Європа чи безпека: яку ідею України Порошенко готує до другого президентського строку

«Україна як Європа», — потенційна головна теза послання президента Петра Порошенка до Верховної Ради, запланованого на вересень. Водночас це — вірогідний меседж його передвиборчої кампанії. Наразі президент уникає відповіді на питання, чи збирається він на чергові вибори. Неофіційно ж співрозмовники Громадського серед керівництва АП і фракції БПП, стверджують: саме з вересневого виступу Порошенка в парламенті стартує його президентська кампанія.

Хто працює над її підготовкою та з чим Порошенко планує виступити спочатку перед депутатами, а відтак і перед виборцями — у нашому матеріалі.

«Дайош Європу»

Перші наради щодо стратегії перемоги на наступних президентських виборах Петро Порошенко провів іще влітку та восени 2016-го.

У квітні цього року президент обговорював шанси переобрання з членами Стратегічної ради — головою РНБО Олександром Турчиновим, прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, головою Адміністрації президента Ігорем Райніним, міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, Генеральним прокурором Юрієм Луценком, секретарем інвестиційної ради Борисом Ложкіним та лідером партії «Народний фронт» Арсенієм Яценюком.

І хай нікого не заводить в оману те, що до виборів іще майже два роки. До першого президентського строку Порошенко почав готуватись у 2011 році, при тому, що за планом виграти перегони мав аж 2020-го.

Співрозмовники Громадського в оточенні президента кажуть: саме весною, коли стало зрозуміло, що надання Україні безвізового режиму з ЄС — питання вирішене, президент запропонував нову стратегічну мету: членство в ЄС. Утім, члени Стратегічної ради поставилися до слів Порошенка, як до жарту.

Цього року президент Порошенко обговорював шанси переобрання з членами Стратегічної ради, зокрема з головою Адміністрації президента Ігорем Райніним, Генпрокурором Юрієм Луценком та прем’єром Володимиром Гройсманом (на фото зліва направо) Фото: Владислав Мусієнко/POOL

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стратегічна дев’ятка, ситуативна кімната та Facebook по будильнику: як Порошенко керує країною

Та вже за місяць, 14 травня, на єдиній цього року прес-конференції із нагоди отримання безвізу, Порошенко кинув пробну кулю: «Геть від Москви. Дайош Європу», — процитував він Миколу Хвильового. Тоді ж повідомив, що у вересні виступить зі зверненням у Верховній Раді та обґрунтує «як виглядатиме подальша траєкторія руху до Євросоюзу».

За кілька днів після отримання безвізу заступник голови АП Костянтин Єлісєєв повідомив, що Україна продовжить шлях до ЄС «шляхом практичної інтеграції». Зокрема через реформи в енергетичному секторі — до членства в енергетичному союзі ЄС, а відтак — до сектору цифрової економіки ЄС та в спільний авіаційний простір.

«Таким чином ми створимо ґрунт для повноцінної інтеграції. І після цього має залишитись єдине політичне рішення — членство в ЄС. Це така євроінтеграційна філософія президента», — сказав Єлісєєв.

Нагадаємо, що згідно зі статтею 49 Угоди про Європейський союз «будь-яка європейська країна, яка поважає цінності Європи та зобов’язується впроваджувати їх у життя, може звернутись із заявкою з метою стати членом Європейського союзу».

Громадське писало, що попередньо президент планує подати заявку на вступ до ЄС до кінця чинного президентського строку.

Соціологи твердять, що ідея вступу до ЄС популярна серед українців. Так, згідно з опитуваннями, які в березні цього року провели чотири провідні українські соціологічні центри (КМІС, Рейтинг, СОЦІС і Центр імені Разумкова) за приєднання України до Євросоюзу проголосувало б 66,4% опитаних.

Найнижчий рівень підтримки продовження євроінтеграції України традиційно на сході та півдні. Однак, навіть у Харківській області, де ця ідея найменш популярна, її підтримали 33% опитаних. У західних областях за вступ до ЄС готові проголосувати понад 90% респондентів.

Після отримання безвізу з Адміністрації президента надійшло повідомлення, що Україна продовжить шлях до ЄС «шляхом практичної інтеграції», кінцева ціль якої — членство в ЄС (на фото — Петро Порошенко та голова Європейської ради Дональд Туск) Фото: EPA/STEPHANIE LECOCQ

Ще в травні Петро Порошенко створив робочу групу, що має підготувати текст звернення. 13 чиновників та науковців на чолі з головою Адміністрації президента Ігорем Райніним за дорученням президента мають підготувати текст його майбутнього послання.

Водночас самі члени робочої групи розповідають, що основну роботу ведуть двоє радників президента — директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін та народний депутат від БПП Ігор Гринів.

Першому допомагає заступник голови АП Ростислав Павленко, другому — спічрайтер президента Олег Мєдвєдєв. Саме йому доручили художньо оформлювати текст послання Петра Порошенка.

Фірми-конкуренти

Першим офіційно ідею «України як Європи» озвучив Ігор Гринів. 17 червня цього року в тижневику «Дзеркало тижня» з’явилася стаття «Національне питання: Україна як Європа», написана Гринівим у співавторстві з колишнім депутатом Сейму Польщі Мирославом Чехом:

«На четвертому році війни з Росією, після отримання безвізового режиму з ЄС і ратифікованої Угоди про асоціацію, на порядку денному постає інше питання: «Україна як Європа». Іще не частина   ЄС, але країна, яка з ЄС в єдиному ціннісному, суспільному, правовому і політичному просторі».

Водночас автори зазначають, що стратегічна мета України — вступ до ЄС та НАТО.

Лідер фракції БПП Ігор Гринів уперше офіційно озвучив ідею «України як Європи» в тижневику «Дзеркало тижня» Фото: Олександр Косарєв/УНІАН

Ідеям Гриніва в президентському оточенні є альтернатива. Через тиждень після його публікації «Дзеркало тижня» надрукувало статтю Володимира Горбуліна «Цінності суспільства» і «гібридний мир»: криза моделі захисту».

На переконання радника президента, Україна раніше за інші європейські країни «перевідкрила» для XXI століття банальну істину: держава існує не для того, щоби створювати видимість краси бюрократичної конструкції або задовольняти абстрактні уявлення про те, як має виглядати «порядна держава», а для захисту цінностей і національних інтересів.

Стосовно ж Європи та міжнародних партнерів, Горбулін пропонує будувати стосунки, виходячи з «колективної win-win стратегії». У чому саме вона має полягати, автор не уточнює, проте підкреслює: «Без неї нам усім доведеться діяти в рамках нав’язуваної Росією стратегії lose-lose».

Альтернативою ідеям Ігора Гриніва у президентському оточенні є концепція Горбуліна-Павленка (на фото — Володимир Горбулін праворуч, та Ростислав Павленко в центрі) Фото: Михайло Марків/POOL/УНІАН

На думку Горбуліна, для перемоги в гібридній війні потрібно спочатку визнати нову реальність і адекватно реагувати на неї. «Навіть якщо з позицій учорашнього мирного часу ця діяльність здаватиметься не дуже політкоректною».

Як саме у вересневому посланні президента поєднаються ідеї Гриніва та Горбуліна наразі невідомо. Однак, статті двох радників Петра Порошенка до певної міри можуть слугувати показником поглядів різних груп в оточенні президента.

Співрозмовники Громадського в команді Гриніва розповідають: він прихильник ідеї, що перед виборами президент має запропонувати зміни до Конституції й відмовитися від частини повноважень — щодо впливу на виконавчу владу та її економічний блок.

Приміром, від права призначати голів місцевих адміністрацій та права вносити на затвердження парламенту кандидатури очільників державних регуляторів, зокрема, Національного банку. Натомість голова держави має відповідати за силовиків та міжнародну політику.

На переконання Гриніва, такий крок спростить Порошенкові боротьбу за другий президентський термін та дозволить «увійти в історію» як перший президент, що сам обмежив собі повноваження.

Серед членів Стратегічної ради ідею обмеження повноважень президента давно пропонують Арсеній Яценюк та Арсен Аваков з «Народного фронту». Яценюк на День Конституції описав свою модель основного закону.

На його переконання, в уряду має бути вся повнота виконавчої влади, президент має грати роль національного арбітра та Верховного головнокомандувача.

На противагу Гриніву, Горбулін фактично відстоює ідею збільшення рівня державного регулювання. Схожу позицію займає Олександр Турчинов. За останні три місяці Секретар РНБО спочатку виступив з ініціативою заборони діяльності російських соцмереж, яку Горбулін у статті називає удалим прикладом «гібридної відповіді на гібридну війну».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Деокупація за Турчиновим»: текст закону

Відтак підготував проект закону «про деокупацію Донбасу», що значно посилює повноваження військових на підконтрольній Україні частині Донецької та Луганської областей.

«Фронтовики» Арсеній Яценюк (у центрі) та Арсен Аваков (праворуч) давно пропонують ідею обмеження повноважень президента, а голова РНБО Олександр Турчинов усіляко намагається підвищити повноваження військових Фото: Олександр Синиця/УНІАН

Меседжи на тлі

Оточення Петра Порошенка має спільну думку, що саме з вересневого послання голови держави має розпочатися його передвиборча кампанія-2019.

«Вона стартує тоді, коли президент почне постійно транслювати конкретний меседж. Щорічне послання до Верховної ради для цього підходить ідеально. Наразі можна казати лише про підготовку тла для майбутньої кампанії», — каже співрозмовник Громадського.

Під створенням «тла» мають на увазі, зокрема, майже повну відсутність критики президента в ефірах рейтингових загальнонаціональних телеканалів.

Згідно з дослідженням, що його на замовлення журналу «Новое время» провів Центр контент-аналізу в травні 2017 року, доля негативних згадок про президента в ефірі телеканалів «1+1», «Інтер», «Україна» та ICTV не перевищує 4%. Водночас позитивні згадки складають 24%.

Заразом президент — беззаперечний лідер серед високопосадовців за частотою згадок в ефірах найрейтинговіших телеканалів («Україна», «Інтер», «1+1» та ICTV). Частіше за інших в інформпросторі він згадує тему євроінтеграції.

Дані: Центр контент-аналізу для Громадського

А от на темі війни концентрується Олександр Турчинов. Інші високопосадовці також вибудовують власний політичний імідж.

Так, прем’єр Володимир Гройсман частіше за колег по Стратегічній раді звертається до теми реформ та питання підвищення соціальних стандартів, зокрема, зарплат та пенсій.

Генеральний прокурор Юрій Луценко абсолютний лідер за частотою заяв про боротьбу з корупцією. Володимир Гройсман та Юрій Луценко фактично конкурують між собою за звання найбільш медійно активного члена Стратегічної ради після президента.

Дані: Центр контент-аналізу для Громадського

Цікаво, що один з піків їхньої медіа-активності припав на березень цього року. Луценко в той час оголошував підозру в державній зраді екс-президентові Віктору Януковичу, а Володимир Гройсман звітував про результати діяльності уряду.

Нагадаємо, що саме в березні Кабінет міністрів утратив річний імунітет від відставки. Однак, Верховна рада так і не розглянула питання довіри урядові. І Луценко, і Гройсман неодноразово підкреслювали — у них немає президентських амбіцій. Утім, обидва — потенційні кандидати на перший номер президентської партії.

Чергові вибори до Верховної ради заплановані на останню неділю жовтня 2019 року, тобто трохи менше ніж за півроку після виборів голови держави.

На минулих парламентських виборах список «Солідарності» очолював мер Києва Віталій Кличко. Торік, після набуття чинності нової редакції закону про державну службу, він заявив, що складає повноваження лідера «Солідарності». Але нового голову партії команда президента так і не обрала. Тож наразі посада де-факто вакантна.

Як повідомляє «Українська правда», нині розглядаються дві моделі майбутнього президентської партії: Генеральний прокурор Юрій Луценко пропонує створити нову, тоді як Олександр Турчинов відстоює модель об’єднання БПП та «Народного фронту».

«Усі розуміють одне — людина, що очолить список партії, у разі перемоги Петра Олексійовича на президентських виборах із високою ймовірністю стане прем’єр-міністром», — каже співрозмовник Громадського в керівництві парламентської фракції БПП.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram