Початок династії The Trumps: країна як сімейний бізнес

Яку роль в бізнесі та політиці новообраний президент США відводить своїм дітям і яких масштабів конфлікт інтересів уже має місце

«Я побудував грандіозну компанію. Але якщо я стану президентом, мені буде байдуже до неї. Адже мій пріоритет – знову зробити Америку багатою, знову зробити її великою», — заявляв на початку року кандидат у президенти Сполучених Штатів Дональд Трамп. Під час дебатів з іншими представниками Республіканської партії на етапі праймеріз 70-річний мільярдер додав, що після перемоги на президентських виборах він делегує повноваження керувати своєю бізнес-імперією трьом найстаршим дітям:«У мене є Іванка, Ерік та Дон. Керуйте компанією, діти, розважайтеся! Я ж подбаю про Америку».

Громадське.Світ розбиралося з тим, яку роль в бізнесі та політиці новообраний глава держави відводить своїм дітям і, власне, яких масштабів конфлікт інтересів уже має місце. Сімейна клановість не є новим явищем в американській політиці: достатньо навести приклади батька й сина Бушів, чоловіка й дружини Клінтонів. Втім, власні діти в якості політичних радників і головних менеджерів бізнес-імперії, від якої президент мав би повністю дистанціюватися, — це щось нове для Америки.    

Здобувши сенсаційну перемогу на виборах і ставши найбагатшим американським президентом в історії, Трамп формально підтвердив намір розмежувати політичні та бізнес-інтереси. Адвокат Trump Organisation Майкл Коен в інтерв’ю CNN пояснив, що після початку президентської каденції його клієнт відійде від управління своїми компаніями й передасть контроль над активами «сліпому трасту».

Він мав би продати цей бізнес, але він так не вчинить, оскільки розглядає своє президентство як чотирирічну перерву у веденні справ

Втім, повноваження розпоряджатися ним 45-й президент США прагне залишити за своїми дітьми. А це, своєю чергою, поставить під сумнів незалежність трасту від самого Трампа, а отже й сам факт того, що у цьому випадку йдеться про «сліпий траст» у звичному розумінні цього терміна.

«Перевести бізнес-активи у «сліпий траст» – практично нереально. По-справжньому дистанціюватися від бізнесу власник може тільки продавши їх, а вже отримані від цієї операції кошти віддати незалежній довіреній особі – до того ж, схваленій Департаментом урядової етики», – коментує це питання на прохання Forbes юрист Леслі Кірнан.

«Так, у цьому випадку йдеться не про «сліпий траст, – додає у розмові з Громадським американський журналіст Джеймс Кірчік. – По суті він мав би продати цей бізнес, але він так не вчинить, оскільки розглядає своє президентство як чотирирічну перерву у веденні справ. Більшість президентів до цього передавали свої справи і активи незалежним третім особам – але не Трамп».

Конфлікт інтересів ще більшого масштабу може викликати той факт, що Трамп, за інформацією телеканалу CBS, цікавився можливістю надати своїм дітям доступ до засекреченої інформації. І хоча його речник Джейсон Міллер спростував ці дані, керівник передвиборчої кампанії Трампа Келліенн Конвей зробила в коментарі акцент на тому, що її шеф не подавав із цього приводу офіційної заяви, оминувши у такий спосіб запитання про неформальне прохання Трампа.

Кірчік не виключає, що досягнути свого Трампу вдасться вже після інавгурації. Крім того, згідно з джерелами The New York Times, його зять Джаред Кушнер нещодавно розпочав процес консультацій з адвокатами з метою обійти закон, який забороняє високопосадовцям призначати на посади рідних.

Річ у тім, що всі троє найстарших дітей Трампа – донька Іванка та сини Дональд-молодший і Ерік – входять до виконавчого комітету, створеного з метою організації роботи нової адміністрації Білого дому.

Виконком, про який Громадське.Світ детальніше розповідало минулого тижня, покликаний спростити процес передачі влади у Вашингтоні й відшукати кандидатури на урядові посади в кабінеті Трампа. Очолює так звану «перехідну команду» майбутній віце-президент Майк Пенс. Паралельно він відповідає і за стосунки комітету з Конгресом. Тому, стверджує Кірчік, вплив нащадків Трампа, насамперед подружжя Іванки Трамп і Джареда Кушнера, на його кадрові рішення є визначальним: «Вони його найголовніші політичні радники, вони найбільш близькі йому й навіть більш впливові, аніж будь-які консультанти».

Трамп називає Кушнера «славним хлопцем». Обкладинка журналу Forbes подає його як «людину, яка виграла для Трампа Білий дім». The Guardian, своєю чергою, нарекла Кушнера «певно, найбільш впливовим зятем в історії Білого дому». За інформацією видання, на вирішальному фінальному відтинку передвиборчої кампанії саме він формував стратегію штабу, готував майбутньому президенту промови і вів його агітацію в інтернеті. «Він розуміє Трампа, а Трамп розуміє його, – вважає Кірчік. – Він подібний до Трампа, він також є сином багатого і корумпованого торговця нерухомістю в Нью-Йорку».

35-річний бізнесмен, у сферу інтересів якого входить ринок нерухомості та видавничий бізнес, згідно з даними тієї ж The Guardian, стояв за нещодавніми кадровими змінами у команді Трампа. Приміром, посаду голови «перехідної команди» Пенс отримав саме завдяки впливу Кушнера: зятя Трампа не влаштовувала кандидатура попереднього менеджера, губернатора штату Нью-Джерсі Кріса Крісті. Справа в тому, що свого часу той на посаді прокурора вів справу батька Кушнера Чарльза, якого визнали винним у несплаті податків.

Крісті зібрав команду з понад сотні людей і почав готувати перші кроки президента-Трампа ще півроку тому, але, зокрема і через скандальний імідж, врешті виявився для штабу тягарем. Разом із Крісті команду Трампа залишили його найближчі радники Метью Фрідман і Майк Роджерс – останній, до слова, відкрито застерігав Трампа перед загрозою Росії.

Хто насправді буде першою леді США?

Дружина Кушнера Іванка, за визначенням брата Дональда-молодшого, є «улюбленою дитиною» Трампа. Де-факто майбутньою першою леді Сполучених Штатів, в сенсі впливу на дії та рішення президента, буде саме вона. Під час кампанії вона виконувала роль, яку зазвичай відводять дружинам кандидатів: у промовах вона звертала особливу увагу на соціальну сферу, апелюючи у такий спосіб до жіночої аудиторії. Іванка позиціонує себе як борець за права жінок, хоча після оприлюднення архівного аудіо, в якому Трамп фактично зізнавався у застосуванні сексуального насильства, від неї  очікували більш різкої реакції.

Фото з Facebook Іванки Трамп

Дружина ж Трампа Меланія на публіці з’являлася значно рідше, причому не завжди успішно справлялася зі своїми завданнями. Згадаймо її невдалу промову на Республіканському конвенті, яка виявилася, по суті, плагіатом виступу Мішель Обами 2008 року.

Водночас, Іванка наполягає, що після обрання батька президентом її не цікавить жодна інша позиція, «крім ролі доньки». До того ж, їй потрібно зосередитися на керівництві Trump Organisation, у якій вона має посаду виконавчого віце-президента, а також розвивати власні бренди одягу та ювелірних прикрас. Утім, протягом виборчих перегонів Трамп неодноразово натякав, що може розглянути кандидатуру доньки на певну посаду в уряді.

Іванка асистувала батькові під час однієї з перших комунікацій Трампа з іноземними лідерами: вона приєдналася до його телефонної розмови з президентом Аргентини Маурісіо Макрі. Пояснили це представники нової вашингтонської адміністрації тим, що Макрі давній знайомий Трампа і що він змалечку знає його доньку.

Це нетипова ситуація для Сполучених Штатів, вона радше нагадує систему передачі влади в Азербайджані чи Білорусі. Це пострадянський підхід в умовах клептократії

Разом із чоловіком Іванка була присутня також на зустрічі з прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе – власне, на першому рандеву новообраного американського президента з главою іншої держави. «Наскільки мені відомо, – коментує журналіст Кірчік, – вона не має досвіду у питаннях зовнішньої політики чи співпраці з Японією».

Дональд Трамп та Іванка Трамп

Як зазначив Абе, 90-хвилинну розмову організували на неофіційному рівні, оскільки інавгурація Трампа відбудеться лише в січні, тому приєднатися до розмови зміг не лише старший радник з питань державної безпеки Майк Флінн, а й члени родини Трампа. Абе, вочевидь, намагався відмовити Трампа від виходу з процесу перемовин із приводу Транстихоокеанського партнерства – проекту зони вільної торгівлі між США і країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Після зустрічі з Абе Трамп підтвердив намір залишити угоду. Японський прем’єр заявив, що без участі американців проект «не має сенсу».

Початок нової правлячої династії?

Коментуючи спроби Трампа привести в політику власних дітей, Крічік зазначив: Трамп може перетворити свою каденцію на початок династії. «Це поганий сигнал для демократичного ладу в США – одна сім’я контролює уряд», – застеріг він. Нагадуючи про рівень допуску до важливої інформації, яким уже зараз володіють члени родини Трампа, він не виключає, що той спробує передати владу нащадкам: «Це нетипова ситуація для Сполучених Штатів, вона радше нагадує систему передачі влади в Азербайджані чи Білорусі. Це пострадянський підхід в умовах клептократії. Його масштаб – залучення дітей до управління країною».

Однак, подібне трапляється в історії Сполучених Штатів не вперше. Приміром, закон, що забороняє президенту та членам Конгресу призначати своїми підлеглими рідних, ухвалили після рішення президента Джона Кеннеді зробити свого брата Роберта генеральним прокурором. Окрім клану Кеннеді, можна пригадати ще й персону президента Джорджа Буша, який зробив усе можливе для того, щоб його син врешті також став президентом США. «Кланом» прихильники Трампа називали команду Гілларі Клінтон, яка мала намір стати президентом після виконання обов’язків першої леді.

Бізнесмен в Овальному Кабінеті

Чим же будуть керувати діти Трампа в той час, як сам він стоятиме на чолі супердержави? З Дональдом Трампом пов’язують близько 500 компаній по всьому світу. Власне, за кордоном із них розташовані 111 фірм та об’єктів нерухомості.

У своєму твітері Трамп писав: «Ще до виборів було добре відомо, що в мене є інтереси в сфері нерухомості по всьому світу. Лише брехливі медіа роблять із цього велику справу».

Втім, у медіа з’явилася інформації, що під час телефонної розмови з президентом Аргентини Маурісіо Макрі Трамп попросив його допомогти отримати дозвіл на будівництво в Буенос-Айресі. Обидві сторони пізніше це спростували. Втім, у Трампа, справді, є бізнес-проекти в аргентинській столиці.

У напруженому, заповненому зустрічами з кандидатами на посади в уряді графіку президента-мільярдера знайшовся час для переговорів із трьома бізнесменами з Індії.

Далі виникатиме ще більше питань. Скажімо, як міністерство юстиції США буде стягувати мільярдні штрафи з Deutsche Bank, клієнтом якого є Дональд Трамп.

«Трамп залишить бізнес у минулому, – цитує The Guardian майбутнього віце-президента Майка Пенса. – Я можу запевнити всіх, що всі закони, які регулюють підприємницьку діяльність на державній посаді, будуть виконуватися». Пенс додає: до інавгурації 20 січня, Трамп не має статусу глави держави, тож реальне розмежування його політичної та підприємницької діяльності відбудеться саме в січні.

Та Кірчік, один із небагатьох журналістів консервативного напрямку, хто відкрито підтримав не Трампа, а його конкурентку Гілларі Клінтон, ставить це під сумнів. «Для Сполучених Штатів нинішня ситуація безпрецедентна, – зазначає він. – Президентом став бізнесмен, який володіє значними статками і величезною кількістю компаній. В історії США досі не було таких випадків, тож боротися з непотизмом буде важко».

Кірчік припускає – Трампа цікавить не розвиток Сполучених Штатів, а використання урядових важелів для збагачення себе і своєї родини. І наводить приклад: Трамп уже зараз закликає іноземних делегатів, що прибувають на переговори у Вашингтон, зупинятися у його готелі Trump International Hotel, що неподалік Білого дому. Дипломатів, які базуються у Вашингтоні, Трамп запросив на прийом у цьому готелі.

Відкриття Trump International Hotel

Видання The Washington Post цитує колишнього мексиканського посла Артуро Сарукана: «Це породжує спокусу. Дехто подумає, що це гарний спосіб потоваришувати з наступним президентом – сказати йому: «Я зупинявся у Вашому готелі». Якби я й далі працював в уряді, я би відмовився від такого запрошення, тому що це може викликати питання й виглядати дуже вбого, нібито ви купуєте вплив за допомогою готельного рахунку».

Втім, не всі вашингтонські дипломати поділяють цю думку. Приміром, це ж видання цитує одного з азійських амбасадорів. Той зауважує, що почувався би зобов’язаним зупинитися саме в готелі Трампа, адже буде не з руки сказати президенту Америки: «Ви знаєте, я вибрав вашого конкурента».

На дипломатичному прийомі в Trump International Hotel розіграли у лотерею запрошення відпочити в інших готелях новообраного президента за кордоном. Ціни у вашингтонському підскочили вп’ятеро, при цьому на час інавгурації розпродані вже всі номери. Далі Трамп зможе капіталізувати своє президенство за формулою «ви зупиняєтеся в моєму готелі – і стаєте ближчими до американського президента».

Він використовує свою посаду для рекламування власного бізнесу. Це конфлікт інтересів. Якщо ще лотерею розігрує, то це вже зловживання

Дипломати визнають, що чинному  амбасадору відмовитися від запрошення на прийом у приватних володіннях Трампа не з руки. «Якщо це він сам організовує прийом у власному готелі за свій кошт, то нічого страшного немає. Проблема в тому, що він зараз використовує державну охорону для свого приватного будинку. Крім того, проблема в тому, що він використовує свою посаду для рекламування власного бізнесу. Це конфлікт інтересів. Якщо ще лотерею розігрує, то це вже зловживання. З іншого боку, дипломатам потрібно ходити на такі прийоми, спілкуватися. На мою думку, такі дії більше схожі на жести монарха, а не президента республіки й свідчать про те, що у нього характер та емоції беруть гору над витриманістю, знаннями й розумінням реалій сучасного світу. І в цьому його слабкість, з якої можуть скористатися супротивники, той же Путін», – пояснив у коментарі Громадському екс-генконсул України в Чикаго, екс-посол в Ірландії Борис Базилевський.

При цьому мільйони американців обирали Дональда Трампа, зокрема, і за обіцянки покласти край самозбагаченню вашингтонського істеблішменту, лобіюванню політиками інтересів бізнесу, подолати корупцію, закритість та егоїзм правлячого класу.