«Між реформами та реваншем»: які ідеї президент поєднав у щорічному посланні до парламенту

— Як вам президент? — питаємо у впливового депутата, що не входить до парламентської більшості, одразу після щорічного послання Петра Порошенка у Верховній Раді. — Демон — відповідає народний обранець. — Чому? — Півтори години виступав і навіть водички не попив.

Перед парламентарями в статусі президента Петро Порошенко виступає вчетверте. Пріоритети у зверненні голова держави щороку розставляє по-різному. У листопаді 2014-го, через два місяці після підписання першої редакції Мінських домовленостей, Порошенко зосередився на презентації нової стратегії національної безпеки та оборони.

За рік, у червні 2015-го, голова держави говорив переважно про реформи та деолігархізацію. «Реформи — ключове слово в моєму сьогоднішньому посланні», — заявив тоді президент. Темі реформ Порошенко присвятив дві третини послання — розповідав про необхідність приватизації, детінізації, реформи системи охорони здоров’я, субсидій і тарифів.

Та вже за рік — у вересні 2016-го риторика Порошенка змінилася. Він жодного разу не згадав про боротьбу з олігархами та майже не говорив про реформи. Натомість сконцентрувався на боротьбі з корупцією.

«Облава — свідомо вживаю це слово, яку ГПУ та НАБУ, СБУ та МВД улаштували на корупціонерів, рухається з безпрецедентно широким розмахом», — заявив він торік. Тоді ж оголосив про мету вступу України до НАТО.

Сьогодні президент спробував об’єднати у зверненні до депутатів теми послань попередніх років. Громадське вже писало, що готувати текст послання президентська команда почала ще в травні, одразу після того, як Україна отримала безвізовий режим.

У четвертому, за час президентства, посланні до парламентарів, Петро Порошенко спробував об’єднати теми послань попередніх років Фото: EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Європа чи безпека: яку ідею України Порошенко готує до другого президентського строку

Радники Порошенка — Ігор Гринів та Володимир Горбулін —пропонували різні концепції майбутнього документу. Гринів наполягав, що президент має виголосити стратегічну мету країни — вступ до ЄС, окреслити проблеми, які заважають — у першу чергу корупція, а відтак оголосити, що потрібно зробити для вступу в ЄС — провести реформи.

Натомість Горбулін пропонував сконцентруватися на темі безпеки та війни з Росією і відстоював позицію, що в гібридній війні можна перемогти лише гібридними методами. У якості прикладів наводив заборону російських соцмереж. Натомість вибудовувати стосунки з ЄС пропонував, виходячи з «колективної win-win стратегії».

Співробітники Адміністрації президента розповідають, що Горбулін, який очолює Національний інститут стратегічних досліджень, за три місяці підготував понад тисячу сторінок аналітичних матеріалів.

Деякі з них, як-от зростання експорту української продукції до ЄС, обсяги фінансування армії, кількість військовослужбовців, що служать за контрактом та розмір їхніх зарплат, президент сьогодні оголошував з трибуни, підглядаючи у два суфлери.

Одним із головних авторів нової стратегії президента Порошенка є його радник Володимир Горбулін Фото: EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

Підсумковий текст послання — своєрідний мікс ідей Гриніва та Горбуліна, а також попередніх звернень Петра Порошенка до депутатів.

Президент не оголосив вступ до ЄС, як стратегічну мету для України, та не озвучив строків можливої подачі заявки на членство. Однак повідомив, що інтеграція до ЄС продовжиться, адже в липні Україна внесла на розгляд ЄС нові ініціативи щодо довгострокового співробітництва з ЄС. Це асоціація із Шенгенською зоною, приєднання до Митного та Енергетичного союзів ЄС, а також вступ у дію спільного авіаційного простору та єдиного цифрового ринку.

«Унаслідок такої стратегії маємо максимально наблизитись до критеріїв членства Євросоюзу. Україна буде секторально інтегрована з ЄС, майже як будь-яка країна Євросоюзу, — і тоді питання про членство стане лише формальним питанням часу», — сказав Порошенко. Крім того президент анонсував, що Україна в односторонньому порядку виконає план дій щодо членства в НАТО і не виключив, що ініціює відповідний референдум.

Водночас президент багато сказав про безпеку, загрозу російського вторгнення, Донбас та Крим — темах, на яких пропонував сконцентруватися Горбулін.

Серед іншого, Порошенко повідомив депутатів, що планує продовжувати роботу в питанні інтеграції України до ЄС Фото: EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

«Під виглядом стратегічних навчань не виключається створення нових ударних угруповань російських військ для вторгнення до України. 7 тисяч платформ із солдатами та технікою наближаються до наших кордонів. І немає жодних гарантій, що по завершенню маневрів це все повернеться в Росію», — нагнітав атмосферу Порошенко, згадуючи про російсько-білоруські військові навчання «Захід — 2017».

Порошенко ще раз підкреслив, що виступає за введення миротворців ООН на Донбасі, які мають діяти на всій території Донбасу, включно з українсько-російським кордоном, а не тільки на лінії зіткнення, як пропонує Володимир Путін.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Деокупація за Турчиновим»: текст закону

Водночас президент не згадав закон «про деокупацію Донбасу», на ухваленні якого наполягає секретар Ради Національної безпеки та оборони Олександр Турчинов.

Закон «про деокупацію Донбасу» Олександра Турчинова (на фото в центрі) президент під час виступу не згадав Фото: Олександр Космач/УНІАН

Стосовно Криму Порошенко переконаний, що Україна має змусити Росію добровільно відмовитися від півострова, зробивши його «непідйомною ношею» для Москви.

Виступаючи в Раді, президент намагався сподобатись як силовикам, так і громадським активістам, що з ними «воюють». На початку виступу розхвалював військових:

«Заслуга армії — справжнього гаранту нашої незалежності — що лінія зіткнення проходить по Сіверському Донцю, а не по Дніпру».

Депутати вітали цю фразу оплесками стоячи. Похвалив президент і решту силових відомств — ГПУ, НАБУ, СБУ та МВС, — які, на його переконання, мають дати друге дихання боротьбі з корупцією.

Депутати та Уряд похвалу української армії у виступі Порошенка вітали оплесками стоячи Фото: Владислав Мусієнко/POOL

Заразом уперше у своєму виступі президент визнав, що помилився. Він повідомив, що в липні вніс до парламенту як невідкладний законопроект про скасування норми про обов’язкове декларування доходів членів громадських організацій.

«Просив би, щоби справа не виглядала так, нібито президент — хороший, а депутати — погані. Я визнаю, що це була наша спільна ініціатива і спільна помилка», — сказав він. Водночас депутатів із фракції «Народний фронт» — соратників Турчинова, який був одним із ідеологів цієї норми, — ці слова явно обурили.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стратегічна дев’ятка, ситуативна кімната та Facebook по будильнику: як Порошенко керує країною

Ілюстрацією ставлення президента до ідей його радників став його вислів стосовно пропозицій змінити повноваження.

«Час від часу до мене приходять з пропозиціями щось змінити, повернути президенту обсяг повноважень Конституції 1996 року чи навпаки, перетворити президента у церемонімейстра, хтось пропонує тюнінг, чітко виписати ті статті Конституції, які трактуються неоднозначно. Вступаючи на посаду, я наголосив на своїй відданості ідеям саме парламентсько-президентської республіки, згодом сам поступився частиною своїх повноважень при голосуванні поправки з питань правосуддя та децентралізації. Але я наголошую, я ніколи не погоджуся з пропозиціями забрати у людей право обирати президента і передати це право парламенту».

Враження від виступу президента депутати від фракції БПП зможуть озвучити сьогодні ввечері — Петро Порошенко запросив їх та уряд Володимира Гройсмана на бенкет.

Уперше у своєму виступі президент визнав, що помилився щодо питання обов’язкового декларування доходів членів громадських організацій Фото: EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

Підписуйтесь на наш канал в Telegram