Постковідна реабілітація в Україні: де та як її отримати

Понад рік Україна бореться з коронавірусом. Якщо маршрут до «ковідної» лікарні налагоджений, то питання, що робити з ускладненнями після виписки, протягом тривалого часу залишалося відкритим. Протокол про надання реабілітаційної допомоги пацієнтам із ковідом у МОЗ ухвалили лише у квітні 2021—го. Закладів для реабілітації в Україні досі мало. Пояснюємо, де вона вже працює і як її отримати.

Які заклади займаються постковідною реабілітацією пацієнтів?

Першим пацієнтів із постковідним синдромом почав приймати на державному рівні Вінницький обласний спеціалізований клінічний диспансер радіаційного захисту населення. Його перекваліфікували ще у грудні 2020 року. У ньому пацієнти з постковідним синдромом можуть безоплатно пройти постковідну реабілітацію.

Директорка закладу Світлана Голодюк каже, що поки вони єдині, хто безоплатно надає допомогу таким пацієнтам.

«Зараз лише почнуть відкривати такі лікарні для реабілітації. А поки до нас приїжджають на реабілітацію навіть з інших областей: з Одеської, Житомирської та Кіровоградської», — розповідає Голодюк.

Деякі ковідні заклади переводять пацієнтів, які ще потребують стаціонарного догляду, в інші відділення. Так, у Роздільнянській центральній районній лікарні Одеси, за словами тамтешнього лікаря Івана Черненка, хворих переводять у терапевтичне відділення, де продовжують лікувати дихальну недостатність.

Також є заклади, які надають допомогу постковідним хворим платно. В Одесі це клінічний санаторій імені Горького. Серед послуг, які надають у санаторії під час реабілітації, — робота з реабілітологом або неврологом, дихальна та звукова гімнастика, інгаляції, масаж спини та лазер, який допомагає у відновленні легень.

Міський голова Геннадій Труханов заявляв, що одеські санаторії вже готові долучитися до реабілітації хворих на ковід. Однак, за інформацією адміністрації санаторію, наразі ще тривають перемовини про укладення договору з НСЗУ, щоб хворі могли безоплатно отримувати допомогу. Поки вартість лікування за 10 днів становить близько 9 тисяч гривень.

Хто має проходити постковідну реабілітацію?

Реабілітації потребують пацієнти, які мають порушення функції легень, м’язову слабкість, когнітивні порушення (труднощі з концентрацією, погіршення пам'яті), проблеми з ковтанням, порушення голосу, спілкування або розлади психічного здоров’я.

У протоколі про надання реабілітаційної допомоги пацієнтам із ковідом зазначено, що реабілітація госпіталізованих із COVID-19 пацієнтів має розпочинатися біля ліжка або палати інтенсивної терапії й тривати до ухвалення рішення про безпечність виписки додому. Перед тим, як відпускати хворого додому, лікарі повинні оцінити його потребу в кисні в стані спокою та за фізичних навантажень.

Як отримати реабілітацію?

Світлана Голодюк каже, що до них на реабілітацію можна потрапити за електронним направленням від сімейного лікаря. Також із собою треба мати негативний ПЛР-тест або ІФА-тест.

«Якщо у ковідному закладі лікар бачить, що у хворого є потреба у дихальній реабілітації або він є киснезалежним, то його до нас спрямовує вже цей лікар. Якщо пацієнта після лікування виписали додому, то він може потрапити на реабілітацію через сімейного лікаря. Медик дає направлення, якщо в людини після ковіду виникли певні захворювання — серцево-судинної системи, серцево-легеневої системи, захворювання шлунково-кишкового тракту. Або якщо пацієнти потерпають від тривоги, втрати сну, пам'яті», — каже Голодюк.

Щомісяця, за словами директорки, в їхньому закладі близько 300 людей проходять реабілітацію з постковідним синдромом.

«Часто до нас потрапляють лежачі пацієнти. Наше завдання — їх поставити на ноги, щоб вони змогли піти додому», — розповідає директорка Вінницького обласного диспансеру.

Які лікарі надають реабілітацію постковідним пацієнтам?

У стаціонарних та амбулаторних закладах має бути сформована мультидисциплінарна реабілітаційна команда, яка складається з фахівців із фізичної терапії, реабілітаційної медицини, ерготерапії, терапії мовлення, клінічної психології та психіатрії.

Реабілітаційну допомогу може надавати така команда або окремі фахівці з реабілітації, які працюють у відповідному закладі, відділенні або в інших лікарнях.

«Пацієнт може потрапити до терапевтичного, неврологічного або реабілітаційного відділення, і з ним почнуть працювати спеціалісти. Хто саме, залежить від симптомів, які він має», — каже Голодюк.

Скільки часу людина може перебувати у постковідному стаціонарі?

Період перебування людини в такому стаціонарі, за словами Світлани Голодюк, лікарі визначають індивідуально. Він може тривати 5-7 днів, інколи — 10, що залежить від важкості стану хворого. Однак є випадки, коли пацієнти проходили повторну реабілітацію, бо симптоми знову загострювалися.

Чому важлива реабілітація для постковідних пацієнтів?

Завідувачка терапевтичного відділення Вінницького обласного спеціалізованого клінічного диспансеру радіаційного захисту населення Наталія Середа каже, що часто у постковідних пацієнтів через ковідну пневмонію розвивається фіброз. Якщо його неправильно лікувати, то хвороба починає прогресувати. Навіть за кілька місяців після виписки у хворого можуть з'явитися ускладнення.

«Раніше в нас, лікарів, була одна думка — врятувати хворого від коронавірусу. Але тепер бачимо, що тим, хто перехворів, може загрожувати інвалідність. Ми не здатні передбачити, який орган дасть збій. У багатьох наших пацієнтів, наприклад, порушуються функції роботи печінки. Від хвороби страждають не лише легені», — пояснює лікарка.

Потреба в реабілітації не залежить від віку пацієнтів або перебігу коронавірусної хвороби. За словами Наталії Середи, у молодих людей переважно втрачається концентрація, вони не можуть повернутися до роботи та мають проблеми з пам'яттю. Також пацієнти могли легко перенести ковід, але протягом тривалого часу відновлювалися після нього.

«Окрім фіброзу, виникають ще панічні атаки. Пацієнтів треба заново вчити дихати та жити без концентратора, бо вони бояться, що не зможуть без нього», — каже Середа.

Крім того, вважає лікарка, самі вітчизняні протоколи потребують допрацювання. Адже акцентують у них на фізіотерапевтичну реабілітацію. Однак, за спостереженнями Наталії Середи, пацієнти ще додатково потребують медикаментозного введення не один місяць.

«Реабілітація для таких пацієнтів є дуже важливою. У кожній області треба відкривати такі заклади, щоби хворі могли звертатися по допомогу. Відновлення дуже важливе, без нього дехто не може повернутися до нормального життя», — каже лікарка.

Цей матеріал опубліковано за підтримки: The Black Sea Trust for Regional Cooperation, a project of the German Marshall Fund. Висловлені у публікації думки не обов’язково відображають погляди Black Sea Trust або їхніх партнерів.