Режим бойової готовності: на кого чекає українська армія і кого покличуть першими

Про що йдеться в законі про резервістів?

Ще весною 2021 року Володимир Зеленський підписав закон, який дає змогу викликати на військову службу резервістів без оголошення мобілізації в особливий період. Таке рішення дозволяє доукомплектувати військові частини та підвищувати боєздатність держави у разі загострення військової агресії. За десять місяців цей закон справді став у пригоді для держави, адже значно спростив процес призову резервістів. (Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку» № 1357-ІХ Верховна Рада ухвалила 30 березня 2021 року з ініціативи Глави держави — ред.)

З весни 2021 року, згідно з новим законом, в Україні з’явився й новий вид військової служби — військова служба за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період. Крім того, норми цього закону визначили, хто такі резервісти, їхні категорії, а також порядок проведення призову та його головні завдання. Найважливіше в законі те, що рішення про такий призов Президент України та Верховний Головнокомандувач Збройних Сил прийматиме особистим рішенням без погодження з Верховною Радою.

Хто такі резервісти?

Резервісти — це громадяни України, які з власної ініціативи уклали контракти на проходження служби у військовому резерві або автоматично були зараховані до оперативного резерву першої черги (ОР-1) після звільнення зі строкової військової служби, служби за контрактом або служби за призовом під час мобілізації. В особливий період (який діє в Україні з 2014 року) такі військові, тим паче з бойовим досвідом, до цієї категорії військового оперативного резерву зараховуються в обов'язковому порядку. Резервісти проходять службу через залучення на навчальні збори в обраних військових частинах.

Обмежень за статтю та віросповіданням для проходження служби у військовому резерві немає. Її проходять громадяни України, придатні до військової служби за станом здоров'я, які не досягли граничного віку перебування в запасі, здатні з огляду на місце проживання, професійні та моральні якості до проходження служби у військовому резерві.

Чоловіки та жінки, які не проходили військову службу, також можуть проходити службу у військовому резерві. Резервістами вони стають після укладання договору про проходження служби у військовому резерві.

Що стосується вікового цензу, граничний вік для служби у військовому резерві 60 років — для рядового, сержантського, старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу і 65 років — для найвищого офіцерського складу. Щодо категорій резерву, то він буває оперативний, мобілізаційний і громадський.

Що таке «оперативний» резерв першої черги?

Указом Президента України від 23 лютого 2022 року розпочався призов саме «оперативного» резерву. Такого в Україні є приблизно 240 тисяч осіб, і це основне джерело для забезпечення оперативного доукомплектування військ мобілізаційними ресурсами.

Закон визначає, що це — ті військовослужбовці, яких призивають першими, одразу для доукомплектування частин і підрозділів у разі активізації бойових дій, будь-де на лінії розмежування чи на окремих ділянках державного кордону. ОР-1, як його іменують у всіх документах, є найбільш боєздатним. До нього входять люди з досвідом участі у бойових діях, які підписали контракти та проходять службу в резерві або відслужили в зоні бойових дій і мають вік до 40 років.

Цих резервістів використовують для доукомплектування військових частин та підрозділів бойового складу Збройних сил та інших військових формувань і правоохоронних органів спеціального призначення. Дані про кількість такого резерву в Україні закриті. Наприкінці 2018 року в ОР-1 входили більше як 200 тисяч осіб. Майже всі резервісти цієї категорії неодноразово пройшли щорічну підготовку по 15-20 діб у своїх військових частинах і підрозділах.

Що таке «оперативний» резерв другої черги?

Існує також Оперативний резерв другої черги (ОР-2), до якого входять військовослужбовці старшого віку, які проходили строкову службу до 2014 року або служили за контрактом. ОР-2 складається з резерву «нарощування» та «територіального» резерву.

Резерв нарощування — це резервісти та військовозобов'язані, призначені для комплектування органів військового управління, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, які не ввійшли до бойового складу Збройних сил. Тобто з резервістів ОР-2 сформують спеціальні частини та підрозділи, призначені для особливого періоду (стратегічні резерви).

До територіального резерву ОР-2 входять резервісти та військовозобов'язані, які доукомплектовуватимуть військові частини та підрозділи територіальної оборони. Таких резервістів у ЗС України на кінець 2018 року налічувалося до 30 тисяч осіб.

Що таке мобілізаційний резерв?

До мобілізаційного резерву входять військовозобов'язані громадяни України, які навчалися на військових кафедрах вишів як офіцери запасу та не призивалися на службу під час попередніх мобілізаційних кампаній. З резервістів МР доукомплектовують військові навчальні заклади, навчальні центри, органи управління та військово-цивільні адміністрації.

Що таке громадський резерв?

Це ті, хто добровільно бере участь у гарантуванні нацбезпеки та оборони держави. До цього резерву входять громадян, що не мають вікових та фізичних обмежень для призову на військову службу й можуть бути залучені для комплектування збройних сил та інших військових формувань в особливий період. ГР мобілізується насамкінець у разі найгіршого сценарію розвитку подій.

Загалом Україна — один зі світових лідерів армій за кількістю резервістів. На 2021 рік в Україні було 900 тисяч резервістів. Такі дані наводить міжнародна компанія Global Firepower. За цим показником ми випереджаємо навіть США (845 тисяч резервістів), Китай (510 тисяч резервістів), Ізраїль (465 тисяч резервістів) та Туреччину (380 тисяч резервістів), проте майже вдвічі відстаємо від нашого ворога Росії (2 млн резервістів), яка займає другий рядок рейтингу. Лідер за резервістами — Південна Корея (3,1 млн).

Крім того, варто враховувати ще одну цікаву цифру, яка красномовно свідчить про готовність українців до захисту вітчизни. На сьогодні приблизно 450 тисяч наших громадян захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та свого часу брали участь в АТО й ООС. Майже півмільйона українців пройшли горнило сучасної війни. А це — унікальний досвід, який мають небагато націй у світі.