Обережно, країна зачиняється! Хто найбільше постраждає від нового локдауну й чим допоможе держава

Не встигли українці вивчити словосполучення «карантин вихідного дня», як влада почала згадувати нове-старе слово «локдаун». Дивуватися тут особливо немає чому, бо щоденні зведення Міністерства охорони здоров’я не додають оптимізму — епідемія йти на спад не планує.

Тож чим новий жорсткий карантин може відрізнятися від попереднього, хто найбільше постраждає й чим допоможе держава, розбиралося hromadske.

Сім локдаунів на тиждень

Заяви високопосадовців щодо можливості нового локдауну ясності, м’яко кажучи, не додають.

Спочатку прем’єр Денис Шмигаль сказав про підготовку до «жорсткого» карантину на новорічні свята, але він «буде не точно». Глава владної фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія пізніше заявив про «інтелектуальний карантин».

Потім влада нібито вже точно зібралася щось вирішити, але прессекретарка президента Зеленського Юлія Мендель зрештою заперечила, що до чогось дійшли. Уже 1 грудня секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов заявив на телебаченні категорично: локдаун буде, вирішують лише коли — уже в грудні або з 2 січня. У тому ж ефірі міністр Кабміну Олег Немчінов каже: питання локдауну ще остаточно не затвердили.

Попри все це, логіка влади зрозуміла: з епідемією великі проблеми, ресурс системи охорони здоров’я не безкінечний, а ось-ось уже настануть новорічні свята, коли контакти між людьми тільки збільшуються.

Пережити карантин

Хоч остаточної інформації про те, яким буде «жорсткий» карантин, немає, якихось одкровень очікувати не доводиться. Як завжди, закриватимуть ті галузі, де передбачені контакти людей.

Таким тотальним, як навесні, цей карантин не буде хоча б тому, що влада одностайно запевняє — транспорт працюватиме. Міністр інфраструктури допускає лише обмеження кількості пасажирів, а глава МОЗ пояснює, що обмежувати роботу громадського транспорту взагалі немає сенсу.

Тож головні обмеження стосуватимуться закладів розважальної індустрії, харчування, готельного бізнесу, роздрібної торгівлі та спортзалів.

Найвразливішим із них є малий і мікробізнес зі сфери торгівлі та розваг, каже Дмитро Боярчук, економіст CASE-Україна.

«Промисловість у цей період (на новорічні свята — ред.) якраз відпочиває, вони нічого не виробляють. Для них локдаун не буде мати якихось наслідків. Це «глухий» період економічної та податкової активності», — пояснює він у коментарі hromadske.

Заробляють на новорічні свята здебільшого підприємці зі сфери розваг, кафе, ресторани й подібні заклади.

«Вони становлять незначну частину економіки, тому, напевно, ними й жертвують... Мікробізнес не має подушки безпеки, працює «із сьогодні на завтра» і, втрачаючи клієнтуру, позбувається можливості для існування», — каже Боярчук.

У Спілці українських підприємців (СУП) нам також сказали, що найбільш уразлива категорія — малий і середній бізнес, які вже й так постраждали від карантину. Там зауважили, що порахувати втрати підприємців дуже складно. Останнє дослідження, яке проводила СУП у вересні, показало, що кожен 10-ий малий бізнес — на межі закриття.

Також у СУП новий локдаун вважають важким випробуванням.

«В України немає запасу міцності, немає фінансової подушки безпеки. Тому ми не можемо рівнятися на розвинені країни. Так само немає запасу міцності й у самого бізнесу», — зазначили у спілці.

Вадим Грановський, власник кав’ярні Coffee in Action на Подолі, є одним із представників невеликого бізнесу, який, вочевидь, постраждає від нового локдауну.

Сам він готовий до втрат від карантину, бо погоджується, що це може бути інструментом зниження захворюваності. Але водночас наголошує: карантин має бути «чесним», тобто супроводжуватися закриттям усіх небезпечних сфер діяльності.

«Сфера послуг — кафе та ресторани — вважається небезпечною. Їх фактично зробили цапами-відбувайлами. Церкви, ринки, метро, маршрутки роблять великий внесок у розповсюдження захворювання (але їх не закривають — ред.)», — наголосив бізнесмен.

Відповідальні за атмосферу свята

Зазвичай новорічні свята — час для заробітку сфери розваг. Ми поговорили зі співзасновником компанії Concert.ua Дмитром Феліксовим щодо креативної індустрії, насамперед театрально-концертної.

За його словами, найбільший удар тут був навесні та влітку, і вже тоді не всі пережили карантин. Зараз же «ситуація просто продовжує погіршуватися».

Феліксов підтверджує, що в розважальної галузі були плани на новорічні свята, проте в нинішніх умовах готувати заходи фактично неможливо.

«Такі події готуються за декілька місяців, навіть за пів року. Зараз у цих умовах навіть спланувати щось неможливо. У креативної галузі є затримка в часі — аби щось зробити, треба якісно спланувати, далі йдуть затратні підготовчі роботи, а вже потім — самі заходи. Цього всього — неважливо, введуть локдаун чи ні — уже не буде», — каже він.

Загалом підприємець бачить логіку в тому, щоб узагалі закрити галузь, бо зараз держава «діє напівзаходами». Наприклад, ввели карантин вихідного дня (на момент розмови його ще не скасували) і вважають, що галузь може працювати майже повноцінно. А в такому разі «незрозуміло, що робити з людьми», тобто працівниками, пояснює він.

Як приклад Феліксов наводить ситуацію у своїй компанії.

«Ми — компанія, яка продає квитки. Запровадження локдауну на два дні скоротило й без того невисокі продажі — відсотків на 70-80. Тому, відповідно, у нас падає виручка, з прибутком узагалі казна-що відбувається. Але людей ми не можемо «за власний рахунок» відправити або скоротити, бо це лише субота й неділя», — сказав підприємець.

Проте новий локдаун переживуть не всі, упевнений підприємець. Розмірковує він трохи навіть по-філософськи.

«Запровадять цей локдаун (на новорічні свята — ред.), то й Бог із ним. Стадія заперечення та прийняття вже минула. Звісно, переживе не кожен — уже не всі вистояли. Хтось перекваліфікувався, знайшов підробіток», — підсумував підприємець.

Глобальний вплив

Попри все, загалом новий локдаун не повинен значно збільшити падіння економіки за підсумками 2020 року. Київська школа економіки (KSE) у своєму звіті прогнозує мінус 5,1% ВВП цього року в разі збереження нинішніх обмежень, а якщо буде локдаун — 5,4%. Різниця лише в 0,3% (це, до речі, підтверджує думку, що головні макроекономічні галузі в цей час відпочиватимуть).

«Це досить маленькі втрати. Вони означають, що наша економіка адаптувалася. Це не добре і не погано, просто факт. І ці втрати втричі менші, ніж були навесні», — зазначив під час презентації звіту президент KSE та колишній міністр економіки Тимофій Милованов.

У KSE також вважають, що жорсткий карантин навесні був економічно виправданим, бо врятував понад 10 тисяч людей.

Слід додати, що Міністерство економіки України прогнозує падіння ВВП 4,8%, а в разі локдауну — 5,6% за підсумками року.

Бізнес і люди пристосовуються

У KSE пояснюють: важливим фактором є те, що ринок робочої сили став набагато гнучкішим, тобто багато хто пристосувався до дистанційної роботи, змінив профіль тощо. Тому експерти школи не очікують такого падіння ринку робочої сили, яке було навесні.

Звикнути до поганого — також адаптуватися. Саме такий висновок можна зробити зі слів Дмитра Феліксова. Він навів один із прикладів, як працівники пристосовуються.

«У креативній галузі не тільки артисти працюють — є технічний, адміністративний, управлінський персонал. Ці люди йдуть, вкорінюються в інших галузях і повертатися вже не будуть, найімовірніше», — зазначив співзасновник Concert.ua.

Вадим Грановський також розповів, як до нових умов пристосовується його кав’ярня. Він каже, що адаптувати частину продукції почали ще навесні (під час першого карантину), тому до нового локдауну його бізнес готовий.

«Створили онлайн-магазин, ефективніше пропрацювали доставку, адаптували низку видів продукції під продаж на виніс. Наприклад, десерти в герметичних скляних банках, кава холодного заварювання тривалого зберігання. Ми навіть надсилаємо їх клієнтам поштою по всій країні», — розповів Грановський.

А держава допоможе?

Президент Зеленський вніс до Ради законопроєкти, які мають допомогти українцям упоратися з утратами під час карантину.

Одноразову матеріальну допомогу, яку пропонує видавати Зеленський, уже охрестили «Вовині 8 тисяч» (за аналогією з «Юліна/Вітіна тисяча»).

Претендувати на цю виплату зможуть наймані працівники, які втратили частину доходу саме через карантин. Але тільки застраховані, тобто ті, що працевлаштовані офіційно й за кого платили єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Також 8 тисяч зможуть отримати фізичні особи-підприємці, які втратили частину доходу через введені обмеження.

Але матеріальна допомога передбачена лише ФОПам і працівникам тих сфер економічної діяльності, які визначить уряд. Тобто влада сама вирішить, хто постраждав через карантин, а хто — ні.

Крім цього, 8 тисяч зможуть отримати роботодавці, якщо вони скоротили працівників або планують скоротити їхній робочий час. У такому разі роботодавці можуть звернутися до держави по компенсацію недоотриманого доходу робітникам. Тобто ці гроші — працівникам.

Також роботодавці отримають кошти на сплату ЄСВ за своїх працівників — компенсують єдиний соцвнесок за останні 10 місяців. Однак і тут допоможуть лише закладам із визначених урядом галузей.

Інший законопроєкт президента передбачає низку податкових послаблень, здебільшого для мікробізнесу. Наприклад, ФОПів звільнять від сплати ЄСВ до травня, але тільки тих, хто в I групі.

Третій вид допомоги — підприємці зможуть не платити за оренду державного чи комунального майна, якщо їхню роботу заборонили через карантин.

Чи цього достатньо?

У Спілці українських підприємців вважають, що ні. Зокрема, незрозумілою називають норму про звільнення від ЄСВ лише ФОПів I групи єдиного податку. Насамперед це роздрібна торгівля, а також виробництво та надання послуг. Тоді як більшість підприємців, що страждають від карантину, з інших галузей — туризм, розважальна сфера, готелі, заклади громадського харчування.

Сама спілка пропонує тимчасово скасувати єдиний соцвнесок і податок на доходи фізичних осіб, щоб роботодавці змогли зберегти робочі місця.

Дмитро Феліксов із Concert.ua коротко називає таку допомогу держави «смішною» і просто «піаром».

Економіст Дмитро Боярчук не такий категоричний і вважає, що декому ця допомога справді важлива.

«Якщо підприємцю для відновлення діяльності треба вийти на базар і продавати, то, напевно, ця компенсація допоможе. Якщо це бізнес, який передбачає впізнаваність, клієнтську базу (кафе, розважальні заклади), їм треба «тримати марку», платити за приміщення, освітлення і т.п. Якщо вони не можуть пережити локдаун, команда розбігається, і 8 тисяч тут не врятують», — каже він.

Боярчук вважає, що це краще, ніж нічого, але «є запитання», чому допомагати вирішили тільки зараз. Він нагадав, що ідея «ковідного фонду» була в тому, щоби підготуватися до другої хвилі пандемії, але зрештою більшість грошей витратили на дороги.

«І кидати зараз людям ці 8 тисяч… Звісно, краще ніж нічого, але трохи виглядає як знущання», — резюмує економіст.

Спілка підприємців, до слова, також указує на те, що уряд втратив час, який мав на підготовку до другої хвилі та впровадження заходів із підтримки економіки.

Вадим Грановський підтримку з боку держави бачить у конструктивному діалозі з бізнесом. Щоби влада поважала малий і середній бізнес, включно з ФОПами, яких чиновники «терпіти не можуть» і які нібито «взагалі не можуть заплатити 8 тисяч податків».

«Сподіваюся, що буде створена культура взаємодії, коли рішення ухвалюватимуть, зокрема, і за участі представників цього бізнесу — асоціацій або робочих груп. Мені б хотілося бачити в державі партнера», — зауважив він.

Проте разом із розумінням необхідності допомоги людям і бізнесу у влади, вочевидь, є й усвідомлення бюджетних можливостей України (спойлер: дуже обмежених). Про них ми вже розповідали раніше.