Президент підписав закон про надання пільг постраждалим учасникам Майдану

Президент Петро Порошенко підписав закон про надання відповідних пільг активістам, які дістали поранення або втратили здоров'я під час подій Революції Гідності.

Про це президент повідомив у Facebook.

«Тим, хто на барикадах Майдану отримав поранення чи втратив здоров’я, віднині надається статус учасника бойових дій. Сьогодні підписав відповідний Закон, який відновлює справедливість», — повідомив він.

14 листопада Верховна Рада ухвалила законопроект (№5697), який надає постраждалим учасникам Революції Гідності відповідні пільги та гарантії соціального захисту.

Таким особам видається відповідне посвідчення, надаються пільги та інші соціальні гарантії — такі ж, як і для учасників бойових дій.

21 листопада 2013 року після того, як уряд України призупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом, журналіст, а нині депутат Верховної Ради Мустафа Найєм закликав у Facebook прийти на Майдан, що й стало початком Євромайдану.

Розгін студентів на Майдані 30 листопада 2013 року. Розстріл мітингувальників на вулиці Інститутській 20 лютого 2014-го. Убивства Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Романа Сеника, викрадення Ігоря Луценка та викрадення і вбивство Юрія Вербицького 22 січня 2014-го — це найрезонансніші справи Майдану. Водночас є понад вісім десятків інших епізодів. Усі вони умовно об’єднані в одну велику «Справу Майдану».

Про масштаби «Справи Майдану» найбільш промовисто свідчать цифри. Якщо подивитися лише на деякі з них, зокрема кількість свідків, стає зрозуміло, що до завершення далеко. У «Справі Майдану» їх 9,5 тисяч.

9,5 тисяч свідків та один засуджений — що ми знаємо про «Справу Майдану».