологовому». Як відбуваються домашні пологи в Україні
Наприкінці січня в пологовому будинку Рівного померла 34-річна жінка. Вона потрапила до лікарні за три години після початку домашніх пологів у стані агонії. Породілля померла через кровотечу, яку в домашніх умовах зупинити не вдалося.
Під час епідемії коронавірусу в Україні збільшилася кількість домашніх пологів. Про це говорить акушер-гінеколог Роман Ворона. Така тенденція може бути пов'язана з тим, що через карантин присутність партнера в багатьох пологових будинках заборонена, а в соціальних мережах блогери з мільйонною аудиторією показують свій досвід домашніх пологів. Міністерство охорони здоров'я каже, що не веде статистику пологів удома, та й в українському законодавстві немає такого поняття. Жінкам не заборонено народжувати поза установами охорони здоров'я, але в такому разі вони не можуть розраховувати на професійну медичну допомогу.
«Я думала, що ніколи не буду народжувати»
Анастасія Кіртадзе живе в Києві. Вона — мама двох дітей, які народилися поза пологовим. Її вагітність перебігала без ускладнень, тож вона вирішила народжувати вдома.
«Мені розповідали про пологи, які тривали в пологовому будинку 32 години, про те, що дитину видавлюють, починається кровотеча. Я [була налякана і] думала, що ніколи не буду народжувати, але потім почала дізнаватися про те, як це зробити вдома», — розповідає дівчина.
Перші пологи, за словами Насті, були складними й тривали близько 18 годин. Дитина була в неправильному положенні. Попри те, що на пологах була присутня акушерка з медичною освітою, Настя не відчувала, що їй надають допомогу.
«Вона не слухала серцебиття дитини, змусила мене тужитися, коли були ще тільки перейми. Багато разів укладала мене на спину та проводила огляд. Мені було боляче лягати на спину, я хотіла перебувати у вертикальному положенні», — розповідає Анастасія Кіртадзе.
За кілька днів після пологів у дитини з'явиласясимптом забарвлення в жовтий колір слизових оболонок, склер і шкіри жовтяниця, тож сім'я поїхала до лікарні. Лікарі негативно поставилися до того, що малюк народився вдома.
«Сину поставили катетер. У дитини почалося запалення, але медперсонал приходив і казав: "Боже, що ж ви наробили", коментуючи наше рішення про пологи вдома», — розповідає Кіртадзе.
Другі пологи дівчина спершу планувала в пологовому будинку, але через карантин в Україні її чоловікові заборонили бути присутнім, тож вона вирішила залишитися вдома.
«Чоловік був у шоці після перших пологів, тому просив, щоб ми народжували в пологовому будинку. Мама боялася, що будуть ускладнення й теж була проти. Коли ми дізналися, що чоловіка не пустять на пологи, — вирішили знову народжувати вдома», — каже Анастасія.
Перед другими пологами у неї з'явився страх, що щось піде не так. Анастасія знайшла помічниця, що надає психологічну та практичну підтримку під час пологів, це підтримка не медичного характерудоулу, яка допомогла впоратися з цими страхами, а потім була присутня на пологах. Крім доули, на пологах також була й акушерка, але цього разу Настя знайшла іншу жінку. Другого разу, за її словами, все минуло легше та зайняло лише 4 години. За послуги домашніх акушерок вона заплатила близько 1 тисячі доларів.
«У нас була мінімальна аптечка, спирт, рукавички, простирадла, на яких можна буде народжувати, футболка чоловіка, щоб одразу в неї загорнути дитину, й вона змогла отримати мікрофлору рідних людей», — розповідає Настя.
Вона вважає, що домашні пологи в Україні необхідно легалізувати: це дозволить жінкам почуватися в безпеці.
«Я розуміла, що мені не заборонено народжувати так, але я не можу сподіватися на медичну підтримку в себе вдома. Багатьох жінок лякає, що вони залишаються сам на сам у цих пологах, і ніхто не несе відповідальності, крім них», — каже Анастасія Кіртадзе.
«Відчула суперсилу, якщо я можу народити вдома»
На думку глави київського пологового будинку №5 Дмитра Говсєєва, на домашніх пологах обов'язково має бути присутній медик. Неускладнені пологи може приймати акушерка, але вона повинна мати медичну освіту.
«Доули можуть тільки психологічно підтримувати жінку під час пологів. Вони можуть робити вправи, масаж, допомагати контролювати дихання. Але вони теж повинні отримувати дозвіл, щоб бути присутніми на пологах для психологічної підтримки», — каже Говсєєв.
Не всі домашні пологи заплановані заздалегідь — трапляється, що жінка не встигає викликати швидку та доїхати до пологового будинку. Найчастіше таке стається під час другої або третьої вагітності, пояснює Дмитро Говсєєв.
Так сталося з Ольгою Рудою з Києва. Вона була вагітна другою дитиною, яку, як і першу, планувала народжувати в пологовому будинку.
«Вдень чоловік поїхав у справах, ми зі старшою дитиною встигли поспати, погуляти, повернутися додому, почали готувати піцу. Коли ми її доробили, я відчула, що народжую», — розповідає Ольга.
Вона зателефонувала лікарю, той сказав, що потрібно збиратися до пологового будинку. Оля каже, що встигла тільки сходити в душ і почати збирати речі, коли зрозуміла, що вони вже нікуди не зможуть поїхати. Вона була вдома сама: чоловік приїхав пізніше, але він перебував зі старшою донькою, доки його дружина народжувала без сторонньої допомоги.
«Я відчула, що дитина опустилася до родових шляхів. І хоча пологовий будинок розташований за п'ять хвилин від нашого будинку, зрозуміла, що дійти туди не зможу. Чоловік зателефонував у швидку, і поки вона їхала — я народила», — каже Ольга.
Її пологи зайняли 45 хвилин. Вона зізнається: було страшно під час родових потуг.
«Коли на третій потузі нічого не сталося, я злякалася. Тільки на четвертій з'явилася голова дитини, а на п'ятій вона народилася», — згадує жінка.
Лікарі швидкої перерізали пуповину й відвезли Ольгу до пологового будинку, де вона пробула кілька днів. У документах написали, що вона народила в умовах стаціонару. Чому — Ольга не питала.
«Персоналу не сподобалося, що я була без речей, але часу збиратися у мене не було — я приїхала до них вже з дитиною», — розповідає Ольга й додає, що не радила б іншим жінкам народжувати вдома.
«Першого дня я відчувала, що в мене якась суперсила, якщо я можу народити вдома сама. Тут плюс у тому, що на тебе ніхто не тисне, не говорить, як дихати — ти просто прислухаєшся до того, що з тобою відбувається», — розповідає Ольга.
І все ж під час пологів можуть виникнути ускладнення, які вимагають швидкої медичної допомоги, тому породіллі краще заздалегідь розрахувати час до найближчого пологового будинку та бути готовою поїхати туди, якщо виникне така необхідність, каже Дмитро Говсєєв.
«Кожну хвилину прорахувати складно, але іноді в ці хвилини вирішується питання життя. Якщо починається кровотеча й породілля втрачає 30% крові — а це займає від 3 до 5 хвилин, — то після цього зупинити кров самостійно, без професійного втручання медиків, складно, й жінка може померти», — пояснює лікар.
«Я дуже хотіла цю дитину»
Юлія живе в Донецьку. У січні 2013-го вона народила першу дитину. У пологовому будинку вона боялася зіткнутися з акушерським насильством, хотіла уникнути стимуляції пологів і поспіху, тож вирішила народжувати вдома. Під час перших пологів поряд із Юлею були тільки сестра й чоловік. Тоді у неї народилася дівчинка, яка померла за дві години.
«Вона народилася з хворими легенями (внутрішньоутробна пневмонія через інфекцію дихальних шляхів може виникати як до, так і під час пологів і проявлятися в перші години життя дитини, — ред.), це не діагностували під час вагітності. Я здавала аналізи, все було в нормі», — розповідає Юлія. Вона каже: якби дівчинка народилася в лікарні, можливо, медики могли б її врятувати.
90% випадків таких хвороб, за словами акушера-гінеколога Романа Ворони, можна діагностувати за допомогою УЗД. Якщо під час дослідження видно якусь патологію та необхідно зрозуміти, що це, то жінку можуть відправити на МРТ. Лікар вважає: якщо дівчинка прожила кілька годин після домашніх пологів — значить, у пологовому будинку в неї було б більше шансів вижити.
«Я народила о 8 вечора, об 11 вона перестала дихати. Коли ми це помітили — відразу викликали швидку. Лікарі приїхали незабаром, намагалися реанімувати дитину, але врятувати її не вдалося. Вони викликали поліцію. Я боялася, що поліція вирішить, що я вбила її, але я дуже хотіла цю дитину», — говорить Юлія.
Після допиту в поліції її забрали до пологового будинку, там вона пробула ще 10 днів. У Юлії були підвищені лейкоцити, лікарі кололи їй антибіотики.
«У мене була якась інфекція. Можливо, вона й призвела до смерті [дитини]. Я не хотіла бути в пологовому, але сил чинити опір не було. У мене померла дитина, мені було все одно, що зі мною відбувається», — пояснює Юля.
За рік вона народжувала вже в пологовому будинку. Юлія каже, що хотіла перестрахуватися, але ці пологи для неї теж були важкими. «Під час переймів лікарі розкривали мені шийку матки вручну, не дозволили народжувати вертикально, хоча я просила, а перед виходом дитини чогось протерли промежину спиртом. Мені було боляче», — говорить Юлія.
Коли вона задумалася про вагітність втретє, то не хотіла знову їхати до пологового будинку, але переймалася через свій перший досвід.
«Мені довелося подолати безліч перешкод. Чоловік боявся, що дитина помре, мама переймалася, що відкриється кровотеча. Я зважила, що чекає на мене вдома, а що — в пологовому будинку. Ми домовилися: якщо у мене виникають сумніви щодо того, як йде весь процес, то ми відразу викликаємо швидку та їдемо до лікарні. Якби була можливість нормально народити в пологовому будинку, я б удома не народжувала», — розповідає жінка.
Домашні пологи — вибір жінки, позбавляти якого не можна, вважає акушер-гінеколог Роман Ворона. Він виступає за легалізацію домашніх пологів в Україні. Але поки, на його думку, вона можлива тільки у великих містах, тому що там простіше організувати такі пологи логістично.
«У деяких регіонах України пологові будинки розташовані за 200 км один від одного. Дістатися до них жінці під час пологів складно. Але домашні пологи — це насамперед про безпеку, тому пологовий будинок має бути поблизу дому породіллі», — пояснює Роман Ворона.
Дмитро Говсеєв вважає, що більш безпечний варіант — пологовий будинок сімейного типу, в якому жінки можуть народжувати в домашній атмосфері, але під наглядом лікарів. У київському пологовому будинку №5 близько п'яти років існує проєкт «Домашні пологи під захистом пологового будинку». Зараз під нього облаштували вже дев'ять кімнат. Народжувати за такою програмою можуть жінки, в яких немає ускладнень під час вагітності. За словами головлікаря, породіллі нічого не платять за ці особливі умови. Минулого року за цією програмою пологовий будинок прийняв 440 жінок.
«До нас приїжджають із різних областей України. Жінка, яка вирішує народжувати за такою програмою, не стикається з обмеженнями. Вона може взяти з собою на пологи чоловіка, доулу, лікаря, в якого вона хоче народжувати (і навіть під час карантину, — ред.). Вона може робити це стоячи, сидячи, лежачи, — як їй зручно. У комфортних обставинах, але під наглядом лікарів», — розповідає Дмитро Говсєєв.
За підтримки «Медиасети»