«Темний шоколад» Петра Порошенка: про що говорять документи «райських островів»

Щоразу, коли на білий світ з’являється чергова порція документів про офшори, український президент Петро Порошенко опиняється в епіцентрі нового скандалу щодо планів на його кондитерські фабрики Roshen.

В останніх документах — «Райських паперах» — міститься найдетальніший огляд актуальних намірів Порошенка з приводу непростої реструктуризації його шоколадної імперії.

Під час передвиборчої кампанії Порошенко публічно обіцяв продати бізнес, якщо його оберуть президентом. Однак уже за кілька днів його юристи попросили юридичну фірму, створити структуру, яка дозволила б йому перевести компанію в офшор, уникати сплати податків в Україні й переховувати гроші за кордоном. Компанія відмовилася, пославшись на ризики співпраці з Порошенком.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Райські документи»: податкові лазівки королеви Єлизавети, людей Трампа та українських політиків

Зрештою інша, менш скрупульозна компанія, допомогла йому заснувати подібну офшорну структуру.

Окрема частина фінансових документів, до якої отримали доступ репортери, викликає питання: чи справді Порошенко не виводив жодних українських прибутків до офшорних холдингів.

«Шоколадний» президент

Ця історія почалася незадовго після обрання Порошенка президентом у травні 2014 року.

На хвилі ейфорії, що панувала після перемоги Ревоюції Гідності, Порошенко пообіцяв боротися з масштабною корупцією, яка, власне, й стала головною причиною повстання.

Проблема в тому, що Порошенко сам був відомим магнатом — власником найбільшої в країні кондитерської корпорації Roshen. Він обіцяв зосередитися на корупції у владі й продати компанію, щоб уникнути конфлікту інтересів. З цією метою новий президент звернувся до юридичної компанії Avellum й інвестиційної фірми ICU.

Порошенко із запалом почав хрестовий похід проти корупції, гучно критикуючи використання офшорних компаній з метою уникнути оподаткування в Україні. Коли українська гривня обвалилася, Національний банк запровадив валютний контроль за діяльністю підприємств, щоб завадити витоку капіталу з України.

За рік після обрання, президент так і не виконав обіцянки продати Roshen, натомість оголосив про зміни в планах. Тепер він збирався передати управління бізнесом «сліпому трасту», який опікувався б цим замість нього. У січні 2016 року він оголосив про підписання трастової угоди з «респектабельним іноземним банком вищої ліги».

Усе складалося якнайкраще аж до квітня 2016 року, коли вибухнула бомба «Панамських паперів». «Міжнародния консорціум журналістів-розслідувачів» (ICIJ) і німецькя газета Süddeutsche Zeitung надали мільйони документів репортерам «Проекту репортажів на теми організованої злочинності й корупції» (OCCRP). Журналісти «Слідства. Інфо», їхніх партнерів в Україні, з’ясували, що насправді не існує жодного трасту, який контролює компанії Порошенка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Подвійне життя президента

Натомість кіпрські юристи Порошенка Dr. K. Chrysostomides & Co найняли панамську фірму Mossack Fonseca, щоб та створила комплексну офшорну структуру. Нею керувала компанія з Британських Віргінських Островів (БВО) Prime Assets Partners Limited, яку контролював український президент.

Торік український президент був змушений пояснювати, навіщо, вже перебуваючи на посаді глави держави, відкрив компанію на Британських Віргінських островах. screenshot з відео

Порошенко визнав існування офшорної структури, водночас наполягаючи на тому, що її створили для того, щоб передати в управління «сліпому трастові». І того ж місяця він таки створив траст.

На момент оприлюднення розслідування «Панамських паперів» Порошенко перебував з державним візитом в Японії. На прес-конференції він заявив на свій захист:

«Зазвичай офшорні рахунки створюють задля мінімізації податків. У цьому випадку все було геть навпаки. Одразу після того, як я став президентом, я заявив, що передам увесь свій бізнес в управління абсолютно прозорому сліпому трасту одного з найбільших інвестиційних банків у світі… «Банку Ротшильдів», — сказав президент. — Я зробив це не для мінімізації податків».

«Ця [БВО] компанія не має рахунків у банку. Ця компанія не отримала ні пенса з України, — продовжив він. — Єдиною метою було прозоро відділити бізнес українського президента від будь-якого політичного впливу. Це абсолютно нормальна практика».

Кондитерська фабрика Roshen у Києві. screenshot p відео

Однак, останні отримані журналістами документи свідчать, що початкові плани Порошенка суттєво відрізнялися від історії, яку він розповідає журналістам.

«Райські папери» отримали документи з центрального офісу юридичної компанії Appleby на Бермудах і ще однієї фірми в Сингапурі, яка надає офшорні послуги. Документи отримали репортери Süddeutsche Zeitung та ICIJ й поділилися ними з мережею понад 380 журналістів у 67 країнах, серед яких OCCRP та її український партнер «Слідство.Інфо».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ ​Що відомо про вбивство журналістки на Мальті

Дані свідчать, що 17 червня 2014 року — через 10 днів після інавгурації Порошенка — Вадим Медведєв, юрист, що працював на Avellum в Україні, надіслав електронного листа від імені президента Шонові Давлінгу, керуючому партнеру в офісі Appleby на Острові Мен.

«Ми шукаємо постачальника послуг, який може допомогти заснувати офшорну холдингову компанію для клієнта, який є PEP [politically exposed person — людиною, що обіймає високу політичну посаду, — ред.] Це дуже дражлива справа… Ім’я клієнта — Петро Порошенко. Ми працюємо над реструктуризацією його кондитерського бізнесу (Roshen)».

Медведєв пояснив, що Avellum надає перевагу юрисдикції Британських Віргінських Островів, однак компанія з Острова Мен також підходить. Тоді український юрист виклав побажання щодо бачення структури:

«З метою отримання доступу до міжнародних ринків, ми хочемо заснувати нову холдингову компанію для групи в Люксембурзі. Під нею буде нідерландський суб-холдинг, який керуватиме всіма виконавчими компаніями. Для податків над LuxCo існуватиме кіпрська структура, яка перебуватиме у власності [майбутньої] офшорної компанії».

Структура володіння Roshen. screenshot p відео

Призупинені реформи

Після оприлюднення «Панамських Паперів» у квітні 2016 року, Порошенко помпезно анонсував початкок «деофшоризації» — процесу повернення активів в Україну.

Тоді ж він підписав указ «Про заходи щодо протидії зменшенню податкової бази й переміщенню прибутків за кордон», який створювалася робоча група для підготовки відповідних законопроектів до 10 червня 2016 року. Утім, на розгляд до парламенту проект так і не потрапив.

Павло Ходаковський, партнер української юридичної фірми Arzinger уважає, що має сплинути щонайменше 2-3 роки, щоб в українському законодавстві почалися зрушення.

«Одна з найбільших проблем — через несприятливу та нестабільну ситуацію в Україні підприємства намагаються захистити себе, заощадити гроші за кордоном і не інвестують в Україні», — каже Ходаковський.

Згідно з президентським указом, Україна повинна приєднатися до «Автоматичної Електронної Системи Обміну Інформацією» (AEOI) — міжнародної системи обміну податковою інформацією. 49 країн уже долучилися до цієї ініціативи, 53 мають такий намір у наступному році. Система обміну податковою інформацією розглядається як потужний інструмент запобігання ухиленню від сплати податкових зобов’язань. Але, попри обіцянки Порошенка, Україна досі не долучилася до ініціативи, хоча й має у 2020 році.

Навіщо потрібні офшори?

Богдан Боровик з фірми «Боровик та партнери» проаналізував електронний лист, що його від імені Порошенка надіслала в Appleby компанія Avellum.

«Ця структура потрібна для продажу, для того, щоб оптимізувати прибуток від продажів», — сказав він. Адвокати президента писали про «податкові цілі» кіпрської компанії в цій структурі й пояснили роль кожної компанії.

«Голандська компанія створена як власник українських компаній, щоб захистити їх (бізнес) від можливих атак зі сторони державних органів і корпоративного рейду. Вона належить компаніям на Кіпрі й Британських Островах, що необхідні для оптимізації податків. Вони можуть уникати податків, коли є якийсь прибуток», — сказав Боровик. Прибуток може бути отриманий шляхом сплати дивідендів, або якщо ці компанії продаються.

Він також зазначив: для того, щоб структура працювала, компаніям доведеться відкривати банківські рахунки. Хоча, за словами Порошенка, вони цього ніколи не робили.

У відповідь на запити журналістів адвокат фірми Avellum Медведєв сказав, що поговорить з керівництвом і передзвонить, утім, так і не зробив цього.

Готівка чи ні?

Порошенко заперечує, що голландські, кіпрські та компанії на Віргінських Островах, якими він володіє, мають банківські рахунки.

У квітні 2016 року OCCRP опублікував звіт, у якому йшлося, що приблизно 4 мільйони євро виведені з України на Кіпр компаніями Порошенка як готівкою, так й іншими видами платежів.

Угода на придбання 18 тисяч акцій зареєстрованої на Кіпрі CEE Confectionary Investments Limited, укладена 25 березня 2016-го українським фондом Петра Порошенка Prime Assets Capital, передбачає ціну у 218 євро за одну акцію, що набагато вище номінальної вартості в 1 євро. Існує кілька причин зміни вартості акцій між двома компаніями, якщо хтось не хоче легально переміщувати активи між ними. Загальна вартість угоди — 3,926,160 євро.

Відповідаючи на доповідь OCCRP, радники Порошенка звинуватили журналістів у неправильному тлумаченні й навіть неправильному перекладі, заперечуючи, що готівка була частиною транзакції. За їхніми словами, запис «готівкою/натурою» в документах означав, що будь-яка форма оплати могла бути використана. Вони наполягали на тому, що насправді серед платежів в натуральній формі були лише акції.

Відмінність технічна, але важлива. Оплата готівкою вказувала б на те, що на Кіпрі відкритий банківський рахунок, а це Порошенко та його адвокати неодноразово заперечували. За українським законодавством, Порошенку довелося б задекларувати такі банківські рахунки. Він цього не зробив. У декларації про доходи Порошенка за 2016 рік зазначений лише один закордонний банківський рахунок — 1,06 мільйони доларів у Swiss Rothschild Bank AG.

Оплата готівкою також, імовірно, суперечить нормам валютного контролю Національного банку, що діяли на той час. Національний банк установив ліміт у розмірі 50 тисяч доларів на місяць на рух активів поза межами України. Для того, щоб зробити такий переказ, Порошенкові необхідна була спеціальна ліцензія, яку він у той час не мав. Платіж у натуральній формі не має таких обмежень.

Джордж Іоанну, кіпрський адвокат Порошенка з Dr. K. Chrysostomides & Co, заявив, що компанія не коментуватиме цю історію, посилаючись на правило конфіденційності й нерозголошення.

Команда «Слідства.Інфо» як офіційний партнер OCCRP долучилася до міжнародного проекту й знайшла в документах понад десяток українських прізвищ. Одне з них — Порошенко.

Проте ряд кіпрських юристів та посадовців, які займаються реєстрами, на запит журналістів «Cлідства.Інфо» проінтерпретували транзакцію й сказали, що все однозначно: у документах на платіж розміром майже 4 мільйони євро чітко вказано, що він здійснюється в грошовій та натуральній формі.

Маріо Георгіоу, адвокат з Нікосії, сказав, що документ, поданий в реєстр, «має всі гарантії автентичного документа» і що «частина сплачувалася готівкою».

«Усе, що зазначено в реєстрі та не оскаржується в суді, уважається таким, що справедливо відображає архіви компанії, які зберігаються секретарем в офісі компанії, — каже Георгіу. — Якщо в реєстрі компанії зазначено, що акції були розподілені й виплачені в готівковій і натуральній формі, то носить обов’язковий характер для акціонерів компанії в Кіпрі чи за кордоном, якщо тільки суд не ухвалить іншого рішення».

CEE Confectionary Investments має подавати інформацію про щорічні доходи, які однозначно доведуть або спростують питання. Але коли журналісти OCCRP звернулися в реєстр щодо рахунку, їм відповіли, що станом на 4 вересня 2017 року компанія Порошенка не подала жодного річного звіту чи фінансової звітності з моменту її створення у 2014 році.

Фінансовий спеціаліст Андрій Герус зазначив: позаяк операція здійснювалася між двома пов’язаними компаніями, це, ймовірно, означало, що кіпрська компанія потребувала грошей на свою діяльність.

3 березня 2016 року іноземні інвестиційні перекази заборонили навіть тим, хто має необхідні ліцензії. Але в травні, коли журналісти OCCRP звернувся до Національного банку з питанням, чи видавали вони ліцензію Prime Assets Capital Порошенка, банк порушив закон про доступ до публічної інформації й не відреагував на запит.

Щоб отримати відповідь від НБУ, знадобилося втручання голови парламентського комітету з боротьби з корупцією Єгора Соболєва. 1 червня він запитав, чи була видана ліцензія компаніям Порошенка. За три тижні фінансовий регулятор нарешті відповів: жодна така ліцензія не видавалася фонду Порошенка в березні 2016 року.

Банк також повідомив, що в результаті операції не здійснювалися грошові перекази з України, і що немає юридичних підстав для надання цієї інформації OCCRP.

Темний шоколад

Відповідно до офіційного списку топ-100 найкрупніших платників податків за перше півріччя 2017 року, корпорація Roshen посідає 90 місце. Це одна з кількох компаній в списку, яка не опублікувала безпосередньо суму сплачених податків. У відкритому доступі також немає інформації щодо фінансових операцій та не згадується, що Roshen переданий у траст Ротшильдів.

«Петро Порошенко не бере участі в управлінні процесами корпорації Roshen. Також не володіє інформацією щодо керівного складу, менеджерських рішень, ухвалених у трасті (банком Ротшильдів)», — відповіли на запит «Слідства.Інфо» в Адміністрації Президента.

Проте у звітах компанії Roshen Europe B.V, парасолькової компанія в Нідерландах, фігурує інформація, що керівник компанії — Сергій Зайцев. Він — знайомий Порошенка, який довгий час працював топ-менеджером. У звіті йдеться, що Зайцев «спільно уповноважений» з іншим директором, уродженцем Нідерландів Альбертусом ван Беком, призначеним у квітні 2017 року.

За даними місцевого реєстру, Swiss Rothschild Trust AG став акціонером кіпрської компанії Порошенка 27 квітня 2016 року, за місяць після того, як опублікували «Панамські папери» OCCRP. Це суперечить твердженням Порошенка й трасту Ротшильдів, що сліпий траст існує з січня 2016 року.

Порошенко заперечує, що голландські, кіпрські та компанії на Віргінських Островах, якими він володіє, мають банківські рахунки​. ФОТО: JUSTIN LANE/EPA-EFE

Договір між Порошенком і Ротшильдами про передачу компанії в траст так і не оприлюднили, тому незрозуміло, якою мірою Порошенко володіє нині компанією Roshen, в якій юрисдикцію зареєстровано траст Prime Asset Capital Trust, де він сплачує податки, й наскільки серйозним є конфлікт інтересів.

Відповідь Порошенка

Під час прес-конференції в червні 2016 року, за місяць після попереднього розслідування Центру розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP), Порошенко багато казав про свої офшори. Він цитував меморандум від 31 травня, який на замовлення його радників видав український офіс міжнародної юридичної фірми Baker&McKenzie, де детально описується аналіз власної версії українсько-кіпрської транзакції.

У документі адвокати Baker&McKenzie стверджують, що жодна з операцій, про які йдеться в розслідуваннях OCCRP, не передбачала переказу грошових коштів з України, радше обмін акціями між кіпрськими й українськими компаніями Порошенка.

У меморандумі хибно називають український інвестиційний фонд Порошенка Prime Asset Management, а не Prime Assets Capital. Водночас не зазначається, які документи використані під час проведення аналізу. Запит «Слідства.Інфо» з проханням надати їх залишився без відповіді.

Меморандум підписали Сергій Піонтковський й Оляна Гордієнко з київського офісу компанії Baker&McKenzie. У вересні, за три місяці після публікації документа, Порошенко призначив Гордієнко членом Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку, проте в березні вона подала у відставку.

/Анна Бабінець, Стеліос Орфанідес (Кіпр)

Матеріал Центру розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP)

Підписуйтесь на наш канал у Telegram