Розвідникам, які готували операцію щодо «вагнерівців», анулювали закордонні паспорти — «Схеми»

Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми».

Ідеться про Юрія Семенюка, Романа Червінського, Ігоря Дзеру, тодішнього очільника Головне управління розвідкиГУР Міноборони Василя Бурбу та ще одного розвідника, який попросив не називати його ім'я.

Підставою такого рішення є те, що паспорти розвідників нібито оформлені з порушенням законодавства. Журналісти з'ясували, що документи вилучили на основі відповідного листа на бланку Міграційної служби прикордонникам.

У Міграційній службі відповіли журналістам, що такий лист нібито ніколи не готували та не надсилали прикордонникам. Там також зазначили, що нічого не знають про порушення у паспортах цих розвідників.

Законодавство передбачає, що цей лист мала б доставляти Військова або урядова кур'єрська служба для доставки важливих (зокрема секретних) документів. В Україні її роль виконує Державна служба спеціального зв'язкуфельд'єгерська служба. Проте журналісти з'ясували, що вона нічого не доставляла.

Голова Держприкордонслужби Андрій Демченко пояснив «Схемам», що такі листи може надсилати й звичайна пошта. Він запевнив, що прикордонники взяли до уваги цей лист, тому що не помітили у ньому ознак підробки. У Прикордонній службі журналістів запевнили, що вже видалили записи про недійсність паспортів. Проте Юрій Семенюк своїм закордонним паспортом уже не скористається. А все через те, що його порізали прикордонники після спроби чоловіка виїхати за кордон.

А чому анулювали?

Юрій Семенюк вважає, що це може бути спробую тиску влади на розвідників.

«Тоді ж журналіст Bellingcat Христо Грозєв анонсував розслідування, було багато публікацій щодо цього. І, можливо, хтось вважав, що ми — чи то я особисто, чи то ці п'ятеро чоловіків, — будемо шукати можливість зустрічі з Христо Грозєвим і летіти в Болгарію чи за кордон, не знаю», — сказав Семенюк.

Про що йдеться?

17 листопада проєкт журналістських розслідувань Bellingcat опублікував розслідування щодо операції українських спецслужб із затримання найманців приватної військової компанії «Вагнера».

Розслідувачі, посилаючись на колишнього очільника Головного управління розвідки Міноборони Василя Бурбу, пишуть, що голова Офісу президента Андрій Єрмак запропонував перенести операцію на тиждень.

Напередодні Україна досягла домовленостей щодо нового перемир'я на Донбасі (яке набуло чинності 27 липня). За словами Бурби, Офіс президента заявив: якщо операція триватиме, як було заплановано, і завершиться затриманням «вагнерівців» 25 липня, режим припинення вогню припиниться ще до його початку.

Пізніше, за словами Бурби, представники Офісу президента запропонували скоротити затримку до 4 днів, тож виліт і захоплення «вагнерівців» перенесли на 29 липня 2020 року. Але фактично в ГУР МОУ змогли перебронювати квитки для «вагнерівців» на 30 липня.

«Вагнерівці» приїхали до Мінська 24 липня — за кілька тижнів до президентських виборів у країні. Тоді Лукашенко підозрював усіх навколо у змовах проти нього та спробах повалення режиму. Зрештою білоруські правоохоронці отримали інформацію, що в країну прибули понад 200 бойовиків для «дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії» — і 29 липня найманців, яких так розраховували зустріти в Україні, затримали по сусідству.

А що про цю операцію кажуть в Україні?

Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради зазначає, що це була не спецоперація, а спецзахід. Там пояснюють, що спецоперації влаштовують правоохоронні органи, водночас спецзахід щодо «вагнерівців» організували співробітники спецслужб, а не правоохоронці.

За два дні до оприлюднення інформації Bellingcat ТСК заявила, що активний захід в операції щодо «вагнерівців» перенесли з 25 липня на 30 липня 2020 року.

Але комісії не вдалося встановити, хто і на якому рівні в Україні ухвалив таке рішення. Жодного документа з такою вказівкою від посадовців не знайшли.

ТСК також не знайшла підтвердження того, що президент Володимир Зеленський наказав відтермінувати захід, а керівник Офісу президента Андрій Єрмак не має таких повноважень. Міністр оборони міг санкціонувати лише певні дії в межах цього спецзаходу, але не управляти ним загалом.