Незаконне збагачення тепер законне. Що змінює рішення Конституційного суду, і хто точно йому зрадіє
Відтепер в Україні можна бути державним службовцем, заробляти кілька сотень тисяч гривень в рік, а жити на кілька мільйонів. І за це нічого не буде.
Раніше такою невідповідністю зацікавилось би Антикорупційне бюро і відкрило б справу за незаконне збагачення. Але вже чотири дні як Конституційний суд визнав 368-2 статтю Кримінального кодексу неконституційною і такою, що втратила чинність. Прямий наслідок такого рішення — закриття 65 справ проти народних депутатів, суддів, прокурорів та інших чиновників, яких звинувачували в незаконному збагаченні на суму понад півмільярда гривень.
Громадське розповідає хто найбільше виграв від рішення Конституційного суду, як на нього відреагував Європейський Союз та чи можна запобігти безкарності чиновників, які люблять розкоші.
Що сталося
Конституційний суд України визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення. З відповідним зверненням до суду ще у грудні 2017 року звернулися 59 народних депутатів, які просили КСУ роз’яснити, чи не порушує 368-2 стаття Кримінального кодексу 9 статей Конституції України.
26 лютого 14 із 18 членів Конституційного суду визнали, що стаття сформульована недостатньо чітко і допускає її неоднозначне тлумачення, а також не узгоджується з принципом презумпції невинуватості.
Проти, за інформацією народного депутата Мустафи Найєма, голосували суддя-доповідач у справі Віктор Колісник, а також Ігор Сліденко, Василь Лемак і Сергій Головатий. Що цікаво, трьох із них призначив Петро Порошенко за президентською квотою.
Сергій Головатий не просто голосував «проти», але й опублікував розбіжну думку, в якій детально пояснив, чому не погоджується з аргументами своїх колег. Він вважає, що стаття 368-2 дає чітке трактування, коли настає кримінальна відповідальність за незаконне збагачення. А також, що вона не порушує принцип презумпції невинуватості, оскільки той, кого звинувачують в незаконному збагаченні, не зобов’язаний пояснювати законність походження своїх доходів. Навпаки, це робота органів обвинувачення.
Його колега Віктор Колісник, хоч і поділяє думку більшості колег, що стаття 368-2 написана вкрай неграмотно, проте переконаний, що Конституційний суд міг відтермінувати дату втрати чинності статті про незаконне збагачення і дати можливість Верховній Раді уточнити її законодавче формулювання.
Водночас голова Конституційного суду Станіслав Шевчук прокоментував рішення суду на своїй сторінці у facebook:
«Нажаль, довелося констатувати, що в цієї редакції норма неконституційна та непридатна для застосування і досягнення своєї мети. Хочу принагідно зауважити, що Сполучені Штати Америки, які зробили дуже багато у сфері протидії корупції, відмовилися криміналізувати незаконне збагачення та ратифікувати статтю 20 Конвенції ООН щодо незаконного збагачення саме через суперечність вказаної норми презумпції невинуватості, закріпленої у Конституції США», — написав Шевчук.
Голова КС підкреслив, що суд «не підлаштовується під політичну кон’юнктуру, не виконує замовлень, а здійснює свою надважливу конституційну функцію».
«Суд не піддаватиметься жодному тиску ні в цьому питанні, ні в будь-яких інших, демонструватиме незалежність і компетентність. Над нами лише Конституція», — резюмував він.
Закриття справ на півмільярда
«Рішення Конституційного суду означає, що всі розслідування, які проводилися за цією статтею, зараз не мають ніякого значення, бо всі справи повинні бути закриті. Оскільки з моменту винесення рішення ця норма вважається неконституційною і, відповідно, втрачає чинність. (...) Всі статки, здобуті незаконних шляхом, всі статки, законність яких неможливо пояснити, зараз легалізовані», — пояснює наслідки рішення Конституційного суду директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник.
Детективи НАБУ розслідують факти незаконного збагачення на загальну суму понад півмільярда гривень в межах 65 кримінальних проваджень. Частина з цих справ уже передані до суду.
Як от справа військового прокурора Костянтина Кулика, який разом з своєю цивільною дружиною за 9 місяців 2015 року витратив 4,6 мільйона гривень при офіційному доході 1 мільйон 117 тисяч гривень. За ці гроші була куплена квартира майже за 3 мільйони, паркомісце за 100 тисяч гривень. На харчування пара витратила 360 тисяч гривень і 180 тисяч гривень на заправку автомобіля пальним. Справу Кулика зараз розглядає Голосіївський суд Києва.
До суду Спеціалізована антикорупційна прокуратура передала і справу щодо міністра інфраструктури Володимира Омеляна. За даними НАБУ в 2015 році він придбав новий автомобіль БМВ майже за півтора мільйони гривень та отримав готівкою 90 000 доларів та 25 000 євро. Підготовче засідання заплановане на 3 квітня.
Ще один вигодонабувач рішення Конституційного суду — помічник Олега Ляшка Андрій Лозовий. У декларації за 2014 рік він вказав тільки 24 тисячі гривень зарплати. А у 2015 не тільки зарплата зросла у сім разів, але й з’явилися заощадження: 800 000 гривень, 50 000 доларів, 150 000 євро. Ціла колекція ікон та картин, 4 годинники — кожен вартістю понад 50 тисяч гривень, антикварні меблі та холодна зброя. Сам депутат свої статки пояснював отриманим спадком.
Ще один герой розслідування НАБУ — перший заступник голови СБУ, керівник головного управління у боротьбі з корупцією Павло Демчина. Його підозрюють в незаконному збагаченні майже на 4 мільйони гривень. Маючи в 2015-2016 роках загальний дохід 2,6 мільйони гривень він придбав майна на 6,4 мільйони. Зокрема, квартиру, два автомобілі еліт-класу та дві земельні ділянки.
Реакція Європи
Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, який на момент публікації рішення Конституційного суду був у Києві з робочим візитом, заявив, що в ЄС стурбовані відміною статті про незаконне збагачення.
«Принцип легальної презумпції якраз при доказі джерел доходів чи інших активів — це міжнародний поширений принцип. Дуже важко перекласти весь тягар доказів на слідство. Тому що якщо у людини є якісь великі активи, то вона повинна бути готовою довести, звідки вони. Звичайно, ми маємо детальніше ознайомитися з рішенням суду», — заявив чиновник в інтерв’ю телеканалу UA:Перший.
На його думку, ухвалення нового закону може вирішити питання, бо «важко боротися з корупцією, якщо неможливо боротися з незаконним збагаченням».
У зовнішньополітичній службі ЄС також нагадали, що боротьба з корупцію була і є наріжним каменем співпраці з Україною з 2014 року. Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення була однією з вимог Міжнародного валютного фонду та Європейського союзу до України. Її запровадили у 2015 році. У серпні 2016-го зробили ще один крок на шляху до отримання безвізу з ЄС — запровадили електронне декларування для чиновників і держслужбовців.
В МЗС уже запевнили, що Європейський Союз не каратиме українців за ухвалене Конституційним судом рішення.
Що далі?
На рішення Конституційного суду миттєво відреагували політики. Лідерка «Батьківщини», кандидатка в президенти Юлія Тимошенко першою зареєструвала законопроект про незаконне збагачення.
Її конкурент на виборах, чинний президент Петро Порошенко під час виступу на Раді регіонального розвитку Кіровоградської області заявив, що внесе свій законопроект як невідкладний, врахувавши у ньому всі зауваження Конституційного суду. Апарат Верховної Ради зареєстрував президентський законопроект в останній день зими. Статус невідкладного означає, що його можуть розглянути за скороченою процедурою.
Однак це буде складно зробити до виборів — до 31 березня залишилося 2 сесійні тижні і депутати розпочали розглядати законопроект про мову, до якого внесено більше 2 тисяч поправок. Хоча і Юлія Тимошенко, і Петро Порошенко напередодні голосування напевне захочуть на ділі довести, що вони є справжніми антикорупціонерами.