Проти масок, вакцин та уряду. Хто транслює фейки про COVID-19
У Латвії набирає обертів антимасковий рух. У нього є лідери думок, які формують політичні та ідеологічні засади течії, і вони дуже активні в соціальних мережах. У латвійських ковід-дисидентів є свій світогляд, замішаний на конспірології, антиелітаризмі та ненасильницькому опорі.
Надзвичайний стан страшніший за вірус
Головний ворог антимаскового руху — епідеміологічні обмеження, введені урядом. Навесні Латвія, як і решта європейських країн, закрила свої кордони, а також оголосила надзвичайний стан. На кілька місяців були скасовані будь-які масові заходи, школи та дитячі садки закрили, а дітей перевели на дистанційне навчання; у торгових центрах на вихідні закривалися магазини непродовольчих товарів, у громадських приміщеннях і транспорті ввели обов'язковий масковий режим.
При цьому карантин у Латвії все одно був м'якшим, ніж у багатьох європейських країнах: тут не вводили комендантську годину, не обмежували переміщення всередині країни, не потрібно було спеціальних приводів для виходу з дому. Улітку обмеження значно послабили, а потім почали посилювати з початку осені, коли цифри знову зросли. Найжорсткіші обмеження Латвія запровадила з 21 грудня; поки передбачається, що вони триватимуть до 11 січня. Знову закриті школи, заборонені всі масові заходи, не працюють культурні установи, ресторани, салони краси, магазини непродовольчих товарів, діє масковий режим. Антимасочники вважають, що такі обмеження надмірні, маски можуть нашкодити здоров'ю, а вакцинація, яка в Латвії вже почалася, небезпечна.
Латвійське суспільство неоднорідне в оцінках вірусу та дій влади. Так, у серпні лише 28% латвійців висловлювали стурбованість щодо самого вірусу, при цьому 60% боялися повернення надзвичайного стану. У грудні ситуація дещо змінилася: 59% жителів країни під час опитування визнали, що найбільше бояться за своє здоров'я та здоров'я своїх близьких, 38% стурбовані матеріальним становищем, 34% — обмеженням можливостей бачитися з близькими. При цьому, за даними іншого опитування, проведеного в грудні, лише третина жителів країни готова зробити щеплення від коронавірусу.
Свої новини
Боротьба антимасочників почалася до пандемії, але вірус вивів її на новий рівень. Вони прекрасно почувають себе в інтернеті: використовують Facebook-сторінки дружніх громадських організацій і партій із тисячами підписників (наприклад, Tautas varas fronte, Tauta Mosties Par Godīgu politiku Latvijā, партії KPV LV). Їм допомагають поширювати інформацію політики-однодумці (серед інших — Алдіс Гобземс, тільки в головного профілю якого понад 33 тис. фоловерів). Вони не гребують захопленням чужих груп і сторінок із десятками тисяч підписників (наприклад, групи з оголошеннями про вакансії, у якій майже 58 тис. користувачів).
У травні в них з'явився новинний сайт Mainampasauli.news латиською та російською, з різноманітними механізмами фінансування — від пожертвувань і донатів до продажу мерчу (принтів із символікою руху для футболок) і реклами. Оскільки Facebook і YouTube усе активніше цензурують дезінформацію про COVID-19, а влада переслідує їх за поширення неправдивих новин і порушення епідеміологічних обмежень, ковід-дисиденти йдуть на альтернативні платформи без цензури на кшталт сервісу для завантаження відео Bitchute і в шифровані канали зв'язку, як-от месенджер Telegram і пошта Protonmail.
«Право на вдих»
Мітинг під назвою «Усвідомленість» проти обов'язкового носіння масок, непомірних обмежень, надзвичайної ситуації та планованої вакцинації відбувся в Ризі на Набережній 11 листопада, у «магічний» час — 12.12.2020 о 12.00. Для участі в протесті проти носіння масок запрошували сім'ї з дітьми. На дебати покликали президента Егілса Левітса та прем'єр-міністра Кріш'яніса Каріньша. При цьому вимагали їх відставки. Заявку на захід подав президент «Клубу захисту середовища» Арвід Улме. Улме — громадський діяч і політик, колишній депутат Верховної ради Латвійської республіки й депутат Сейму двох скликань, він заснував та очолив «Клуб захисту середовища» (КЗС) ще в 1987 році. Ця дисидентська екологічна організація стояла біля джерел відновлення незалежності та влаштувала безліч масових демонстрацій. Тепер організація поширює листівки, у яких закликає представників Клубу провести збори у своїх самоврядуваннях із вимогою «захистити право на роботу, навчання, вдих і Життя».
У Facebook-акаунті Улме до латвійського народу звертається бельгійська журналістка Сента Депуйдт. Депуйдт — активна антивакцинаторка, вважає вакцинацію причиною аутизму й запевняє, що загроза від вірусу не перевищує загрозу втрати свободи та «встановлення панування штучного інтелекту». Пандемія, за її словами — це проєкт міжнародних організацій на кшталт Європейського союзу та Світового економічного форуму, спрямований на досягнення тотального контролю над населенням. «Звичайно, ми можемо підтримувати наше здоров'я, не закриваючи школи та економіку! — оптимістично запевняє Депуйдт. — Можемо наростити лікарняні потужності та зміцнювати природний імунітет!».
Акцію 12.12.2020 підтримав і незалежний депутат Сейму, екслідер партії KPV LV, також відомий ковід-дисидент Алдіс Гобземс. У нього кілька профілів і сторінок у Facebook, канал у Telegram і кілька груп підтримки. Аудиторія — десятки тисяч людей. Політик поширює тексти латиською та російською, зокрема про те, що лікарі завищують статистику завантаженості лікарень, лякають реанімацією, що хворіють ті, хто нещасливий і наляканий.
Пам'ять води
Один із найпомітніших активістів-антимасочників — продавець «структурованої води» Memory Water і власник однойменного підприємства Яніс Мартіньш Плявіньш. Нещодавно його компанія була оштрафована Центром захисту прав споживачів на 15 тисяч євро за рекламу, що вводить споживача в оману: торговець стверджує, що його «нановода», яка продається в аптеках за ціною значно вищою, ніж звичайна питна в пляшках — «жива», володіє «пам'яттю», заряджена позитивною енергією та підвищує біоенергетичний рівень людини. Яніс веде однойменні канал у Telegram і новинний сайт латиською, англійською та російською мовами з можливістю робити пожертвування.
На сайті майже щодня публікують «викриття» офіційної інформації про COVID-19, вакцини, тести й новини про протести. Стверджується, що «COVID-19 — тільки прикриття для геноциду проти людства». Офіційна влада іменується «злочинною», її розпорядження радять саботувати. Оскільки Facebook і YouTube дедалі ретельніше фільтрують «фейк ньюз», у латвійському русі антимасочників активно користуються альтернативними платформами на зразок BitChute для завантаження відео (відеохостинг, популярний у середовищі крайніх правих і прихильників теорій змови), а для контактів указують зашифровану пошту Protonmail.
Психологія ковід-дисидентів
Психологиня і психотерапевтка Ірена Голуб пояснює, як виникають і поширюються фейки: «Час потрясінь викликає чутки. У суспільстві завжди є люди, які, як зараз кажуть, "живляться хайпом". Фейки — це зрозумілий суспільний феномен, особливо в умовах браку інформації. Чутки, підвищена тривожність і бажання поділитися тривогою з оточенням — природна частина людської істоти в цих умовах».
За її словами, на ситуацію сильно впливає особиста історія — якщо в близькому колі людини ніхто не захворів, а вона вже втратила роботу й заробіток, не дивно, що вона хоче знайти винного й не вірить у серйозність інфекції. І тоді бідність лякає більше, ніж вірус.
«Портрет частини тих, хто не визначився, і легких ковід-дисидентів — це звичайна людина, яка до COVID-19 не цікавилася питаннями інфектології. Такі люди сприйнятливіші до фейків, налаштовані проти уряду та медицини. Їх, на жаль, дуже багато, — пояснює Голуб. — Але також є люди, яким дуже важливо бути "буревісниками". Це активісти, вони знаходять своє суспільне наповнення та увагу публіки, особливо якщо в житті розгубили соціальний капітал. Для таких активістів COVID-19 і неясність довкола нього — сухі дрова для багаття, навколо якого вони збирають вдячну публіку».
За підтримки «Медиасети»
Авторка: Марія Кугель, «Новая газета — Балтия»