Кінець «вагнергейту» або Зеленського? Чи зможе встояти президент після розслідування Bellingcat

Цей день мав підірвати суспільство та змінити історію України. Принаймні так ще на початку весни анонсував розслідування Bellingcat спецоперації щодо «вагнерівців» завсідник телеканалів Ахметова Дмитро Гордон. Це мало статися нібито через те, що іноземні журналісти у своєму матеріалі повинні були назвати зрадника, через якого ця спецоперація провалилася.

Проте коли 17 листопада Bellingcat таки опублікували розслідування, анонсованого вибуху не відбулося. У статті не йшлося про зраду. Ба більше, далі один з авторів Христо Грозєв розповів, що цією історією в Україні намагаються маніпулювати у політичних цілях.

На цьому історія з «вагнерівцями» не завершилася. За кілька днів у напівпорожній студії Савіка Шустера колишній керівник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба повідомив, що в керівництві країни таки може бути «кріт». І вже після цього на Банковій відбувся протест з вимогою звільнити керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

Відтоді Банкова ніяк не прокоментувала озвучені на каналі Ахметова закиди. Ба більше, представники команди Зеленського оголосили про бойкот телеканалів олігарха через шантаж проти держави.

До чого може призвести політичне загострення навколо історії з «вагнерівцями», розбиралося hromadske.

Bellingcat не підірвав Україну

17 листопада політикум стежив за сайтом міжнародної команди розслідувачів Bellingcat. Того дня мало вийти довгоочікуване розслідування зі спецоперації із затримання «вагнерівців».

«Побоювалися [цього розслідування], але розуміли: особливих загроз не варто чекати», — згадує в розмові представник президентської команди.

Коли ж публікація таки з’явилася, острах на Банковій зник. «Зрадників» у матеріалі не називали. Навіть натяку на наявність «зради» в тексті не знайшли.

«З погляду розслідування не отримали нічого нового», — підсумовує матеріал наближений до Офісу президента політолог Володимир Фесенко.

«Розслідування могло мати ефект, якби вийшло пів року тому. Але не зараз», — додає співрозмовник із команди Порошенка.

З величезного тексту український політикум звернув увагу на два абзаци. У них ішлося про обставини, коли останній етап спецоперації було відтерміновано на кілька днів. Сталося це після наради в Офісі президента.

«За словами Бурби, голова Офісу президента Андрій Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень. Днем раніше президент Зеленський досяг домовленості з Росією та сепаратистами, які її підтримують, про перемир'я на Донбасі. За словами Бурби, в Офісі президента вважали, що якщо спецоперація відбудеться, як заплановано, і завершиться затриманнями 25 липня, то перемир'я закінчиться, не встигнувши розпочатися», — йдеться в матеріалі Bellingcat.

Також журналісти пишуть, що того дня представники спецслужб мали доповідати про спецоперацію самому Зеленському. Але президент нібито був зайнятий, тому від його імені розмову вів саме Єрмак.

Більше подробиць політичної складової цієї історії Грозєв розповів в інтерв’ю російському виданню «Новая газета».

«Це інтерв’ю прихильники зради намагаються замовчати», — нарікає один із депутатів «Слуги народу».

Грозєв розповів про те, що в Україні поширювалося багато дезінформації щодо цієї історії. «Українські політичні партії розглядають цю операцію на внутрішньо-політичний інструмент і намагалися його перетворити на такий. Там з одного боку була інформація, а також і дезінформація, що операція провалилася конкретно через “злив” даних у білоруські та російські спецслужби. А з іншого боку, говорили, що такої операції взагалі не було», — розповів журналіст-розслідувач. Саме цим він пояснив, що перше інтерв’ю щодо цього матеріалу вирішив давати не українському, а російському журналісту.

Також Грозєв пояснив, що одним із важливих моментів розслідування стало таке з’ясування: російські спецслужби допитували «вагнерівців» після затримання, бо не мали інформації про спецоперацію українців. Також він погодився з твердженням російської журналістки Юлії Латиніної, що й білоруські спецслужби не знали про спецоперацію українців і сприймали «вагнерівців» як таких, хто приїхав із Росії скидати Лукашенка.

І ще один показовий момент із того інтерв’ю. Грозєв повідомив, що співпрацював із тимчасовою слідчою комісією, яка у Верховній Раді досліджувала обставини спецоперації щодо «вагнерівців».

«Вони попросили, аби ми верифікували частину даних, бо їх отримали з розвідувальної спільноти України. Ми із задоволенням зробили кілька перевірок для цієї комісії. Наприклад, на тему, чи знали Росія або Білорусь про цю майбутню операцію», — розповів Грозєв.

Депутати-«слуги» підтвердили hromadske співпрацю ТСК та Bellingcat. Водночас вони не змогли пояснити, як іноземним журналістам могли надати для перевірки секретну інформацію.

Зрештою співрозмовник-«слуга» каже: «Наші опоненти говорили про упередженість ТСК, а виявилося, що звіт збігається з розслідуванням Bellingcat. Питання зриву і зради можна з порядку денного знімати». Проте додає, що до Зеленського та Єрмака залишається питання щодо того, як вони протягом тривалого часу коментували цю спецоперацію.

Нагадаємо, Єрмак розповідав, що це «детективна історія, від самого початку і до кінця вигадана». А Зеленський запевняв, що це не українська спецоперація, а Україну втягували в цю історію.

Бурба та Шустер. Герої?

Новий поштовх для скандалу стався наприкінці тижня після програми Савіка Шустера. Вона мала назву «Шпион, выйди вон». У Ютубі програма вийшла з кавером, де назва майоріла на тлі будівлі Офісу президента.

У самій програмі Василь Бурба знову розповів про фінальну нараду в Офісі президента за участі Єрмака та про обставини переносу спецоперації. «Перенесення — це один із варіантів, чому відбувся провал. Цей провал операції — лише ланцюжок тих провалів, які відбуваються за останній час. Мало б слідство відповісти, є у нас кріт чи немає», — розповів колишній керівник розвідки.

На додаткове питання від Шустера про причини провалу Бурба припустив, що однією з версій є «кріт», який працює на Росію. «Це провал, за яким люди у владних кабінетах “зливають” інформацію ворогу», — додав Бурба.

Хоча Шустер і заявив в ефірі, що це перше інтерв’ю Бурби за увесь час історії з «вагнерівцями», проте це не так. Ще 19 серпня 2020-го року, вже після звільнення, той дав коментарі виданню «Інтерфакс». «Абсолютно безглуздими домислами є версії про можливу участь Президента України у будь-якій допомозі “вагнерівцям”. Це неможливо ні за моральними, ні за оперативними даними», — пояснював тоді Бурба.

Також у серпні 2020-го Бурба заявляв про відсутність інформації, що спецоперація зірвалася через витік із боку оточення президента. Чому його позиція так кардинально змінилася — Шустер не запитав.

Саме ж обговорення заяв Бурби відбувалося в напівпорожній студії — не прийшов жоден представник влади.

«Арахамія дізнався, що буде Бурба, і вирішив не йти. На якусь провокацію очікував. Запрошення лідерам (Зеленському та Єрмаку — hromadske) — це провокація Шустера», — пояснює відсутність представників влади соратник Зеленського.

«Це точно не був би той ефір, який намагався б тримати баланс. Це криве дзеркало. Люди вирішили не брати в цьому участі», — додає інший «слуга».

Інше пояснення має журналіст Юрій Бутусов. «Зеленський і Єрмак бояться давати коментарі, бо розуміють, що скоїли злочин. Аби не погіршити своє становище, вони міркують, як вибудовувати лінію захисту. І роблять це через мовчанку», — вважає Бутусов.

З моменту програми Шустера ані Зеленський, ані Єрмак жодним чином не відреагували на заяви Бурби.

Співрозмовники hromadske з команди Зеленського мають суперечливі позиції щодо мовчанки Банкової.

«Що саме мав би комунікувати президент? Грозєв видав розслідування. І воно просто “прибило” всі фантазії різних політичних сил, які продукували тони дезінформації», — каже один депутат-«слуга».

«Відмовчуватися зараз — дурня. Можна було б зробити заяву, як в Ізраїлі, що не коментуємо спецоперації. Навіть не сам Зеленський міг би це зробити. Вийшов би його прессекретар Нікіфоров і зачитав. Навіть не голова Офісу. Але це має бути офіційна позиція», — вважає інший депутат-«слуга».

Чи буде «вагнер-Майдан»?

Майже відразу після ефіру Шустера на Банковій відбувся протест. Головна вимога — звільнення Єрмака. На це Зеленському дали 10 днів. У разі невиконання з 1 грудня пообіцяли безстрокову акцію.

У політичній силі Порошенка hromadske розповіли, що не очікують на звільнення Єрмака.

У президента ж навіть не розглядають можливості виконання ультиматуму. «Зеленський своїх не здає», — коротко відповідає представник його команди.

У президента є щонайменше дві причини не звільняти керівника свого Офісу, вважає політолог Володимир Фесенко. «По-перше, це буде виявом слабкості й похитне Зеленського у протистоянні з опонентами, бо наступним буде він. По-друге, Єрмак є ключовою фігурою у конструкції влади Зеленського. Він комфортний для Зеленського в різних позиціях», — каже Фесенко.

Єрмак справді є комфортним для президента. Великою мірою через те, що, власне, виконує значну частину президентських повноважень. «Формальних повноважень у Єрмака нема. Але в нього є практичні й фактичні повноваження як у президента розв'язувати всі питання, до яких він був дотичний», — пояснює hromadske співрозмовник із команди Зеленського.

Також він вважає, що й додаткового розслідування стосовно Єрмака після публікації Bellingcat здійснювати не потрібно. Бо той не є «російським кротом». «У нього було багато можливостей підігрувати Росії у чутливіших питаннях, ніж спецоперація. Але не помітно було, щоб він це робив. Те, що відтермінував операцію, бо не хотів перемир’я зірвати, — дуже на нього схоже. Він прагне увійти в історію, щоби про нього говорили», — каже співрозмовник.

Чи стане така позиція Банкової ігнорувати ультиматум причиною великого протесту, який міг би перерости у черговий Майдан? Ті, кого опитало hromadske, сумніваються.

«Для Майдану цього недостатньо. Щоби люди вийшли саме на Майдан, а не просто на акцію протесту, потрібен значно більший конфлікт між владою та суспільством. Тому тут слід говорити не про Майдани, а про те, що Зеленський втрачає довіру і прихильність», — вважає політтехнолог Сергій Гайдай.

Насправді Майдану проти Зеленського не хочуть і серед лав партії Порошенка. «Це буде нестабільність, яку ніхто не зможе проконтролювати. Яценюк-Тягнибок-Кличко не контролювали Майдан. Понад те, він не привів їх до лідерства, на яке вони розраховували. Тому це погана історія», — пояснює представник команди Порошенка.

Тож наразі політики з обох боків чекають на 1 грудня. Того дня Зеленський має виступити у парламенті, а під Радою планується акція протесту. Говорити про можливі сценарії розвитку поки зарано.

Кінець «вагнергейту» чи Зеленського?

У своєму інтерв’ю Христо Грозєв пояснює, що хотів зробити матеріал про спецоперацію стосовно «вагнерівців», аби показати, як Україна змогла перемогти Росію та російську контррозвідку. Разом із тим він визнає, що сам факт перенесення операції на кілька днів значно збільшив ризик її зриву. Натомість неможливо довести існування якогось дзвінка з Києва чи то в Мінськ, чи то в Москву з попередженням про українську спецоперацію.

Попри такі висновки історія з «вагнерівцями», або, як її ще називають, «вагнергейт», продовжує визначати українську політику. Після публікації Bellingcat цей окремий фактор вже не загрожує Зеленському. Принаймні так вважають співрозмовники hromadske як із влади, так і з опозиції.

Проте ця історія все одно викликає негативний ефект для Банкової. Вона підриває довіру до президента. Насамперед через провалену комунікацію, яка була до публікації Bellingcat, і яка продовжується після.

«Якщо Зеленському і звільняти Єрмака, то не за зраду. Звільняти його і всіх комунікаційників треба за непрофесійність. Але нам не притаманна здібність вчитися на власних помилках», — підсумовує депутат-«слуга».

***

Від редакції. Офіс президента проігнорував звернення hromadske з проханням до Володимира Зеленського та Андрія Єрмака надати коментарі для цього матеріалу.