Проміжний звіт ТСК: операцію щодо «вагнерівців» відтермінували, але хто ухвалив таке рішення ㅡ невідомо

Про це йдеться у документі, який опублікували на сайті парламенту України.

Про «спецзахід»

За даними ТСК, «спеціальний захід» щодо бойовиків ПВК «Вагнера» почався із розвідувальних заходів у 2018-2020 роках. Українська розвідка провела близько 2 тисяч «співбесід» із потенційними бойовиками, з них обрала близько 500 людей, які становили оперативний інтерес, та ідентифікувала 396 людей.

На оперативній нараді представників розвідки та СБУ запропонували перемістити 33 бойовиків із обраних 396 з Росії до країни, де б їх можна було затримати.

Захід із «виманювання» найманців почався у кінці червня 2020 року. Тому, заявляють у ТСК, п’ятий президент України Петро Порошенко вже не міг санкціонувати його проведення.

Окрім того, за даними ТСК, захід здійснювався силами лише української розвідки та контррозвідки. Спецслужби інших країн не залучалися.

Що пішло не так?

За даними ТСК, відбулося відтермінування активного заходу з 25 липня на 30 липня 2020 року. Але комісії не вдалося встановити, хто і на якому рівні в Україні ухвалив таке рішення. Якогось документу з такою вказівкою від посадовців не знайшли.

ТСК також не знайшла підтвердження того, що президент Володимир Зеленський наказав відтермінувати захід, а керівник Офісу президента Андрій Єрмак не має таких повноважень. Міністр оборони міг санкціонувати лише певні дії у межах цього спецзаходу, але не управляти ним в цілому.

Чи був витік інформації?

У ТСК підтвердили, що в Росії та Білорусі могли знати про окремі процеси, які відбувалися під час першого розвідувального та другого активного заходів українських спецслужб.

Один із 33 найманців наприкінці травня 2020 року спочатку звернувся із заявою до ФСБ РФ, а потім (вже на початку липня 2020 року) передав аналогічну інформацію до Головне розвідувальне управління Генерального Штабу Російської ФедераціїГУ ГШ ЗС РФ.

Він детально розкрив порядок встановленого ним контакту із «вербувальниками», подальші заходи із «працевлаштування» тощо.

Однак ТСК не знайшла підтвердження, що відбувся витік інформації з української сторони. Також ТСК не вдалося встановити, чи координувалися між собою спецслужби РФ та Білорусі.

А розмова Зеленського із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком відбулася вже після затримання найманців у Білорусі.

Хто винен у провалі «спецзаходу»?

ТСК встановила, що правоохоронці та прокуратура України зробили все необхідне для екстрадиції «вагнерівців» з території Білорусі. Але підготовка відповідних документів для їх екстрадиції почалась уже після того, як найманців затримали, що призвело до втрати часу та могло негативно вплинути на результати спроб екстрадиції.

ТСК заявила про незадовільність роботи правоохоронних органів із розслідування кримінальних проваджень. Там рекомендують Офісу генпрокурора взяти на окремий контроль розслідування відповідних справ та щомісяця звітувати про їх результати на засіданні ТСК.

Окрім того, ТСК рекомендує направити до Інтерполу та органів країн-партнерів усі нові дані щодо російських військових, найманців, 8 співробітників спецслужб та розвідки, які брали / беруть участь в активних заходах та (або) у війні проти України й інших держав.