Прем’єр Вірменії Пашинян оголосив про відставку. Але все йде за планом
Прем’єр—міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив, що найближчим часом піде у відставку. Це обов’язкова вимога для розпуску парламенту, що дозволить провести в країні дострокові вибори.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив, що найближчим часом піде у відставку. Це обов'язкова вимога для розпуску парламенту, що дозволить провести в країні дострокові вибори. Усе це відбулося після багатотисячного протесту в Єревані. Громадське пояснює, що трапилось у Вірменії 2 жовтня, і чого слід очікувати далі.
Що трапилось?
Удень 2 жовтня Нікол Пашинян оголосив, що позачергові парламентські вибори в країні відбудуться цьогоріч у грудні. Відтак парламент (який контролює «Республіканська партія», що була при владі до революції) ухвалив закон, що, по суті, блокує перевибори. До республіканців приєдналися ще дві партії — «Дашнакцутюн» і «Квітуча Вірменія».
Пашинян на сторінці у Facebook закликав громадян вийти на протест. За декілька годин під будівлю Національної Асамблеї в Єревані вийшли десятки тисяч вірмен. Вони заблокували вулиці й вимагали розпуску парламенту.
До демонстрантів приєднався і прем'єр. На мітингу Пашинян заявив: «Ті, хто виступає за ухвалення скандального закону, є контрреволюціонерами й оголошують війну народу». Відтак просто на трибуні оголосив про звільнення шістьох міністрів — представників партій, що підтримали законопроект. Після цього вирушив на переговори до депутатів, під час яких домовився про компроміс.
«Я сказав, що найближчим часом подам у відставку, після чого парламент розпуститься. Теоретично депутати можуть обрати нового прем'єра, але вони знають, що за цим піде негативна, бурхлива реакція народу. Я запропонував підписати документ, згідно з яким після моєї відставки вони не будуть пропонувати своїх кандидатів на пост нового прем'єра, і в грудні ми проведемо дострокові вибори», — заявив Пашинян.
Що треба для перевиборів?
За чинним вірменським законодавством, процедура виглядає так: спершу у відставку подає прем'єр-міністр, потім депутати мають вибрати нового голову уряду. Якщо після двох спроб цього не вдається зробити, парламент зобов'язаний розпуститися.
Щоб цього не допустити, депутати ухвалили закон, згідно з яким парламент може не проводити засідання, якщо на нього не з'явиться прем'єр-міністр. Тож у разі його відставки парламент може відкладати свої збори безкінечну кількість разів. Це й викликало обурення в людей.
Чому важливо обрати новий парламент?
Після Оксамитової революції у квітні цього року у Вірменії змінився уряд, але не змінився склад парламенту. Більшість і досі зберігається за партією колишнього президента Сержа Саргсяна. Фракція Пашиняна має лише 9 місць із 105-ти. Перевибори до парламенту були однією з основних вимог протестувальників. Утім, їх не могли провести негайно після революції, адже для цього необхідно було впровадити реформу. На переконання уряду, чинне виборче законодавство дає можливості для різного роду махінацій.
Питання, коли у Вірменії відбудуться перевибори було чи не найголовнішим після революції. Влада обіцяла провести їх або восени 2018-го, або навесні 2019 року, проте не оголошувала жодних конкретних планів.
Чому депутати чинять опір?
Дострокові перевибори, по суті, означатимуть політичний кінець для «Республіканської партії», яка протягом довгих років утримувала владу. Остаточно це стало зрозумілим після проведення виборів до «Ради старійшин» (тобто міської ради) Єревана у вересні. На них блок Пашиняна «Мій крок» здобув 81% голосів. Відтак у Вірменії стали активно обговорювати майбутні перевибори, а «Республіканська партія» — активно опиратися такій ідеї.
Що буде далі?
Відставка Нікола Пашиняна була питанням часу, адже теперішній уряд у Вірменії — перехідний, його завданням було підготувати країну до нових виборів. Нікол Пашинян заявив, що досягнув усної домовленості з опонентами з «Республіканської партії». Якщо вони дотримаються слова, в грудні у Вірменії відбудуться перевибори. На яких, найімовірніше, переможе партія Пашиняна і він знову стане прем'єр-міністром.
Проте республіканці можуть не дотриматися обіцянки. Вони вже порушували її в травні — тоді депутати пообіцяли підтримати кандидатуру Пашиняна на пост прем'єра, проте цього не зробили. Відтак Вірменія ще сильніше вибухнула протестами, і з другої спроби Пашиняна таки обрали.
11-12 жовтня в Єревані відбудеться велика міжнародна подія — саміт міжнародної організації «Франкофонія». На нього приїдуть лідери 83 країн світу, зокрема Емануель Макрон і Джастін Трюдо. Петро Порошенко, до слова, також є серед запрошених гостей. Члени «Республіканської партії» можуть бути зацікавлені у створенні незручностей для чинного уряду, щоб дискредитувати його перед міжнародною спільнотою.
Утім, вірменське суспільство ще раз довело: воно може миттєво мобілізуватися навколо спільної ідеї. А отже й безпосередньо впливати на ухвалення важливих політичних рішень у своїй країні.