Карантину вже рік: як українські ФОПи та інший бізнес його пережили

Від початку пандемії українці регулярно бачать у новинах повідомлення про падіння ВВП країни. Головна причина — карантинні обмеження, через які в Україні скоротилася ділова активність. Минув уже рік, тож можна підвести риску та поглянути, наскільки ж ця активність знизилась і як узагалі бізнес прожив буремний 2020-й.

Аналітична компанія YouControl оприлюднила дані щодо закриття-відкриття бізнесів за минулий рік. І хоча на початку карантину самі підприємці прогнозували закриття понад половини мікро- та малих підприємств, насправді все було не так апокаліптично. Ба більше, українці не боялися відкривати й новий бізнес.

Що там із ФОПами?

Найулюбленіша форма підприємницької діяльності українців — фізична особа-підприємець (ФОП), тож розпочнемо з неї. У 2020 році в Україні зареєстрували 247,5 тисячі ФОПів, що майже на 5% менше, ніж роком раніше.

Найбільше ФОПів реєстрували в лютому 2020-го, а найменше — у квітні, тобто саме після запровадження локдауну. Тоді зареєструвалися 8 549 підприємців, що є найнижчим показником за останні 4 роки. Проте українці, схоже, швидко пристосувалися до нових реалій, і вже наступними місяцями таких провалів не було.

Тут також експерти радять брати до уваги те, що деякі сфери, навпаки, виграли від «закриття» країни. Насамперед йдеться про сервіси доставки, а такі компанії часто оформлюють своїх працівників як ФОПів. Цей сегмент зростав і раніше, але минулого року розвивався найбільшими темпами.

«Якщо у 2017 році їхня частка становила близько 1,3%, то у 2019-му — понад 5% від роздрібного товарообігу. За 2020 рік загальна ємність ринку продуктової доставки може скласти до 50 мільярдів гривень», — кажуть в аналітичній компанії Pro-Consulting.

Компанія «Опендатабот» зі свого боку проаналізувала, в яких сферах за рік пандемії ФОПів стало більше, а в яких — менше.

Ці дані цілком вписуються в коронавірусні реалії. Так, кур’єри, про яких вже згадували, додали 2,8 тисячі ФОПів, або 353%. Кількісно найбільше стало «айтішників», яким зручно працювати віддалено.

Скільки ФОПів закрились і чому?

У порівнянні з 2019 роком у 2020-му закрились на 16% більше ФОПів — 232 тисячі проти 199,8 тисячі. Близько 10% від усіх закритих ФОПів припали на Київ.

Хоч традиційно за кількістю закриттів лідирує грудень (26,7 тисячі), липень майже не відстає — понад 23 тисячі. Аналітики YouControl вказують, що така відкладена динаміка — вплив першого весняного локдауну, бо процедура закриття потребує часу.

Дані «Опендатабот» демонструють вплив пандемії — скоротилися сфери авіаційного транспорту та тимчасового розміщування, адже люди менше подорожували. А найбільше скорочення було серед складських ФОПів та оптової торгівлі.

Вплинула й податкова система: навіть якщо ФОП — «сплячий», тобто не отримує доходу, платити Єдиний соціальний внесокЄСВ все одно треба. Його розмір залежить від мінімальної зарплати, яку влада суттєво підвищила. Наприклад, зараз за один місяць ФОП має сплатити 1320 гривень. Тому підприємці й вирішують закритися до «кращих часів», а не платити податки за час «простою».

Але до закриття ФОПів призводив не тільки локдаун. Минулого року підприємці очікували на низку законодавчих нововведень, які ними сприймаються вкрай болісно — запровадження касових апаратів та обов’язкове подання документації на весь товар. Зрештою ці вимоги відтермінували, але зробили це аж у грудні.

Можна підсумувати, що падіння через карантин було далеко не таким, як очікували самі підприємці (що закриються понад 50%). Та й майже 2 мільйони наявних ФОПів (станом на початок 2021-го) не дозволяють казати про кризу малого підприємництва.

А що інший бізнес?

За даними YouControl, за 2020 рік в Україні зареєстрували майже 54 тисячі нових юридичних осіб, тоді як у докарантинному 2019-му — 67,5 тисячі. Тобто менше на 20%.

Найбільше бізнесів відкрили у столиці — понад 15,5 тисячі. Далі із серйозним відривом йдуть «традиційні центри бізнесу»: Дніпропетровська, Одеська, Львівська, Харківська та Київська області. У цих регіонах зареєстрували майже 18 тисяч підприємств. Аутсайдером є Луганщина з менш як 500.

З великим відривом найпопулярнішими галузями стали «робота ЖЕКів, ОСББ та інших обслуговувальних фірмкомплексне обслуговування об’єктів» та «неспеціалізована оптова торгівля» — 3 481 та 3 243 відповідно.

Якщо розглядати всю оптову торгівлю (тобто спеціалізовану й неспеціалізовану), то вона вже не вперше серед лідерів — у 2016-2018 роках частка такого бізнесу зросла з 25% до 33%. Але у 2020-му відсоток знизився до майже 20. Вище ми вже згадували, що й серед ФОПів оптова торгівля скоротилась.

«Експерти зазначають, що на це могли вплинути коронавірусні обмеження, коли бізнес не був впевнений у гарантованому виході на ринок, і через це обирав менш динамічні, а тому й менш залежні від карантину бізнеси. Зокрема вантажоперевезення, логістику, оренду та будівництво нерухомості», — кажуть в YouControl.

Попри негативні очікування, в кризовому 2020 році закрились трохи більше ніж 10 тисяч підприємств — це на третину менше, ніж у докризовому 2019-му.

А хто як заробляє?

В YouControl зазначають, що даних за 2020 рік поки немає, але за структурою дохідності він не відрізнятиметься від 2019-го значно.

Того року серед 200 найбільших компаній країни за рівнем доходу лідирували підприємства галузей енергетики та металургії.

Як вважають аналітики, єдина відмінність, на яку можна очікувати — що до списку найбільших компаній потраплять фірми з медичної чи фармацевтичної сфери завдяки підвищеному попиту на їхні товари й послуги під час пандемії.

Якщо ж даних по доходу ще немає, то можна подивитися на опитування самого бізнесу. Для  статті hromadske перед січневим локдауном у Спілці українських підприємців казали, що найбільше через обмеження страждає малий і мікробізнес.

В опитуванні Європейської бізнес асоціації від кінця травня йшлося, що третина таких підприємців втратили 55-75% доходу, 44% — до 50% доходу, і лише у 14% нічого не змінилося.

У Європейській бізнес асоціації також називають ситуацію напруженою, а більших втрат зазнають ті, хто не зміг адаптуватися.

«Втрати будуть у туристичного бізнесу, адже туризм і надалі буде обмежений. Крім того, ресторанний бізнес, сфера краси — перукарі, стилісти і т.д також страждатимуть. Натомість IT, фармацевтика, логістика почувають себе краще», — каже Анна Деревянко, виконавча директорка ЕБА.

Попри відмінності за галузями, вона наголошує, що для бізнесу в цілому найбільшим питанням зараз є купівельна спроможність населення, адже якщо зайнятість менша, це впливає на витрати людей.

«В цілому компанії-члени ЄБА налаштовані стримано-оптимістично, бо багато хто адаптувався під час перших локдаунів і надалі намагатиметься зберегти робочі місця. Але, звісно, це не весь бізнес країни», — зазначила Деревянко.

Вона вважає, що держава має активніше допомагати малому бізнесу, який найбільше страждає під час пандемії, і тут 8 тисяч гривень допомоги недостатньо.

Що ж до крупнішого бізнесу, то консалтингова група One Philosophy в жовтні опитала 50 власників та керівників компаній. У підсумку 45% заявили, що 2020-го дохід організацій впаде на 20-90%, тож 39% компаній відмовилися від частини офісу або домовилися про перегляд умов оренди, а 61% були змушені скоротити заробітну плату.

Водночас автори дослідження зазначають, що пандемія прискорила впровадження змін. Так, 71% опитаних заявили, що запустили новий продукт або послугу, а 55% — залучили нових партнерів для спільних ініціатив.

Попри те, що від початку карантину в Україні вже минув рік, і бізнес, вочевидь, пристосувався до таких умов, розслаблятися не варто. Темпи епідемії в країні стрімко набирають обертів, а на горизонті вже маячить новий локдаун. Тож рік новий, а екстраординарні умови, в яких доводиться жити, — все ще старі.