Парламент «приспав» декларації на рік: чому влада вирішила приховати свої статки від українців
Верховна Рада відновила декларування, але декларації будуть закритими ще рік. Таке рішення парламент ухвалив попри застереження від антикорупційних активістів і послів G7, які закликали зробити реєстр декларацій публічним щодо всіх посадовців, крім тих, хто безпосередньо бере участь у захисті України. Чому реєстр має бути відкритий — у матеріалі hromadske.
Корупція підіграє росії
Корупція в Україні гальмує постачання зброї від західних партнерів, заявив 4 вересня президент Литви Ґітанас Науседа: «Уявіть, що виборці в тій чи іншій державі бачать, що в країні, на яку спрямована допомога, відбуваються дуже помітні корупційні скандали. Це величезний удар щодо репутації цієї держави».
Повномасштабне вторгнення супроводжується корупційними скандалами навколо статків представників парламенту, які нині через війну не вказуються в деклараціях.
Так, на початку 2023-го «Українська правда» з’ясувала, що заступник керівника фракції «Слуга Народу» Павло Халімон придбав елітний будинок на печерському пагорбі в столиці за понад 10 мільйонів гривень. Як порахували журналісти, нерухомість обійшлася в 5–6 разів дешевше аналогічної площі в тому ж районі. Маєток нардеп оформив на свою співмешканку.
Через скандал Халімона позбавили посади заступника керівника фракції, однак мандат залишився за ним.
Залишився мандат і в іншого нардепа від «Слуг» — Богдана Торохтія, якого нещодавно виключили з фракції. Журналісти Bihus.info з'ясували, що під час війни з росією сім'я парламентаря тричі купувала автомобілі вартістю від 159 до 198 тисяч доларів. Автівки оформили на дружину Торохтія — Аліну Левченко.
«Головний біль» посадовців
Чому парламентарі виступили проти відкритої підзвітності під час війни? Імовірно, декларації створюють зайвий «головний біль» посадовцям.
Електронне декларування стало одним із головних антикорупційних запобіжників, які влада запровадила після Революції гідності. Завдяки декларуванню і відкритому реєстру декларацій активісти та журналісти виявляли незаконне збагачення або необґрунтовані активи представників влади.
За останній рік НАБУ та САП направили до суду більше десятка справ за недостовірне декларування нардепів по деклараціях ще 2020 року. Хоча тут слід зауважити, що більшість парламентарів уникнули відповідальності через закінчення строків давності.
Це можна сказати про фігурантів журналістського розслідування програми «Схеми». Наприклад, Михайло Волинець від «Батьківщини», який не зазначив у декларації Toyota Highlander орієнтовною вартістю 1,5 мільйона гривень, не з’являвся на суд, бо лікувався в Женеві. А коли строки давності у справі закінчилися, видужав і повернувся до Києва.
Або співголова фракції «Європейська Солідарність» Артур Герасимов, який не з’являвся на судові засідання, де розглядалася справа про його незадекларовану віллу в Іспанії. Спочатку заважали закордонні відрядження, а потім — хвороба. Нині ж Герасимов виступає за відкрите декларування для всіх посадовців, крім військових.
А от народний депутат із групи «Довіра» Сергій Шахов через справу у Вищому антикорупційному суді змушений «лікуватися» за кордоном уже понад пів року. У своїй декларації він приховав майна на суму 88 мільйонів гривень. Серед іншого: котеджі під Києвом, квартири в столиці, земельні ділянки та компанії.
Через повномасштабне вторгнення подачу декларацій зробили добровільною. Відтак за 2021 рік декларацію подали лише 50 народних депутатів, а за 2022 рік — 33 парламентарі.
Чи врятує декларації президент?
Закритий реєстр декларацій позбавляє сенсу саму ідею декларування, вважає голова правління громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін: «Основним елементом системи декларування є публічність інформації про статки чиновників. Чиновники декларували свої статки і до електронного реєстру. І що, ви про ці статки хоч щось знали? Чи журналісти могли їх розслідувати? Отож-бо й воно. Депутати плюнули в обличчя всім нам: і тим, хто воює, і тим, хто підтримує ЗСУ податками й донатами».
Шабунін зазначає, що президент Володимир Зеленський може відправити законопроєкт назад у Верховну Раду з вимогою проголосувати за негайне відкриття реєстру.
«Питання в тому, на чий бік стане Володимир Зеленський», — зауважує Шабунін.
До того ж закритий реєстр може поставити під удар судову реформу, переконаниий голова правління фундації DEJURE Михайло Жернаков. Він наголошує, що декларації заповнюють судді, які проходять кваліфікаційне оцінювання. Таких близько двох тисяч. А ще — кандидати на суддівські посади. Нині в Україні близько 2,5 тисяч незаповнених вакансій.
«Перевірка декларацій під час оцінювання доброчесності суддів посідає центральне місце. Якщо суддя минулого року отримав у власність хоч Софію Київську, хоч королівство Ліхтенштейн, ми цього ніколи не дізнаємося, поки декларації будуть закритими. Покладатися доведеться в цьому питанні виключно на доброчесність, ретельність і ресурси вузького кола "уповноважених органів"», — підкреслив Жернаков.
Перевірка для антикорупційної інфраструктури
Зрештою, наступний рік стане перевіркою для антикорупційних органів — НАЗК, НАБУ, САП — наскільки ефективно вони зможуть працювати без допомоги журналістів та активістів, вважає заступник голови комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин: «Наявність подачі декларацій набагато краще, ніж її відсутність. Однак така закритість остаточно вбиває довіру до влади. Якщо владі немає, що приховувати, вона б не ховала декларації».
Проголосований законопроєкт передбачає подачу декларацій чиновниками за поточний рік, а також за 2021, 2022 роки. Подати декларації за минулі роки потрібно не пізніше 31 січня 2024 року.