Призов резервістів, допомога армії та надзвичайний стан: головні події 23 лютого

Призов резервістів

З 23 лютого в Україні стартував призов частини резервістів в особливий період. Це сталося після того, як відповідний наказ підписав президент Володимир Зеленський. У Генштабі ЗСУ пояснили, що призов стосується резервістів оперативного резерву першої черги (ОР-1) — це військові, які звільняються зі строкової військової служби або з військової служби за призовом під час мобілізації.

Ідеться про людей, які звільнилися зі служби й під час особливого періоду, тобто з 2014 року. Переважно це військові, які брали участь у війні на Донбасі.

Призову підлягатимуть резервісти від 18 до 60 років: і офіцери, і рядові. Максимальний термін служби резервістів — 1 рік. Загалом 36 тисяч військовослужбовців резерву призвуть до лав Збройних сил, ще по 5 тисяч — до Національної гвардії та Державної прикордонної служби.

Ці військові проходитимуть службу в тих військових частинах і за тим фахом, у яких вони проходили службу до цього та підписали контракт для проходження служби в оперативному резерві першої черги.

Надзвичайний стан

Рада національної безпеки та оборони попросила Верховну Раду запровадити надзвичайний стан по всій території України, крім Луганської та Донецької областей, де вже є окремий режим.

Доповнено. Зрештою парламент затвердив введення режиму надзвичайного стану з 24 лютого.

Цей режим в Україні вводять на 30 днів. «Посилені» чи «пом'якшені» заходи, передбачені законодавством щодо правового режиму надзвичайного стану, будуть ухвалювати з огляду на ситуацію в регіонах — насамперед у тих, що межують з Росією.

Секретар РНБО Олексій Данілов пояснив, що це превентивний захід, щоб у країні зберігався спокій та працювала економіка. «Ми неодноразово казали: головне завдання, яке перед собою ставить Росія — це через внутрішню дестабілізацію досягти своєї мети. Для запобігання цьому було ухвалене таке рішення», — сказав Данілов.

Допомога армії

Верховна Рада проголосувала за внесення змін до державного бюджету на 2022 рік, якими збільшуються видатки на оборону країни. Згідно з законопроєктом, видатки держбюджету збільшуються на 26,5 млрд гривень — зокрема на 22,7 млрд гривень на фінансування безпеки й оборони.

З них додаткові 16 млрд гривень отримає Міністерство оборони на підвищення обороноздатності й безпеки держави, 6 млрд гривень — Міністерство внутрішніх справ, ще 587 млн гривень — Головне управління розвідки.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначав, що завдяки змінам до бюджету збільшать зарплату військовим, видатки на територіальну оборону, програми розвитку та розробки сучасного озброєння.

Проте із фінансуванням армії допомогла не лише Верховна Рада. 23 лютого стало відомо, що напередодні благодійний фонд «Повернись живим» отримав внески на загальну суму 20 млн 502 тисячі гривень — це більше, ніж за весь 2021 рік. На Patreon фонд уже зібрав 7 167 меценатів, які разом щомісяця жертвують українській армії 165 тисяч доларів (4,8 млн грн).

А ще Україні продовжують надавати оборонну допомогу західні партнери. Наприклад, 23 лютого Канада відправила до України другий літак із військовою допомогою. Схвалив надання такої допомоги Україні і уряд Литви. Там зокрема буде озброєння та засоби цивільного захисту.

Санкції проти Росії

23 лютого ще декілька країн оголосили свої санкції проти Росії за визнання «ДНР» та «ЛНР». Зокрема, Європейський Союз остаточно схвалив обмеження щодо всіх депутатів Держдуми Росії. Під санкції потрапив 351 депутат, а також 27 високопосадовців та організацій, які зіграли певну роль у підриві або загрозі територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.

Обмежувальні заходи ЄС включають заморожування активів і заборону надавати кошти перерахованим фізичним і юридичним особам. Крім того, переліченим людям заборонений в’їзд або транзит через територію ЄС.

Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що його уряд заборонить канадцям здійснювати будь-які фінансові операції з «Л/ДНР». Також громадянам Канади заборонять брати участь у купівлі російського суверенного боргу та взаємодіяти з двома державними банками Росії, якими саме — Трюдо не сказав.

Крім того, канадський уряд планує ввести санкції проти депутатів російського парламенту (Держдуми), які проголосували за визнання самопроголошених «республік».

Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда анонсував, що його країна заборонить випускати російські облігації в Японії. Також японський уряд планує заморозити активи деяких росіян і заборонити їм в'їзд у країну.

Прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон заявив, що спершу його уряд заборонить восьми членами Радбезу РФ в'їжджати до країни та здійснювати фінансові операції. Крім того, санкції планують ввести проти шести російських банків, а також щодо транспортних, енергетичних, телекомунікаційних, нафтових компаній, що працюють у самопроголошених «Л/ДНР».

Ситуація на Донбасі

Штаб ООС повідомив, що станом на 17 годину 23 лютого, з боку російсько-окупаційних сил зафіксували 59 обстрілів, 54 з яких ㅡ із застосуванням важкого озброєння. Внаслідок обстрілів один український військовослужбовець отримав смертельне поранення, ще один ㅡ бойове травмування.

Через збільшення інтенсивності обстрілів на Донбасі рятувальники вирішили тимчасово згорнути намети пунктів для допомоги населенню у межах контрольно-пропускних пунктів «Гнутове», «Майорськ», «Мар'їнка» та «Новотроїцьке».

Унаслідок обстрілів на околицях селища Курдюмівка та села Зеленопілля сталось пошкодження повітряних ліній електропередач. Через це без світла залишилися селища Миронівський та частково Курдюмівка, тобто близько 9 тисяч людей.

Також було знеструмлено насосну станцію «Біла Гора», через що частково припинено водопостачання до міста Костянтинівка Краматорського району (всього 4 500 людей).