Офіс генпрокурора взявся за кнопкодавство під час голосування за призначення Шкарлета міністром освіти
Офіс генерального прокурора за заявою фракції «Голос» відкрив провадження про неперсональне голосування у Верховній Раді під час розгляду питання про призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки.
Про це повідомила народна депутатка Інна Совсун, яка і звернулася з заявою до Офісу генпрокурора. На своїй сторінці у Facebook вона прикріпила документи, які підтверджують відкриття справи.
«У матеріалах вказано, що картка Григорія Суркіса від «Опозиційна платформа — За життя»ОПЗЖ проголосувала "за", хоча самого Суркіса в залі не було… Голосів за призначення міністра освіти й науки у Верховній Раді за призначення Шкарлета віддали 226 голосів. Навіть 1 недійсний голос означає, що призначення не відбулосяне було, тепер це мають довести правоохоронні органи», — наголосила вона.
Правоохоронці відкрили справу за ч. 2 статті 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу. Санкція статті передбачає позбавленням волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, а також штраф. Розслідування доручили провести Державному бюро розслідувань.
Що передувало?
Торік у грудні Інна Совсун публікувала інформацію, яка може свідчити про «кнопкодавство» під час голосування за Шкарлета. Водночас Комітет з питань регламенту та депутатської етики Верховної Ради не розглянув матеріали про можливе кнопкодавство.
Шкарлета призначили міністром освіти 17 грудня. Голоси для цього ледве знайшли, система «Рада» показала мінімальну необхідну кількість — 226. Про біографію Шкарлета читайте тут.
Підписуйтеся на щотижневу розсилку від редакції hromadske, щоб знати, що насправді відбувається. Лист приходить щонеділі. Без спаму. Без реклами. Тільки найважливіше за тиждень.