Прощальна промова Обами: підсумок успіхів і загрози демократії США

10 січня 2017 року (11 січня за київським часом) 44-й президент США Барак Обама востаннє звернувся до американських громадян як глава Білого дому.

Громадське виділяє головні тези фінальної промови президента, який обіймав цю посаду максимальні за законами країни два чотирирічні терміни – з 2009 по 2017 роки.

Чим пишається Обама

Подолання наслідків фінансової кризи 2008 року

«Якби вісім років тому я сказав би, що Америці вдасться позбутися наслідків рецесії, відновити автомобільну промисловість і запустити механізм стабільного створення робочих місць, ви могли б відповісти, що ми встановлюємо занадто високу планку. Та це саме те, що ми зробили», – розставив пріоритет Барак Обама на початку промови.

Здобувши перемогу на президентських виборах 2008 року в розпал світової фінансової кризи, врешті-решт Обамі вдалося стабілізувати ситуацію в американській економіці.

Втім, водночас представника Демократичної партії звинувачували за те, що показовий судовий процес над винуватцями так званої «мильної бульбашки» на ринку нерухомості – найбільшими американськими банками – так і не відбувся.

Відновлення дипломатичних відносин із Кубою

Порозуміння з сусідньою для Сполучених Штатів державою Обама назвав «відкриттям нової глави у стосунках із кубинським народом».

20 липня 2015 року Куба і США відновили дипломатичні стосунки після понад 50-річної перерви. Обама здійснив історичний візит на Острів Свободи і зустрівся з лідером місцевого режиму Раулем Кастро.

У 1961 році розрив зв’язків спричинила Холодна війна і Карибська криза як її кульмінація. Введене США на піку протистояння ембарго залишається чинним і досі. Справа в тому, що рішення про скасування обмежень на ведення торговельної діяльності з Кубою входить до компетенції Конгресу, а не президентської адміністрації.

Враховуючи те, що більшість у нових зібраннях Палати представників і Сенату має Республіканська партія, противник відновлення відносин із островом, найближчим часом скасування ембарго очікувати не варто.

Угода з Іраном

«Нам вдалося закрити програму Ірану з виробництва ядерної зброї без жодного пострілу», – визначив ще одне досягнення своєї команди Обама.

14 липня 2015, після понад десяти років перемовин, був підписаний Спільний всеосяжний план дій, за яким Іран погодився суттєво обмежити свої розробки в ядерній сфері в обмін на скасування міжнародних санкцій проти країни.

Під угодою крім представників Тегерана поставили підпис не лише Сполучені Штати і чотири інші постійні члени Ради безпеки ООН, а й Німеччина та Європейський Союз. Проте США в особі Обами називали головним каталізатором підписання договору.

Та загального схвалення домовленість не отримала. Представники Республіканської партії, включно з новообраним американським президентом Дональдом Трампом, називали його недосконалим. Обаму звинувачували в тому, що угода не стримує належним чином Іран як головного опонента Сполучених Штатів у близькосхідному регіоні.

Ліквідація Осами бен Ладена

2 травня 2011 року в екстреному телевізійному зверненні Обама сповістив про успішне проведення операції з убивства Осами бен Ладена.

«Ми взяли його», – повідомив Обама американському народу.

Засновника терористичного угруповання «Аль-Каїда» президент назвав відповідальним за організацію терактів 11 вересня 2001 року, що забрали життя близько 3 тисяч осіб.

Обама заявив про ліквідацію за два терміни його каденції 3 тисяч терористів.

На один рівень з терористичними організаціями в контексті загрози миру він поставив «автократичні режими в іноземних столицях, що сприймають демократію, вільний ринок і громадянське суспільство як загрози своєму існуванню».

Згодом Обама заявив, що Китай і Росія не зможуть зрівнятися з США за впливом на світ, поки Америка зберігатиме вірність демократичним принципам.

Легалізація одностатевих шлюбів у всіх штатах

26 червня 2015 року Верховний Суд США постановив, що заборона одностатевих шлюбів на рівні окремих штатів суперечить Конституції.

Це дозволило Обамі заявити про «здобуття перемоги у боротьбі за рівність у шлюбі» – відтак одруження американських громадян однієї статі стало дозволеним у всіх 50 штатах та місті Вашингтон федерального округу Колумбія.

«Obamacare»

«Ми здобули право на медичне страхування для понад 20 мільйонів наших співгромадян», – підсумував у фінальній промові Обама реформу американської системи охорони здоров’я.

Акт про захист пацієнтів і доступну медичну допомогу 44-й президент Сполучених Штатів підписав у березні 2010 року. Законопроект дозволив державі зменшити кількість громадян без медичного страхування до рекордно низьких рівнів – нині цей показник становить не більше 9%. Детальніше про переваги і недоліки реформи Громадське розповідало в окремому матеріалі.

Ініціатива, проте, викликала різкий спротив консервативно налаштованої частини американського суспільства. Представники Республіканської партії, приміром, критикували Обаму за введення обов’язкового медичного страхування і порушення принципу вільного ринку у страховій сфері.

Обраний президент США Дональд Трамп закликав Конгрес негайно скасувати так званий «Obamacare» і замінити його новою системою.

Три загрози демократії

Розділення за економічною ознакою

Називаючи головним здобутком своєї каденції відновлення американської економіки, Обама проілюстрував успішне подолання наслідків фінансової кризи показниками зростання рівня заробітних плат і рекордно низьким рівнем безробітності.

«Та цього недостатньо», – визнав 55-річний президент. Обама додав, що економіка не може стабільно зростати, допоки прошарок заможних людей живе за рахунок середнього класу, а також представників сільськогосподарських штатів. Власне, тих людей, яких під час президентських перегонів 2016 року Дональд Трамп називав «забутими американцями».

Обама запропонував кілька шляхів вирішення проблеми. Він закликав вкладати гроші в освітню сферу, надати більше влади профспілкам і реформувати податковий кодекс.

Розділення за расовою ознакою

Цю проблему Обама назвав «настільки ж старою, як і наша держава». Перший президент-афроамериканець пригадав, що після його перемоги на виборах 2008 року США почали називати першою пост-расовою країною. Та це визначення мало не так багато спільного з реальністю, змушений був визнати Обама.

Закликавши майбутніх лідерів продовжувати боротьбу з дискримінацією і на законодавчому, і на суспільному рівні Обама водночас закликав американський народ до порозуміння.

Він процитував літературного персонажа Гарпер Лі, Аттікуса Фінча: «Неможливо повністю зрозуміти людину, поки ти не оціниш позицію з її точки зору». У такий спосіб президент закликав співгромадян до толерантності.

Розділення за політичними поглядами

«Політика завжди була протистоянням ідей. Проте без спільного знаменника – фактів, готовності сприймати нову інформацію і визнавати правоту опонента – компроміс буде неможливим», – звернув увагу Обама на розділення, яке в американському суспільстві у 2016 загострили одні з найбільш запеклих виборчих перегонів.

Особливо небезпечним президент назвав тенденцію споживання людьми лише тієї інформації, яка не суперечить їхнім уявленням про світ. У такий спосіб, за словами Обами, люди обмежують себе своєрідною мильною бульбашкою, не пропускаючи до неї протилежну точку зору.

Він переконаний: саме це врешті спричиняє розділення між людьми. Врешті-решт, це стає і перепоною для залучення до громадського сектора нових кадрів – необхідного механізму оновлення політичної системи, продуктом якого Обама назвав і себе. За власним зізнанням, саме тому він вирішив прочитати останню промову не в Білому домі, а в місті Чикаго, у якому розпочинав політичну кар’єру.

Також він висловив вдячність американському народові, соратникам і своїй сім'ї, в кінці виступу не зміг стримати сліз.

Свої головні сподівання Барак Обама пов’язав із майбутніми поколіннями американців і американських політиків. «Так, ми можемо! Так, ми це зробили», – закінчив гаслом власної передвиборчої кампанії свій виступ 44-й президент Сполучених Штатів.

Нагадаємо, що 20 січня Барак Обама передасть повноваження глави держави новому президенту США Дональду Трампу.