Ніж, сто метрів і право на самозахист. Репортаж із суду, де Сергія Стерненка звинувачують в умисному вбивстві
У Приморському суді Одещини, який нещодавно засудив до семи років ексочільника місцевого осередку «Правого сектору» та активіста Сергія Стерненка, вже понад пів року слухається ще одна справа щодо нього — про вбивство Івана Кузнецова. Той помер 24 травня 2018 року.
Тоді між Сергієм Стерненком, Іваном Кузнецовим та Олександром Ісайкулом виник конфлікт біля будинку активіста. За версією обвинуваченого — він захищався від нападу на нього та дівчину, за версією потерпілих та сторони обвинувачення — вчинив умисне вбивство. Окрім цього, Стерненку інкримінують незаконне носіння холодної зброї.
Детальніше про справу та судові слухання — в нашому репортажі.
Підтримка під судом
«Стерненку — волю!», «Одеса за Стерненка» — з такими плакатами біля Приморського суду Одещини 5 березня стоїть кілька десятків людей.
«Акція не була анонсована, людей небагато. Плануємо масштабні в Києві на 8 та 9 березня», — каже нам товариш Сергія, активіст Роман Ратушний.
«Я підтримую Сергія, бо він патріот, — каже нам жінка на ім’я Світлана, яка стоїть із плакатом «Маю право на самозахист». — Я не вважаю, що він винний. Йому погрожували, він просив захисту, якого йому не дали».
Говорить вона й про вирок у справі щодо викрадення Сергія Щербича:
«Був такий час. Революція. Тим паче всі знають, що собою являє партія “Родіна”, що вони тут робили, як вони переслідували патріотів. І що їм за це було? Тож я не вважаю, що Сергій скоїв злочин, навіть якщо він його (Щербича — ред.) і потрусив. Це на сім років не тягне».
«Сергій боровся з незаконними забудовами, “ватою”, проросійськими агентами в Одесі. Потім створив ютуб-канал, який став протидією російській агентурі. Напевно, за це його й вирішили покарати», — каже Роман Ратушний.
Стерненко без зв’язку
До зали Сергія Стерненка заводять під конвоєм та замикають у скляній клітці. Із зали вигукують: «Слава Україні!», Сергій відповідає: «Героям слава!».
Каже, що в СІЗО він наразі без зв’язку, але кілька разів зустрічався з адвокатами. Додає, що не виключає можливості загрози життю в слідчому ізоляторі, тому адвокати просили перевезти його до київського СІЗО.
«Протягом 2018 року мене намагалися вбити. За те, що я вижив, мене зараз і судять, зокрема дружина одного з нападників. І це також робили представники влади, які наразі мають серйозний вплив — у СІЗО також. Тому ризики є», — каже Стерненко.
Коментує він і інформацію про ймовірний тиск на іншого засудженого в справі щодо викрадення людини — Руслана Демчука:
«Я одразу казав, що Арсен Аваков може бути причетний до написання цього політичного вироку. Тож якщо на Руслана Демчука намагалися тиснути працівники поліції, то це цілком зрозуміло».
Також він згадує Володимира Зеленського:
«Припускаю, що Володимир Зеленський сьогодні є заручником ситуації, коли люди з його оточення (зокрема Арсен Аваков та, припускаю, Олег Татаров) зараз захищають іншу сторону. Я припускаю, що вони й були причетні до переписування вироку».
На його думку, про зміну вироку свідчить перенесення його оголошення на кілька днів.
«Я прийшов, і мені сказав секретар, що вирок написаний, його оголосять. А потім щось сталось і його відклали на кілька днів. Це суперечить КПК: відповідно до закону, написаний вирок мають оголосити відразу. Тож, певно, був написаний виправдувальний вирок, а після певного тиску його переписали», — заявив активіст.
Потерпілі хочуть найбільшого покарання
У справі щодо вбивства Івана Кузнецова двоє потерпілих: колишня та чинна дружини загиблого, Ольга та Олеся.
«Самооборона завершується там, де завершується. А бігти за ним 100 метрів і добивати — це вже вбивство», — каже нам вдова Івана Кузнецова Олеся.
За її словами, напередодні вбивства чоловік перебував у пошуках роботи, підробляв в охороні, конфліктів зі Стерненком не мав і навіть не був із ним знайомим. У них із чоловіком залишилась дитина. Олеся вважає, що Стерненко свідомо вбив її чоловіка, та наполягає на максимальному покаранні для нього.
Інша потерпіла у справі — колишня жінка Кузнецова Ольга, з якою він мав двох дітей.
«В сенсі — захищався? Захищався він на місці, але не за рогом. Розумієте? У висновку зазначено, що з такими травмами, як йому (Кузнецову — ред.) завдали, людина може перебувати при тямі не більше кількох десятків секунд. Він же пробіг майже 100 метрів. Тобто з розрізаним животом, з 15-сантиметровою раною та іншими пораненнями. Він що — якийсь фантастичний герой?», — каже Ольга Кузнецова. Вона теж сподівається на найбільшу міру покарання для Стерненка.
«Його хотіли вбити? Голими руками? З його боку це настільки цинічне вбивство, інакше я назвати не можу. І все це знято на камеру. Я б хотіла вищої міри покарання», — додає жінка.
На питання, чи пов’язані її адвокати з Андрієм Портновим та Олегом Татаровим, вона відповідає, що їм допомагав Анатолій Шарій:
«Нам надали адвокатів, ми почали справу. Оскільки самі ми не маємо змоги: в мене двоє дітей, купа інших проблем. А адвокати коштують грошей, ще й чималих».
Наразі потерпілі Ольга й Олеся Кузнецови готують цивільні позови проти Сергія Стерненка про матеріальну та моральну шкоду.
Чий ніж та хто вдарив першим?
Один із адвокатів потерпілих, Богдан Бівалькевич, працює в Адвокатському об’єднанні «Креденс» , яке до 2020 року справді очолював нинішній заступник голови Офісу президента Олег Татаров. Адвокат наголошує на тому, що в матеріалах справи йдеться лише про одну зброю — ніж у Сергія Стерненка. Ісайкул та Кузнецов, за словами захисника, зброї не мали.
«Він спочатку казав, що ніж його, потім сказав, що відібрав у нападників. Можливо, після всіх тих нападів він мав якісь побоювання, хоча експертиза не встановила стану душевного хвилювання. І, за нашим аналізом, це було таки умисне вбивство, а не самооборона», — сказав адвокат Бівалькевич.
Також на засідання суду прийшов Артур Некульцяну, з яким Кузнецов служив у повітряному десанті в 2007–2008 роках. Він вважає, що Стерненко перевищив межі самооборони, оскільки першим дістав зброю.
«Адже на відео Стерненко сам каже, що він дістав ніж ще до того, як вони підійшли та завдали ударів. Холодна зброя чи ні — це вже перевищення меж самооборони», — вважає товариш Кузнецова.
Також, на його думку, Кузнецова могли попросити поговорити зі Стерненком, але не вбивати.
«Хтось попросив поговорити зі Стерненком. Напевно, йшли на розмову. Що сталося далі — я не знаю, мене там не було. Але я певен, що Іван знав, що треба спершу говорити. Він не став би приходити й одразу битися», — зазначив Некульцяну.
«Ваня мав вагу 110 кілограмів. Він точно не міг першим почати сутичку. Розумієте, нас навчали по-іншому — перший удар має бути головним. Ідеться не про вбивство, а про те, щоб обеззброїти», — також сказав він.
Також, за словами співслужбовця загиблого, Іван не мав необхідності заробляти нападами, оскільки достатньо заробляв сам, а за потреби міг попросити в друзів.
«Іван був у нас в РМЗ (рота матеріального забезпечення — ред.). Ще є п’ять-шість людей, які були старшими в підрозділах, і всі наразі вибилися в люди. Втім, ми намагаємося гуртуватися, триматися поряд. Тому я переконаний, що за необхідності Івану допоміг би кожен», — вважає товариш загиблого.
Після служби в армії, за словами знайомих, Кузнецов працював у СОБі (службі громадської безпеки), потім — охороняв ЖК «Совіньон» в Одесі.
Наприкінці минулого року в суді були досліджені слідчі експерименти з Олександром Ісайкулом, який був разом із Кузнецовим. За його версією, вони з Кузнецовим того вечора мали зустрітися з людьми з приводу роботи. Вони приїхали на зупинку, що неподалік будинку Стерненка, і там чекали. Але нібито ніхто не приїхав, тож вони вирішили піти. Коли шли дворами — побачили Стерненка.
«Побачили, що нам назустріч ідуть хлопець із дівчиною. Коли повз проходили — він дістав ніж і штрикнув. Я вдарив у відповідь. Ваня це все побачив, підійшов і ще двічі його вдарив», — зазначив Ісайкул.
Потім, за його словами, він помітив у себе ножове поранення та залишив місце бійки. Дорогою почав втрачати сили, йому надали допомогу.
Слідство не хоче «політики»
Сторона обвинувачення наразі ставить під сумнів версію Сергія Стерненка про самозахист. Слідчі СБУ також звертають увагу на сумнівність слів обвинуваченого, що він завдав смертельних поранень ножем, який нібито відібрав у Кузнецова та Ісайкула, оскільки Стерненко особисто підтвердив під час власної онлайн-трансляції у мережі Facebook з місця події, що ніж належить йому.
В СБУ також кажуть, що оскільки Кузнецов утік з місця події, напад на Стерненка вважається закінченим — його життю та здоров’ю вже нічого не загрожувало. Проте, як зазначає обвинувачення, Стерненко побіг за Кузнецовим, наздогнав його та завдав декількох поранень, зокрема ножем у серце, що й призвело до смерті. Також вони зазначають, що тіло Кузнецова знайшли майже за 100 метрів від місця першої сутички, тому заяви Стерненка про те, що він поранив нападника під час самооборони, вважають неправдивими.
Втім, слідчі визнали факт побиття Стерненка, тож обом нападникам було оголошено підозри у хуліганстві. Проте Ісайкул наразі перебуває за межами України.
Крім цього, слідство просить не політизувати справу.
Що каже захист Стерненка
Захист Стерненка з посиланням на медичних експертів зазначає, що пройти 99 метрів із пораненням серця людина могла, а пацієнт із травмою серця завжди залишається певний час притомним і навіть може активно рухатись. Також адвокати переконані, що двоє чоловіків опинилися біля будинку Стерненка не випадково, а цілеспрямовано — з метою нападу.
«Є купа доказів того, що вони не просто проходили повз. Є білінги, з яких видно, що вони вимкнули телефони перед тим, як нібито просто сиділи на зупинці, а потім підійшли до Сергія. Також, з логіки цих людей, виходить так: вони просто йшли, побачили Сергія, і той на них раптово напав. Але цього не довело слідство — та й це навіть логічно не вкладається в голові», — каже адвокат Стерненка Масі Найєм.
Також він каже, що слідство не довело, що Стерненко когось добивав:
«На допитах свідки кажуть, що не бачили, як на місці, де лежав уже труп, Сергій когось бив чи щось вчиняв».
Адвокат додає, що Стерненко справді наздоганяв Кузнецова, але лише для того, щоб затримати.
«Сергій точно наздоганяв. Питання в тому, що він як і вперше, так і вдруге (попередні напади — ред.) наздоганяв з метою затримати нападників. Ми досліджували дзвінок дівчини Сергія до правоохоронців, де вона кричала: «Він утік, я намагалася його затримати». Тобто і Сергій, і Наталя намагалися його затримати. З якою метою? Щоб визначити, хто замовник. І найголовніше — замовників зараз не шукають», — каже адвокат.
Також захист наголошує на процесуальних порушеннях під час складання прокуратурою документів.
«Наприклад, відсутні фотографії, документи, дати. Відсутні навіть суттєві документи — наприклад, висновок про те, що ніж не є холодною зброєю. Ми долучили до справи 11 томів з порушеннями, і будемо досліджувати їх після вивчення матеріалів від прокурорів», — заявив Масі Найєм.
Раніше Стерненко під час допиту в суді зазначив, що спершу отримав удар від нападників і лише тоді застосував зброю.
«Щойно ми опинилися поряд, вони почали бити мене по голові. Спершу вдарили в праву скроню, потім одразу в ліву — другого удару я вже не бачив. Я почав хаотично відмахуватись ножем, щоб не дати їм підійти ближче. Не пам’ятаю, скільки це тривало. Але в якийсь момент напад припинився й нападники почали тікати. Я завмер на місці на кілька секунд, був у шоковому стані, і побачив, як один із нападників тікає, тримаючись за бік. Я втратив його з поля зору на 5–7 секунд, але подумав, що він може втекти, тож його треба затримати і передати поліції», — зазначив обвинувачений.
Тоді ж, за його словами, він і побіг за Кузнецовим.
«Коли я рушив за ним, то побачив, як він добігає до того місця, де пізніше вже лежав на землі. Він почав хилитися на правий бік, упав додолу та лежав на спині. За 3–5 метрів від нього я зупинився і двічі прокричав: «Навіщо ви на мене напали?». Він відповів: «Ми помилилися» — і сказав, що йому потрібна медична допомога. Я тоді побачив у нього поріз на животі, дістав телефон і почав викликати швидку», — розповів Стерненко.
Також він зазначив, що загалом на нього було скоєно три напади нібито на замовлення: перший — 7 лютого 2018 року, другий — 1 травня 2018-го, коли Стерненко побіг за нападником, затримав його та передав поліції. Останній — 24 травня 2018-го, в результаті якого і загинув Кузнецов.
Організаторами останнього нападу Стерненко вважає Віталія Посувайла та Олександра Подобєдова. За напад нібито пропонували $1000. Подобєдов відомий в Одесі як «наглядач» місцевих «тітушок». На переконання Стерненка, саме Подобєдов надавав вказівки Кузнецову та Ісайкулу.
Колишній начальник поліції Одещини Дмитро Головін раніше заявляв, що, на його думку, Стерненка хотіли залякати, а не вбити, і пов'язував це з попереднім травневим нападом на активіста та ймовірною помстою колишніх представників «Правого сектору».
Голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук наголошує на двох важливих моментах у справі Стерненка-Кузнецова.
«По-перше, коли саме отримав ножове поранення в серце загиблий – у момент нападу чи після невдалої спроби втечі. По-друге, із якою метою Сергій почав їх наздоганяти – для затримання нападників чи для помсти. Відповіді на ці два питання мають бути встановлені судом, грунтуючись на даних експертиз, показах свідків та інших належних доказів. У будь-якому разі, кваліфікація за статтею 115 (умисне вбивство) виглядає натягнутою. На Сергія біля його під’їзду напала група людей. Це був уже черговий напад після побиття битою та вистрілу в потилицю з травматичного пістолета. Вони ж не квіти збиралися йому дарувати», — сказала Матвійчук.
Суд і майбутні акції протесту
Напередодні засідання 5 березня голова Приморського суду Сергій Кічмаренко, який також слухає справу вбивства Кузнецова, заявив про тиск з боку прихильників Стерненка після вироку в справі викрадення людини. Адвокати вимагали відвід судді.
«Голова суду публічно прокоментував мій вирок в іншій справі й заявив, що нібито наша сторона тиснула на суд. На нашу думку, це несправедливо, особливо з огляду на те, що на суд справді був тиск — але з боку Арсена Авакова й Віктора Медведчука. Тільки про цей тиск не повідомляли», — заявив Стерненко.
У відводі було відмовлено, а суддя пояснив, що вони — за відкритість процесу та прояв громадянської позиції, але без агресії.
«Ми за те, щоб ви приходили, за прояв думки. Але, будь ласка, не ламайте, не бийтеся, не підставляйте, перш за все, Сергія», — зазначив суддя, який головує, та додав, що не підтримує тиску з боку «депутатів та міністрів у погонах», оскільки вони мають інші важелі впливу — законодавчі.
5 березня в суді були досліджені деякі відео, на яких, імовірно, був один із нападників на Стерненка. Також обвинувачений і прокурор сперечалися щодо експертного висновку про зброю, а саме щодо місця, де був придбаний ніж. Стерненко наголошує, що купував його офіційно в магазині зброї, прокурор має сумніви. Але досліджуватимуть це вже пізніше в присутності експерта. Наступне засідання заплановане на 19 березня.
Також адвокати подавали до канцелярії Приморського суду клопотання щодо звільнення Стерненка з-під варти, наголошуючи, що вирок не набрав чинності, а засуджений подав апеляційну скаргу. Але суд відмовився розглядати це клопотання, наголошуючи, що СІЗО, в якому утримують Стерненка, має юрисдикцію іншого суду — Малиновського. Адвокати заявили, що оскаржуватимуть це рішення.
У разі доведення вини у цій справі активісту загрожує від 7 до 15 років позбавлення волі.
Також щодо Сергія Стерненка у судах розглядаються ще дві справи.
Одна — про хуліганські дії біля Літнього театру у 2017 році, коли голові поліції Одещини Дмитру Головіну розбили голову.
Інша — про нібито кришування наркоторгівлі у 2014 році. Йдеться про те, що Стерненко нібито співпрацював із наркоторговцями за окрему оплату, щоб убезпечити їх від «Правого сектору», який тоді публічно заявляв про боротьбу з наркотрафіком.
Сергій Стерненко каже, що чув усі мітинги під СІЗО в Одесі та дивився новини.
«Підтримка дуже важлива, і поки боретеся ви — легше мені й усім іншим», — сказав активіст.
Також у залі засідання Стерненко записав черговий блог, а на питання про очікування від Апеляційного суду зазначив коротко: «Contra spem spero».
Друзі Сергія анонсують масштабну акцію 9 березня біля приміщення з’їзду суддів. Там вони вимагатимуть справедливого правосуддя — насамперед для самого Стерненка.