Невідкладна медична реформа: парламентський бар’єр

Хто і в яких випадках лікуватиметься безкоштовно, скільки грошей дадуть медицині з держбюджету і як саме лікарі мають лікувати ті чи інші хвороби? Перші зміни в системі охорони здоров'я пацієнти мали б відчути вже з 1 липня. Але не відчують, якщо депутати упродовж місяця не ухвалять ключові законопроекти.

Документи лежать у парламенті з квітня, але народні обранці досі у них не розібралися і до порядку денного не вносили.

Робоча група у складі представників усіх фракцій має працювати до 6 червня, а вже за кілька днів документи можуть ухвалити — пояснив Громадському голова фракції «БПП» Артур Герасимов.

Чи ухвалять закони? І що саме зміниться, якщо депутати скажуть «так» — з’ясовувало Громадське.

Зміни, передбачені «пацієнтськими законопроектами»

У квітні у Верховній Раді зареєстровали 4 законопроекти, які так і не внесли до порядку денного. Згодом 3 з них об’єднали в один. Тож 6 червня депутати голосуватимуть за внесення до порядку денного двох законопроектів — №6327 та №6329.

Основний законопроект — №6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». У ньому описується система фінансування медицини в майбутньому — за що платитиме держава, а за що — пацієнт. А також — хто регулюватиме надання медичних послуг.

Згідно із цим законом, держава гарантує 100%-покриття медичних послуг та ліків у таких випадках:

1. Екстрений рівень: серцевий напад, перелом, загроза життю або інша причина, з якою швидка допомога забрала пацієнта до лікарні.
2. Другий рівень — це первинна допомога. Тобто, кожен пацієнт, обравши собі сімейного лікаря та підписавши з ним договір, отримає медичну допомогу безкоштовно, а сімейний лікар — 210 гривень за кожного пацієнта на рік.
3. Безкоштовну допомогу отримають також пацієнти на паліативному рівні (достатня кількість знеболювальних для невиліковних хворих).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Персональний лікар, протокол лікування та e-health: що потрібно знати про реформу системи охорони здоров’я

За що ж пацієнтові доведеться доплачувати? У законопроекті прописаний «тариф співоплати» — це часткова або повна оплата медичних послуг, які не входять до безкоштовного пакету, затвердженого урядом. Наприклад, естетична медицина, препарат не доведеної дії або ж звернення до спеціаліста без направлення від сімейного лікаря. Ціни дізнаємося, коли запрацює механізм «гроші ходять за пацієнтом».

Додатково пацієнти будуть сплачувати за медичні послуги, які не входять до безкоштовного пакету Фото: Янош Немеш/УНІАН

Контролювати надання медичних послуг та ліків буде новий орган виконавчої влади — Національна служба здоров’я, вказано у проекті закону. Служба мала б одноосібно виконувати функції оплати, контролю і вибору медичних послуг. У профільному комітеті пропонують розділити функції оплати і контролю якості послуг та сподіваються, що ці зміни будуть враховані міністерством охорони здоров’я. За словами голови комітету Ольги Богомолець, закон про медичне страхування внесуть окремо.

Служба виконуватиме функції страховика та єдиного національного замовника медичних послуг і ліків, забезпечуватиме цільове використання бюджетних коштів та контролюватиме добросовісне виконання лікарями договорів з пацієнтами.

Зміна фінансування на первинному рівні має відбутися вже з другої половини 2017 року, на інших рівнях – до 2020 року.

У цьому ж законопроекті йдеться про фінансові гарантії учасникам війни на Донбасі. Але у ньому прописана також спроба затвердження міжнародних протоколів лікування пацієнтів. Зараз в Україні діє більше 3 тисяч вітчизняних протоколів лікування і нема єдиного підходу до однієї хвороби у різних медзакладах.

Реформи медицини не відбудеться, якщо депутати не ухвалять і законопроект №6329, де йдеться про зміни до Бюджетного кодексу в частині видатків на первинну медицину.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Pефopма системи охорони здоров'я: оцінка лікаpів, МОЗ, експертів та профільного комітету

Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк наголошує на важливості голосування законопроектів до початку депутатських канікул: «Ми б хотіли, щоб до кінця цієї сесії парламенту були прийняті ці законопроекти тому, що потім нам буде дуже важко включити параметри цієї реформи до порядку денного. Також ми ризикуємо, що 2019 рік — це виборний рік і хід медичної реформи сповільниться».

Міжнародні протоколи лікування та фінансові гарантії учасникам війни на Донбасі прописані в окремому законопроекті Фото: Олександр Синиця/УНІАН

Чи підтримує Верховна Рада «пацієнтські законопроекти»

Зараз тривають засідання робочої групи, на яких представники міністерства охорони здоров’я намагаються роз’яснити депутатам важливість змін, прописаних у законопроектах, щоб їх підтримала більшість.

Артур Герасимов, голова фракції «БПП» вже назвав можливу дату голосування за законопроекти, але одностайної позиції у фракції наразі нема.

Ольга Богомолець, голова комітету ВРУ з питань охорони здоров’я та народна депутатка від фракції «БПП», яка донедавна була палкою противницею урядових законопроектів, сьогодні під час брифінгу Національної Ради Реформ вже не була такою категоричною:

«Я сподіваюся, що державні гарантії отримають пацієнти з туберкульозом, які не були враховані в законопроекті, психічно хворі. Вакцинація дітей, пологи, лікування за кордоном і трансплантація також мають бути передбачені гарантованим пакетом медичних послуг».

Серед противників цих законопроектів — представники ще двох політичних партій «Опозиційного блоку» та «Батьківщини».

«На нашу думку, вони [законопроекти] погіршать і так непросту ситуацію у сфері охорони здоров’я. Вони направлені не на те, щоб наблизити до людини медичну послугу, а на мій погляд, щоб скоротити чисельність українського народу. У нас є спеціальна група яка напрацювала альтерантивні законопроекти», – вважає Юрій Павленко, депутат від «Опозиційного блоку», втім альтернативних пропозицій партії він озвучити Громадському не зміг.

Юлія Тимошенко, голова фракції «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» каже: «По-перше, все стане для пересічних людей 100%-платним. Медицина і зараз платна, але вона платна в тіні, а її для кожної людини хочуть зробити платною вже публічно і офіційно. По-друге, буде суттєве скорочення мережі закладів охорони здоров’я і доступ людей буде практично закрито. Третє: скорочення робочих місць. І четверте: не буде побудована система об’єктивної оплати за медичні послуги».

Насправді ж це не зовсім так, адже у законопроекті №6327 прописано, що на екстренному, первинному та паліативному рівня медичні послуги будуть 100%-безкоштовними. Буде й об’єктивна оплата: запровадивши принцип «гроші ходять за пацієнтом», сімейний лікар отримуватиме гроші за кожного пацієнта, який підпише з ним договір.

В жодному із вищезазначених законів не передбачено і закриття медичних закладів. Імовірно, Юлія Тимошенко переплутала їх з постановою Кабміну, у якій йдеться  про поділ на госпітальні округи, що втілюється з березня цього року.

Перша заступниця голови профільного комітету Оксана Корчинська, народна депутатка від «Радикальної партії Олега Ляшка», всіляко підтримує реформу:

«В парламенті вистачає здорових сил, які підтримують реформу охорони здоров’я. Нам не просто тому, що опирається вся стара система. Ми зіткнулися з тим, що більшість депутатів навіть не читали ці законопроекти».

Одностайні також депутати від «Самопомочі»:

«Кожна протягнута хвилина шкодить охороні здоров’я. Сьогодні один з політичних діячів каже, що ця реформа згортає медичну допомогу в Україні, але вона вже давно згорнулася. Державної охорони здоров’я нема. Охорона здоров’я тримається на грошах пацієнта», – вважає Олег Березюк, голова фракції «Самопоміч».

Голова профільного комітету Ольга Богомолець (проворуч) та її перша заступниця Оксана Корчинська (в центрі), яка всіляко підтримує реформу Фото: Олександр Косарєв/УНІАН

Підписуйтесь на наш канал в Telegram