Під загрозою знесення: як Київрада на прощання хотіла роздати історичні будинки

24 вересня в центрі Києва на вулиці Саксаганського знесли старовинний будинок. Як розповідають у громадській організації «Мапа реновації», це був останній типовий представник Паньківщини (історичної місцевості в Голосіївському районі Києва). Хоча будинок мав культурне значення, він так і не отримав статусу пам’ятки архітектури. Замість нього побудують п’ятиповерховий офісний центр.

Власник будинку розповідає, що через вік у споруді з'явилися тріщини.

«Тут було відділення «Нової пошти», через тріщини з будівлі почала обсипатися цегла. Одна така цеглина впала на голову клієнту — ледь його не вбила. На нас поскаржились, ми провели експертизу й виявили, що будівля не придатна для ремонту. Тому вирішили реконструювати», — розповів власник ТОВ «Інвест Рентал» (яке володіє будинком) Армен Варданян.

Під реконструкцією він має на увазі знесення будівлі, укріплення фундаменту та зведення на ньому нового будинку.

Цього ж дня Київська міська рада розглядала питання про передачу в оренду або для постійного користування сімох ділянок, на яких розташовані історичні будинки. Це могло б означати знищення й для них. Активісти проєкту «Мапа реновації» передали депутатам колективне звернення із закликом доопрацювати це питання. Зрештою, рішення не ухвалили, а розглядатиме питання вже нова Київрада.

Що кажуть активісти?

«На вихідних ГО «Мапа реновації» вирішила промоніторити, чи не спробують якось «пропхнути» через земельну комісію, через рішення Київради передання землі по будинках, які є на "Мапі реновації"», — розповів юрист організації Дмитро Перов.

Тоді й побачили в порядку денному, що ділянки під сімома історичними будівлями хочуть комусь віддати.

Активісти підготували колективне звернення до депутатів, а також організували акцію біля Київської міськради — вимагали детальніше перевірити рішення комісій щодо цих земельних ділянок і надалі дослухатись до громади, яка виступає за збереження історичних будівель.

Юрист «Мапи реновації» також розповів, що питання про передачу будівлі на вулиці Гончара, 71, забудовнику «SAGA Development» під будівництво житлового комплексу комісія розглянула рекордно швидко.

«Я фактично повністю моніторю каденцію Віталія Володимировича, ходив на комісії до карантину. Питання розглядають по пів року, по 3 місяці, можуть роками лежати, тому що дуже багато земельних питань по Києву. Так от, «SAGA Development» побила всі рекорди проходження комісії. Від моменту схвалення проєкту рішення комісією до сесії Київради минуло два тижні. У своїй практиці я не зустрічав жодного проєкту рішення, який би так швидко проходив», — розповів Дмитро Перов.

Що кажуть забудовники?

Засновник «SAGA Development» Андрій Вавриш у коментарі hromadske заперечив інформацію щодо будинку на вулиці Гончара:

«Ця будівля не є пам’яткою архітектури, ба більше — вона не має жодної історичної цінності. Ми проводили різні експертизи й досліджували це питання. Будинок спорудили в 30-х роках, він молодший навіть за сусідні, які в аварійному стані».

Забудовник також додав, що підтримує захист історичних пам’яток, але проти того, аби це робили вибірково:

«Чомусь до будинків, які розвалюються, нікому немає діла. Але щойно з’являється той, хто хоче це місце розвивати, йому одразу вставляють палки в колеса».

За словами Вавриша, окрім житлових квартир у частині будинку на вулиці Гончара планують обладнати офіси та коворкінги.

Пізніше Вавриш визнав, що споруда побудована раніше 1930 року, і подякував активістам за дослідження.

До чого тут вибори?

Київська міська рада розглядає досить багато земельних питань: від приватизації земельних ділянок звичайними людьми до дозволу на новобудови. Але на 24 вересня винесли рекордну кількість:

«Це дуже дивно, оскільки зазвичай розглядають приблизно по одному проблемному об’єкту за сесію, а тут аж сім», — пояснює юрист «Мапи реновації». Він пов’язує таку активність із тим, що це була остання сесія Київради перед місцевими виборами — депутати планували «закрити» питання з проблемними ділянками на випадок, якщо їх більше не оберуть.

Про які будинки йдеться та в чому їхня цінність?

Активісти «Мапи реновації» розповіли, які будинки, на їхню думку, перебувають під загрозою знесення та в чому їхня історична цінність.

Гончара, 71 (будинок Осипа Родіна авторства Володимира Ніколаєва, 1882 рік)

Будинок селянина Осипа Родіна, споруджений за проєктом Володимира Ніколаєва. Стиль — цегляний з елементами неоренесансу. Третій поверх у стилі модерн надбудували на початку XX століття. З огляду на великі втрати історичної забудови в цьому кварталі є цінним об'єктом, що фіксує один із ранніх етапів забудови.

Іллєнка, 30 (особняк Баккалинського, 1901 рік)

Будинок звели в 1901 році на замовлення Пилипа Баккалинського — уродженця Київщини, генерала, героя російсько-турецької війни 1877-1878 років.

Рідкісний зразок одноповерхового особняка середнього класу, якими були забудовані околиці Києва. Залишилися поодинокі такі будинки. Зберіг оригінальне архітектурне оздоблення фасаду, не зазнав змін об'ємно-просторової структури.

Ярославів Вал, 29Б (прибутковий будинок, архітектор Микола Горденін, 1897 рік)

Колишній прибутковий будинок, флігель у садибі селянина І. Кузнецова. 1897 року побудови — очевидно, за проєктом Миколи Горденіна. Стиль «київський неоренесанс» — поєднання цегляного стилю та французького неоренесансу. На початку XX століття тут мешкав архітектор Микола Горденін — автор багатьох споруд у Києві, а також Митрофан Довнар-Запольський — історик, професор Київського університету Святого Володимира.

Будинок зберіг оздоблення фасаду та об'ємно-просторове рішення. Не зазнав надбудов і перебудов. В інтер'єрі збереглось автентичне ліплення. Його знищення завдасть непоправної шкоди загальному архітектурному середовищу вулиці Ярославів Вал.

Боричів тік, 20/4 (міщанський будинок, 1830 рік)

Будинок причту церкви Миколи Доброго. Зведений за проєктом архітектора Павла Дубровського на замовлення священника Добромикільськоі церкви І. Сухобруса у 1830 році.

Дерев'яний традиційний міщанський будинок із впливом класицизму. Дає уявлення про забудову Києва та Подолу, зокрема в першій половині XIX століття. Цей будинок потрапив у кадри багатьох відомих фільмів, серед них — «Ад'ютант його високоповажності».

Лук’янівська, 29А (архітектор Павло Дубровський, 1950 рік)

Зведений у кінці 1940-х або на початку 1950-х для дитячого садочка. Гарно збережений зразок радянського післявоєнного неокласицизму, нетипова радянська будівля дошкільного закладу. Оскільки більшу частину історичної забудови Щекавиці на Лук’янівській вулиці знесли, цей будинок є цінною спорудою, яка фіксує старий масштаб архітектури.

Алли Горської, 6 (районні дитячі ясла №106, постконструктивізм архітектора Опанаса Сластіона, 1937 рік)

Колишні районні дитячі ясла №106 на 120 місць, побудовані в 1936-1937 роках за проєктом видатного архітектора О. Г. Сластіона. Двоповерхова споруда є представником архітектури конструктивізму, зберегла оригінальне оформлення та об'ємно-просторову композицію.

Ярославська, 8 (садибний житловий будинок Лунєва, 1880 рік)

Будівля 1880 року в стилі неоренесанс. У 1890-і тут був розташований єврейський молитовний дім.

Рідкісний зразок забудови Подолу заможним купецтвом. Має нетипові елементи оздоблення — мистецькі жіночі голівки-барельєфи в розетках на фронтонах. Попри аварійний стан усієї будівлі фасад зберіг автентичні орнаменти.