«Розпускайте цих недоумків»: зрадницькі відеозвернення «дезертирів» як частина спецоперації ворога
«Нас зрадили! Кинули з автоматами проти танків! Командири втекли! Ми змушені були відійти, щоб зберегти життя! Слава Україні! Героям слава!» Відео з такими заявами українських військових почали з’являтися в соцмережах із кінця квітня цього року. На них — лише по кілька десятків людей. Але в соцмережах ці відео фігурують як заяви цілих бригад, склад яких сягає кількох тисяч. А перегляди — кількох мільйонів. Що стоїть за цими відео та як їх використовує росія — у матеріалі hromadske.
«Роблять дезертирами за те, що вижили»
Наприкінці квітня hromadske звернуло увагу на відео з бійцями, які відрекомендувалися десантниками 2-го та 3-го батальйонів 79-ї десантно-штурмової бригади. На ньому 30-40 чоловіків без зброї пояснювали, чому покинули позиції в районі населеного пункту Ямпіль у Донецькій області.
«Командири нас кинули. Ми викликали артилерію — нічого не було, жодної допомоги. Ми вийшли і запитали старшого (то був заступник командира бригади чи командир батальйону): як же так? Він сказав, що "Майк", командир ДШВ, дав наказ іти врукопаш на танки», — розповідав один із бійців на відео.
Водночас вони запевняли, що 95-а і їхня десантно-штурмова бригада розбиті. А їх «роблять дезертирами за те, що вижили». Завершувалося це відео поясненням, що вони хочуть воювати, але не в 79-й бригаді. «Краще загинути в бою», — підсумував один із фігурантів відео.
Цей ролик активно розповсюджувався в російському сегменті інтернету. Лише в одному з тамтешніх пропагандистських телеграм-каналів його побачили 2 мільйони користувачів.
В українському сегменті більше поширювали відповідь інших десантників, яка зібрала значно менше переглядів. У ньому військовослужбовці 79-ї та 95-ї бригад зі зброєю запевняли, що їхні частини продовжують вести бойові дії.
«Ми вмотивовані, як і раніше, нищити окупанта. Усі готові продовжувати виконувати бойові завдання. Ми не відступимо, бо за нашими спинами рідні та близькі», — заявляв військовослужбовець 79-ї бригади.
Дуже ніжні тероборонівці
Вже у травні відео з поясненнями, чому ті чи інші підрозділи відійшли з позицій без наказу, почали з’являтися частіше. Переважно це були представники сил тероборони, яких із рідних міст перекинули на Донбас.
Далі короткі уривки з цих відео:
- 20+ бійців 101-ї бригади: «Наш підрозділ готувався до виконання завдань територіальної оборони, як-от охорона об’єктів чи робота на блокпостах. Підготовки до служби в зоні бойових дій підрозділ не проходив».
- 30 чоловіків 9-ї роти 3-го батальйону 110-ї бригади: «Ми відступили зі своїх бойових позицій у зв’язку з тим, що нашого керівництва не було на місці. Нас, непідготовлених людей, які не мають військового досвіду, привезли на позиції».
- 15 людей 3-го батальйону 115-ї бригади: «Ми відмовляємось виконувати бойове завдання у зв’язку з тим, що в нас немає належного захисту, а саме важкої техніки, яка б нас прикривала, та належного керівництва».
- 40+ бійців 1-ї роти 1-го батальйону 115-ї бригади: «Ми не можемо виконувати накази керівництва, не маючи належних засобів і підготовки. Ворог переважальними засобами вогневого ураження змусив нас відійти із заздалегідь зайнятих позицій».
- 30+ людей 2-го батальйону 14-ї бригади: «Моральний стан такий низький, що вже ніхто не може займатися. Ми не відмовляємось воювати. Ми просимо, щоб нам просто дали перепочити».
- 60+ бійців 2-ї роти 46-го окремого стрілецького батальйону: «На першу лінію нас ніхто не мав кидати, бо ми не навчені, як і що реально робити. Коли почали накривати фосфором, ми стали відступати. Зараз нас роблять дезертирами, тому що ми під обстрілами не могли собі вирити окопи».
- 50+ осіб 3-ї роти 1-го стрілецького батальйону: «Нас завезли у сектор і залишили без артпідтримки. Виходили ми малими групами».
- 10 людей 71-ї єгерської бригади: «Як можуть люди, які прийшли добровільно захищати свою державу, виконувати злочинні накази і з автоматами стояти проти "Градів", гармат, мінометів? Як ми можемо воювати за державу, яка не дбає про нас? Ми втратили всяку надію на державу Україна».
Бій вірних дружин за чоловіків-утікачів
Окрім самих бійців відео на підтримку виведення підрозділів записували і їхні близькі.
Наприклад, лише одне відео дружини бійця 115-ї бригади Максима Ракицького — Марусі Федосєєвої-Ракицької — набрало у Facebook 1,8 мільйона переглядів. У ньому жінка зі сльозами на очах закликає врятувати бійців. «Він серед 15-ти тих, хто підняв бойкот і записав відео. Вони хочуть воювати, але немає чим. Вони мають іти зі старими автоматами проти танків. Це не дезертирство, це — вбивство. Витягніть бригаду з пекла. Вони заслуговують боротися за Україну з належними умовами», — каже жінка.
Також рідні бійців 57-ї бригади публічно зверталися з проханням до найвищого військово-політичного керівництва країни провести ротацію військовослужбовців і не вважати їх дезертирами. А дружини бійців тероборони зі 103-ї бригади влаштовували акції протесту на Львівщині. Вони вимагали повернути чоловіків до Львова і зняти закиди щодо дезертирства.
Керівництво 57-ї мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка пояснило рідним бійців, що противник використовує дезінформацію в соцмережах для створення суспільної напруги. Через це просили не тиснути на військове керівництво заради ухвалення потрібних ворогу рішень.
А з дружинами бійців 103-ї бригади зустрівся Віталій Купрій — радник тогочасного командувача Сил тероборони Юрія Галушкіна. Під час розмови він намагався заспокоїти жінок.
Командування закликало рідних не вирішувати проблемні питання публічно, водночас діяло максимально коректно.
«Не хочу далі служити з ТРО-шниками»
Натомість інші військовослужбовці у своїх реакціях на покинуті бойові позиції без наказу слів особливо не добирали.
Так, боєць Нацгвардії із Сєвєродонецька Микола «Раптор» через інстаграм поширив відео з оцінкою дій бійців 115-ї бригади, а саме залишенням позицій у Рубіжному. «Після доблесної поразки 115-ї бригади і її визнання я вирішив визнати теж: я їб@в у рот далі служити з ТРО-шниками на одній лінії фронту. Розпускайте цих недоумків к їб#ням», — ідеться у відеозверненні нацгвардійця Миколи.
Інші бійці 115-ї бригади в Сєвєродонецьку запевнили, що мають усе необхідне, а ті, хто покинув позиції — дезертири. «Щодо цих хлопців, які пішли й записали відео, я офіційно заявляю: це — дезертири. Вони покинули позицію і залишили 56 осіб в оточенні», — заявив командир підрозділу 115-ї бригади Віктор Давидов.
У мережі можна знайти й інші відео військових із закидами щодо дезертирства на адресу тих, хто під приводом збереження власного життя залишив позиції без відповідного наказу. Іноді вірні присязі бійці ЗСУ просили вибачення перед українцями через дезертирство окремих військових із їхніх частин. Так зробила 71-а бригада.
Дезертирство — кримінальний злочин
На запит hromadske заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ Олексій Громов розповів, що командуванню відомо про різні публічні відеозвернення військовослужбовців. На його думку, у цих випадках відіграє роль моральний фактор. «Умови на війні не домашні. Є військовослужбовці, які зі своїми моральними даними, через утому не можуть надалі виконувати завдання, відбувається певний надлом», — заявив Громов.
А втім, він не озвучив, скільки бійців утекли з фронту.
Зі свого боку заступниця міністра оборони Ганна Маляр наголосила, що дезертирство — це кримінальний злочин. «Коли поле бою покидає певний підрозділ, він фактично оголює фланги, і ми втрачаємо територію. Треба розуміти, що це дуже серйозні правопорушення. Залишення поля бою — це злочин. За це відкриваються кримінальні провадження. І на сьогодні вже є перші вироки стосовно цих злочинів», — запевнила hromadske Маляр.
За її словами, ці справи веде ДБР. На наш запит щодо цих справ Бюро не відповіло.
Офіс Генпрокурора тим часом на запит hromadske надав таку інформацію. За січень-травень 2022 року зареєстрували понад тисячу кримінальних проваджень за 408 статтею Кримінального кодексу України «Дезертирство». 34 провадження надіслали до суду.
Маляр каже, що Міноборони аналізує інформацію з відео військовослужбовців. Вона визнає, що в армії є певні проблеми. Одна з них — комплектування. «Приміром, сили тероборони за перший тиждень були змушені прийняти більше ніж 100 тисяч людей. Потужності ТЦК (колишні військкомати — ред.) не розраховані на такі обсяги. Звісно, що будуть проблеми. Звісно, що люди, які після теплих офісів потрапляють у ситуацію війни, шоковані», — каже Маляр.
«Підказка ворогові, де слабка ланка нашої оборони»
На непідготовленість частини бійців нарікає і військовий журналіст Юрій Бутусов. Водночас він наголошує, що відхід із позицій — це не унікальна українська практика. З цим стикаються й армії інших країн у різних війнах. «Більшість людей не мають життєвого досвіду або відповідного складу психіки, щоб спокійно сидіти під артобстрілом. І це нормально. Тому, звичайно, таке (залишення позицій — ред.) буває», — пояснює Бутусов.
Проте він підкреслює, що загалом рівень мотивації та готовності переносити важкі бої в українських військовослужбовців досить високий. І часто відео зі скаргами записують бійці з тих підрозділів, де погано працюють з особовим складом або мають проблеми з командуванням.
За словами Бутусова, більша частина так званих дезертирів за умови якісної підготовки та командування досі можуть бути ефективними бійцями. Натомість своїми діями та відеозверненнями вони створюють додаткові труднощі своїм бойовим побратимам.
«Коли хтось публікує відео про відхід із позицій або наявність певних проблем, це підказка ворогові, де є слабка ланка нашої оборони. І якщо хтось відходить із бойових позицій, то для інших бойове навантаження значно збільшується», — пояснює Бутусов. Тому він закликає розв'язувати проблеми не через відеозвернення, а за допомогою непублічних рапортів на командування.
російське радіо «Победа» закликає українських бійців здаватися
Про зацікавленість російської армії в публічних відеозверненнях бійців ЗСУ щодо залишення позицій свідчить одна деталь. Коли ми зі знімальною групою hromadske перебували в Лисичанську, то натрапили на російську радіостанцію «Победа». В ефірі якраз лунала інструкція, як українським військовослужбовцям піти з поля бою. Інструктори наголошували на тому, що треба записувати відео.
«У відеозверненні повідомте, що вас кинули командири, у вашого підрозділу немає боєприпасів і пального, багато поранених, накази й допомога від командування не надходять, а морально-психологічний стан не дозволяє виконувати бойові завдання. Тож у таких умовах ви змушені залишити позиції та вийти з району бойових дій для збереження свого життя і підрозділу як бойової одиниці. Звернення на камеру має зачитати старший», — мовила російська радіостанція.
Відеозвернення як частина спецоперації
Експертка з медіаграмотності Оксана Мороз пояснює hromadske, що росіяни схильні інструктувати українців стосовно відеозаписів бійців. І всі такі відео супротивник використовує як елементи Інформаційно-психологічна спецопераціяІПСО.
«Дискредитація армії — це важливий вектор для росіян. Щодо військових тема качається з 2014-го року. Зараз її стало більше. Для цього є об’єктивні причини: такі факти справді існують. І тут потрібно дивитися на сам процес мобілізації», — пояснює медіаекспертка.
Мороз розповідає, що українські бійці та їхні рідні намагаються використовувати відео та публічність як засоби тиску на владу. Але якщо такий інструмент прийнятний для мирного часу, то для воєнного — ні. Бо в підсумку це використовується ворогом.
«Людина, яка думає, що публічністю досягне свого результату, справді працює проти інформаційного простору. Здебільшого ця людина не добивається свого, а просто безкоштовно працює на чиїсь інтереси», — каже Оксана Мороз.
Зрадницькі відео на «службі лайків» у блогерів із сумнівною репутацією
При цьому військовослужбовці демонструють низький рівень інфогігієни. Вони готові звертатися по допомогу до різних «блогерів» та «ЛОМів», особливо не вникаючи, хто вони і в чиїх інтересах працюють.
Для прикладу, бійці 110-ї бригади в одному зі своїх відеозвернень дякують «блогеру» Олексію Оскеру «за розголос інформації про злочини військового керівництва».
На YouTube-каналі Rc MAX розміщуються відеоблоги цього Оскера. Серед них — підбірка відеозвернень військовослужбовців ЗСУ щодо «зради» командування. А простий ґуґл-пошук за запитом «Олексій Оскер» видає, що людина з таким іменем і прізвищем менше ніж рік тому фігурувала у справі про шахрайство.
Також звичайний пошук у соцмережах демонструє, що підбірки відеозвернень українських військових, про які йдеться у цій статті, збираються в російських пабліках, як-от «Военный Осведомитель» або «Vladimir Putin».
Випадки, коли бійці покидають позиції без відповідного наказу, а потім записують відео — не масові. Помітними стали два-три десятки з них. Для розуміння масштабу: на всіх відео, які hromadske знайшло і переглянуло, працюючи над цим матеріалом, ми нарахували лише три сотні українських бійців. Це не становить навіть пів відсотка від загальної кількості особового складу ЗСУ.
Натомість разом ці відео в соцмережах отримали десятки мільйонів переглядів — не в останню чергу завдяки тому, що поширювалися через російські пабліки. Отже, незначна загалом проблема роздувається до масштабної, у яку втягують дедалі більше українців.
З іншого боку, кожне таке відео проявляє певні проблеми в ЗСУ. Їх потрібно вирішувати, бо від цього залежить життя українських бійців. Однак такі відеозвернення часто призводять до зворотного ефекту і грають на руку ворогові.