Немає інтернету – немає протестів. Репортаж з мітингів за вільні вибори в Москві
Понад тисячу людей затримали в Москві під час несанкціонованих акцій протесту за «Право на вільні вибори» до Московської державної думи. Серед них — понад 90 неповнолітніх. Проти мітингувальників застосовували силу — щонайменше 19-ьох побили в момент затримання. Пікети відбуваються четвертий тиждень поспіль.
Особливість акції третього серпня – майже весь день у центрі Москви не працював онлайн-зв’язок на телефонах і wifi в кав’ярнях. Фактично весь центр оточила Росгвардія.
Репортаж спецкореспондентки Громадського Наталі Гуменюк.
Спускаюсь якомога глибше в метро, щоб переслати в редакцію бодай одне зображення з несанкціонованої акції протесту «Повернемо собі право на вибори». «Затримали ні за що!», – піднімаючись сходами, кричить хлопець у білому светрі. Його ведуть до автозаку під руки чотири омонівці. Ще один попереду і двоє позаду відтискають людей довкола.
«Інтернет в нас не працює, його глушать», – максимально спокійно пояснював офіціант в одній з центральних кав’ярень біля Тверської. Попри те, що компанії мобільного зв’язку «МТС» та «Білайн» заперечують, що є якесь політичне рішення щодо вимкнення сигналу, з 11 години ранку до вечора в центрі Москви не працює онлайн-зв’язок на телефонах і вимкнено wifi у кав’ярнях довкола. Здається, в метро інші передавачі.
Без інтернету куди менше прямих відеотрансляцій і фото затримань у стрічках фейсбука. І якщо і раніше на акціях бували проблеми з інтернетом, йшлося про перевантаження мережі, тут це спланована річ. Прямий сигнал з мітингу транслюють хіба кілька незалежних медіа. Це, певно, головна особливість нинішніх акцій, яка, здається, вплинула на організованість пікетів куди більше, аніж арешти лідерів.
Другу суботу поспіль москвичі виходять на несанкціоновані мітинги, вимагаючи проведення вільних виборів до Московської міської думи 8 вересня. Хоча 15 незалежних кандидатів зібрали потрібні 5000 підписів для реєстрації, але все одно не отримали право на свою участь. Після протестів 27 липня – коли в Москві було затримано 1373 людини, що є російським антирекордом – політики намагалися отримати дозвіл на проведення мітингів, але безрезультатно. Більш того, фактично всі незареєстровані кандидати – Ілля Яшин, Дмитро Гудков, Костянтин Янкаускас, Юлія Галяміна – були так само затримані напередодні.
За участь в неузгодженій акції протесту загрожує адміністративний арешт до 30 діб. Російські ЗМІ не мають права оголошувати час і місце проведення таких акцій. Все ж у фейсбуці штаб опозиціонера Олексія Навального, який так само перебуває під арештом, дав зрозуміти: з 14:00 по всьому місту відбуватиметься протестна прогулянка. Оскільки перекриття доріг – гарантований арешт, люди вирішують збиратися в ключових точках Бульварного кільця, зокрема біля найбільших станцій метро в центрі.
О 14:00 на Трубній площі сильний дощ. У небі гвинтокрили. Люди потроху збираються. Помітна чимала кількість іноземних ЗМІ, з російських – тільки незалежні.
Немов за годинником з’являються люди у формі. «Громадяни, розходьтеся, ви заважаєте проходу інших громадян», – в гучномовець кричить кремезний гвардієць. Насправді ніхто нікому не заважає.
Тут же зустрічаю російську правозахисницю, заступницю відділу по Європі та Центральній Азії Human Rights Watch Тетяну Локшину. Її організація відслідковує дії Росгвардії, звертаючи увагу на їхню жорстокість: «Ціна протесту зростає. Це вже не просто штрафи, хай і дуже високі, не просто затримання, або адмінарешти на десять, п’ятнадцять чи тридцять діб. З’явилася ймовірність потрапити за ґрати на кілька років. Найбільший термін – 15 років. У такій ситуації очікували, що люди не вийдуть, але вони все одно на вулиці».
Після перших неузгоджених мітингів за рішенням суду затримали шістьох людей, яким закидають не просто участь у заборонених акціях, а в організації масових заворушень. Це рядові активісти – студент і блогер Єгор Жуков, його однофамілець Кирило Жуков, Іван Подкопаєв, Євген Коваленко, 21-річний репер Самаріддін Раджабов. Сьогодні подібне звинувачення пред’явлене ще Данилу Конону.
Стаття 212 Кримінального кодексу РФ вказує, що масові заворушення – це, крім іншого, застосування насильства, погроми, підпали, використання зброї чи вибухових пристроїв. Нічого цього і близько не було на попередніх акціях, немає і на цих.
Колона омонівців відтискає людей подалі з центру. Таки стає відомо, що на Пушкінській площі – арешти. Це ще одна з точок, де збираються люди. Все ж бачу величезну кількість людей, що навпаки йдуть звідти. Їх також відтискають правоохоронці.
«Москва це велике село, тут сьогодні можна зустріти геть усіх пристойних людей міста», — коментує кореспондент УНІАН в Москві Руслан Цимбалюк. Його зустрічаю випадково, а вже разом з ним мало не на кожному кроці перетинаємося з іншими медійниками – багато з них вийшли не на роботу. Вони тут з родинами на акції.
Однаково багато як молоді, так і людей літнього віку. Більшість без плакатів і гасел, але найпалкіших учасників демонстрації легко впізнати за футболками з написами про статті конституції, або ж парасолькою з піднятим середнім пальцем. Ось дівчина, що прогулюється з антиутопією Джорджа Оруела «1984». Поряд – хлопець з «Днем опричника» Володимира Сорокіна – російською антиутопією, що описує деспотичність і абсурдність Кремлівського режиму.
«Ми бачимо, що бульвар переповнений, але підрахувати кількість людей мало хто візьметься. Зараз у фейсбуці 20 тисяч людей позначили, що зацікавлені акціями, а 7000 точно прийдуть, але практика показала, що людей приходить більше, аніж у Фейсбуці записуються», – говорить політичний оглядач телеканалу «Дождь» Михайло Фішман.
«Все почалося з виборів у Московську міську державну думу, але мало хто очікував, що це викличе такий великий скандал. Зараз йдеться про брехню, фальсифікації, недовіру, весь набір протестних гасел і ідей, що виводить людей на вулиці», – пояснює він.
До Пушкінської 20 хвилин пішки, але туди не дістатися. Росгвардія перегородила не тільки Бульварне кільце, але й провулки довкола. Фактично в кожен заходять люди, намагаючись обігнути правоохоронців. Не зупиняють лише автомобілі, велосипедистів.
По шосе на електричному моноколесі проїздить фотограф, що фіксує акцію. Молода пара, що намагається разом зі мною пройти вперед, розмірковує, що наступного разу і самим варто подумати, скажімо, про електросамокат. Поки доводиться їхати в метро, де так само повно людей в формі.
«Дві новини за результатами акції: хороша — у нас є син, погана — він служить в Росгвардії», – пише у фейсбуці журналіст-розслідувач Ілля Рождественський.
Така реакція на новий спосіб правоохоронців зупинити демонстрантів. Щокілька хвилин жіночий голос з динаміків закликає мітингарів не заважати відпочивати іншим громадянам, чиє життя захищають співробітники Росгвардії, уточнюючи, що ті – «солдати термінової служби, а отже – це ваші сини».
Біля виходу з метрополітена – автозак. Точно найзручніше місце для журналіста. Повсякчас до автобуса ведуть скручених людей. Тільки за перші 15 хвилин нараховую щонайменше п’ятьох затриманих. Перехожі аплодують кожному. Час від часу до омонівців звертаються старші люди – здається, їм безпечніше вступати в суперечку.
«Буде і на вас Нюрнберзький трибунал», – кричить дідусь. «Захопили країну ще двадцять років», – нарікає жінка похилого віку, що сидить на лавці біля станції. Вона, як і всі довкола, учасниця акції протесту.
Журналісти і фотографи намагаються зафіксувати обличчя правоохоронців, і кричать до людей, яких пов’язали: «За що вас затримали?»
Пізніше журналіст «Нової газети» Ілля Азар опублікував відео, на якому був зображений екскомандир київського “Беркуту” Сергій Кусюк, котрий свого часу розганяв мітинги на Майдані і втік до Росії.
На кінець доби, за даними правозахисної організації ОВД-Інфо, затримано 828 людей. На гарячу лінію їм телефонують самі арештанти, називаючи свої імена.
Вийти з площі так само непросто – ряди Росгвардії просто всюди. Очеплено увесь центр.
«У нас столик замовлено в 10 метрах звідси», – звертається жінка у провулку до правоохоронця, водночас намагається подзвонити співробітнику ресторану, щоб той вийшов і її забрав, сказавши «ми свої».
«Для нас їхнє слово нічого не означає, ви туди не пройдете», – заперечує молодий росгвардієць. «У нас там захід, квитки куплені», – вже іншим провулком намагається протиснутися пара.
«Це жахливо, коли ціле місто, цілий район перетворюється на зону спецоперації, коли влада рекомендує власникам магазинів і кафе готуватися до масових безладів. Абсурдно і неприємно», – нарікає москвичка, що вийшла на акцію. Але з надією додає, що таку хаотичну форму протесту складно подолати репресивними заходами. Люди збираються не лише там, де можна було прочитати в соцмережах, але й в інших місцях у центрі міста. Скажімо, колона пройшлася Арбатом, а поліцію туди заздалегідь не зігнали.
Політичною кульмінацією протесту можна було б назвати очікуване затримання Любові Соболь – незареєстрованої кандидатки на виборах та юристки фонду Олексія Навального.
Три тижні тому – 13 липня – Соболь оголосила голодування. На відміну від інших політиків – Іллі Яшина, Дмитра Гудкова, Костянтина Янкаускаса – вона цими днями була на волі. Щойно вийшла на протест – була затримана, і має заплатити штраф у 300 тисяч рублів (майже 4500 доларів).
В цей же день Слідчий комітет відкрив справу проти «Фонду боротьби з корупцією» Навального. Їх звинувачують у відмиванні мільярду рублів, утім точно не вказують, про які саме гроші йдеться.
Ближче до вечора в Москві починається злива. Інтернет і далі не працює в кав’ярнях по всьому центру. Біля будинку, де мешкаю, – РАГС. Як і вранці, коли йшов дощ, під дашком ховається наречена у білій сукні. Поряд проходять учасники з мітингів, але якщо не йшов разом з ними з акції, навряд чи це зрозумієш.
«Вибори в МосГорДуму, дільниця #2», – наклеєно на смітнику біля зупинки.