Саботаж Зеленського? Хто блокує призначення антикорупційного прокурора
Конкурс на керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури триває вже півтора року. Торік у вересні Володимир Зеленський дав особисту обіцянку Джо Байдену, що конкурс завершать «негайно». Однак САП і досі без голови.
hromadske розбиралось, хто і як міг взяти під контроль комісію, яка обирає головного антикорупційного прокурора, і чи покриває сам Зеленський цей саботаж?
Конкурс тривалістю у півтора року
«Це саботаж!» — не стримується в оцінках Драго Кос.
Він — один із міжнародних представників у комісії з обрання нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Третього лютого через відсутність кворуму комісія знову не затвердила результати конкурсу. І це якщо взяти до уваги, що прізвища тих, хто набрав найбільше балів і має очолити САП, стали відомі ще в грудні минулого року.
Співрозмовники hromadske вказують на вплив двох осіб — «олігарха» Ігоря Коломойського та заступника керівника Офісу президента Олега Татарова. Проте скільки б вони не тиснули на комісію, навіть у команді президента визнають: Зеленський за бажання міг би розблокувати її роботу.
Та поки всіх влаштовує САП без голови. Тому прогнози невтішні: увесь конкурс можуть скасувати рішенням суду. Нині цей сценарій перебуває на стадії апеляції після відповідного рішення Окружного адмінсуду Києва.
А «судді» хто?
До складу комісії з обрання керівника САП входять четверо представників від ради прокурорів і семеро — від Верховної Ради.
Прокурори свою квоту визначили ще у червні 2020-го. До неї увійшли міжнародні представники Драго Кос, Нона Цоцорія, Томас А. Файрстоун, а також заступник голови правління ГО «Центр політико-правових реформ», член Громадської ради доброчесності Роман Куйбіда.
А от Верховна Рада свою квоту визначила лише з третьої спроби. Не вистачало голосів. Конфігурацію вдалося скласти, коли до квоти парламенту потрапили кандидати від ОПЗЖ та депутатських груп «Довіра» та «За майбутнє».
Остаточний склад виглядав так:
- Олексій Дрозд (квота «Слуги народу»);
- В’ячеслав Навроцький («Слуга народу»);
- Євген Соболь («Слуга народу»);
- Андрій Гуджал (ОПЗЖ);
- Олена Бусол («За майбутнє»);
- Катерина Коваль («За майбутнє»);
- Богдан Романюк («Довіра»).
Ці ж фракції та групи дали голоси в сесійній залі на підтримку кандидатів. Загалом за них проголосували 239 депутатів: 172 депутатів-«слуг», 30 — від ОПЗЖ, 18 — «За майбутнє», 11 — «Довіра», ще 8 — позафракційні, зокрема, з групи Ахметова. Інші фракції не дали жодного голосу.
Показово, що з президентської фракції цей перелік кандидатів не підтримали 75 нардепів — майже кожен третій «слуга».
hromadske поспілкувалося з одним із тих депутатів-«слуг». Співрозмовник згадує, що тоді чинився «шалений тиск на нардепів з боку Офісу президента».
«Я не підтримав голосуванням, бо знав, що це — історія Татарова», — каже нардеп.
Також він додає, що в цій історії Банковій підіграв Денис Монастирський. Тоді він очолював парламентський комітет правоохоронної діяльності, через який і проходило затвердження кандидатур перед винесенням до сесійної зали.
Журналісти проєкту «Схеми» виявили, хто саме пов’язаний із Татаровим:
- Олексій Дрозд. Із ним Татаров писав статтю «Правова охорона земельних відносин в Україні»;
- Катерина Коваль. З нею Татаров працював в одній робочій групі Мін'юсту ще за часи Януковича;
- Богдан Романюк. Був науковим керівником Татарова, коли той захищав кандидатську дисертацію;
- Висуванець ОПЗЖ Андрій Гуджал. Він пов’язаний із Григорієм Мамкою, якому Татаров писав відгук на дисертацію.
Зрештою комісію очолила Коваль, секретарем стала Олена Бусол, а Дрозд взяв самовідвід від роботи.
Формула «5+2»
Одне з перших питань, яке виникло в роботі комісії, — як ухвалювати рішення. Представники парламенту наполягали на простій більшості, що складало 6 голосів. Таким чином могли взагалі нівелювати позицію міжнародних експертів.
Проте врешті-решт домовилися про формулу «5+2»: за ухвалення рішення мали проголосувати щонайменше 5 парламентарів та щонайменше 2 міжнародних експерти.
Саме ця формула дозволила 3 лютого заблокувати роботу комісії. Гуджал (квота ОПЗЖ) і Бусол (квота «За майбутнє») відмовилися брати участь у роботі. Без них залишилися лише 4 представники парламенту, а отже, кворум для ухвалення рішення був відсутній.
Кандидати на керівника САП
Загалом на конкурс подалося 169 кандидатів. Після етапу тестування на знання законодавства та загальні здібності залишилися 37 претендентів.
Антикорупційні громадські організації проаналізували майно, спосіб життя, професійний шлях та політичні зв'язки кандидатів і сформували перелік претендентів, репутація яких — під сумнівом. До списку увійшов 21 кандидат. Зокрема, нардеп-«слуга» Андрій Костін.
«Хотіли нардепа Костіна (Офіс президента — ред.). Але він очевидно політично залежний, що безпосередньо суперечить посаді», — каже hromadske керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
Після етапу співбесід на доброчесність у червні 2021-го Костін вибув. І загалом станом на липень 2021-го залишилися лише два кандидати: Андрій Синюк, який працює в органах прокуратури з 2010 року, та детектив НАБУ Олександр Клименко.
Синюк також потрапив до переліку сумнівних кандидатів, який сформували громадські організації.
А Клименко відомий розслідуванням справи щодо Татарова, якого НАБУ підозрювало у причетності до корупційної схеми ще в часи його роботи адвокатом. В інтерв’ю «Українській правді» Клименко повідомив, що якби на час розслідування очолював САП, міг би уникнути протидії в цій справі.
Недуга скосила всіх
Саме влітку 2021-го почався процес затримування конкурсу.
«Були об’єктивні причини — були захворювання членів комісії. З необ’єктивного — неспроможність забезпечити кворум. Це влітку та восени було протягом тривалого часу», — згадує в розмові з hromadske член комісії Роман Куйбіда.
Питання затягування конкурсу порушили перед Зеленським американці. У вересні під час зустрічі з Джо Байденом була підписана спільна заява. В одному з пунктів Україна обіцяла негайно обрати очільника САП.
В листопаді ця ж умова потрапила до Меморандуму МВФ. Тепер уже Банкова пообіцяла завершити конкурс до кінця листопада. Під цю умову Фонд надав Україні 700 мільйонів доларів.
Незавершений завершений конкурс
Одразу після підписання Меморандуму з МВФ комісія не змогла розпочати роботу. Вкотре був відсутній кворум. На засіданні не з’явилися Бусол (квота «За майбутнє», Гуджал (ОПЗЖ) та Соболь («Слуга народу»).
«Чи є тиск на членів комісії? Я не відчуваю тиску. Не знаю, чи є він зовні на інших, але враження таке, що деякі члени висловлюють не самостійну позицію», — заявив hromadske Роман Куйбіда.
За місяць комісія таки оприлюднила остаточні результати: Клименко набрав 246 балів, Синюк — 229. За такого результату перший мав би стати керівником САП, другий — його заступником.
Але 21 грудня підсумки конкурсу не затвердили. За це рішення не голосували голова комісії Катерина Коваль (квота «За майбутнє»), Романюк («Довіра»), а також уже згадані Бусол, Гуджал та Соболь.
Голова озвучувала різні причини для перенесення фінального засідання комісії. Зокрема, наполягала, що потрібно дочекатися розв’язання судового спору після рішення ОАСК та погодити всі процедури з Офісом генпрокурора.
Венедіктова вмиває руки
Наприкінці грудня 2021-го Коваль скерувала в Офіс генпрокурора звернення щодо необхідності підтвердити відповідність спецперевірки та доступу до держтаємниці переможця. Мовляв, без підтверджень від відомства Венедіктової подання про призначення переможця направляти не можна. У самій комісії з цим твердженням згодні не всі.
«Спецперевірка вже була проведена стосовно кандидатів. У комісії є результати. Підстав, щоб повторно її проводити, нема. Логічно, що відбувається одна перевірка, а не декілька», — вважає Роман Куйбіда.
Вже наприкінці січня й Офіс генпрокурора повідомив, що додаткової перевірки кандидатів не проводить.
«Венедіктова самоусунулася від цієї історії. За її позицією, повторної спецперевірки не має бути», — пояснює цю відповідь головний експерт StateWatch — неурядова організація, створена, щоб утверджувати принципи належного врядування в роботі органів влади. Діяльність здійснюється зокрема за напрямами реформування органів правопорядку та реформування антикорупційних органівStateWatch Олександр Лємєнов.
До гри береться ОАСК
20 грудня, за день до фінальних співбесід і підбиття підсумків конкурсу, на сайті Окружного адмінсуду Києва з’явилося повідомлення, що суд скасував Порядок роботи конкурсної комісії. Підстава — з липня 2015-го комісія була позбавлена повноважень на ухвалення цього Порядку.
«Зеленський/Єрмак руками ОАСКу таки знесли порядок проведення конкурсу на керівника САП. Багато разів наголошував і повторю ще раз: Павло Вовк би не пішов на це без особистих гарантій Зеленського/Єрмака», — оцінив це рішення суду Віталій Шабунін.
Офіс президента відреагував на рішення ОАСК повідомленням, що ухвала не остаточна. А висновки можна буде робити після детального аналізу щодо відповідності вимогам закону.
Зрештою комісія подала апеляцію на рішення ОАСК. А двоє її членів — Гуджал і Бусол — відмовилися брати участь у засіданнях аж до апеляційного висновку. Без них комісія не має кворуму для ухвалення рішень. І саме їхні дії Драго Кос назвав саботажем.
Своєю чергою Роман Куйбіда пояснює, що рішення ОАСК не заважає комісії працювати: «Це рішення не є перешкодою для того, щоб завершити діяльність щодо конкурсів, які були оголошені. Воно не набрало законної сили. Якщо ж набуває, то відповідний порядок може втратити чинність лише на майбутнє. Наразі порядок є чинним».
Коломойського роблять крайнім перед Заходом
Блокування затверджень результатів викликало цілу хвилю заяв. Виступили посольство США, посли G7, комісар ЄС, держсекретар США. Хоча міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю «Радіо Свобода» заявив, що українську владу в затягуванні конкурсу ніхто не звинувачує.
Як розповів hromadske представник команди Зеленського, вони переконують західних партнерів у тому, що Банкова комісію не контролює.
«Ми все робили демократично, а зрештою там є люди олігарха. І тому все погано. Ми намагаємося, цілодобово на зв’язку, але щось не виходить», — пояснює співрозмовник позицію Банкової.
Під «олігархом» розуміємо Коломойського. Ніби за квотою близької до нього партії «За майбутнє» до комісії й потрапили залежні персони.
Проте перекладання негативу на Коломойського не підтримують громадські активісти.
«Коломойський впливає через голову комісії Коваль. Але в нього є одна людина. Одна людина погоду не створює. Впливає Офіс президента», — каже Віталій Шабунін.
«Якби Офіс президента хотів, то жоден Коломойський не міг би контролювати конкурсну комісію. Але це зокрема історія в інтересах Коломойського», — додає Олександр Лємєнов.
Попри це, співрозмовник із команди Зеленського наполягає, що Коломойський таки має контрольний пакет впливу на діяльність комісії. Та додає: «Зрозуміло, що можна домовитися. Але зручно, щоб там нічого не відбувалося».
Натомість Віталій Шабунін вважає, що комісію контролює Банкова. А саме — Олег Татаров.
«Зеленський має взяти слухавку і сказати: “Татаров, припини блокувати, відпускай конкурс”. І будуть голоси наступного дня. Інших варіантів нема», — каже Шабунін.
«Будуть викручуватися як вуж на пательні»
Ситуація з блокуванням оголошень результатів конкурсу вигідна чи не всім сторонам: і Коломойському, і владі, і опозиції. Насамперед через те, що з появою незалежної особи на чолі САП можуть початися антикорупційні розслідування щодо топполітиків та посадовців, а також тих, хто їх корумпує.
Тож і надалі завершення конкурсу буде або затягуватися, або взагалі увесь конкурс буде скасований апеляційним рішенням. Такі сценарії описують Шабунін і Лємєнов.
Для України це може мати наслідки у співпраці з МВФ. Влада розраховує на чергові домовленості з Фондом вже навесні цього року.
«Якщо й надалі будуть блокувати роботу комісії, то в нас не буде грошей МВФ», — прогнозує Шабунін.
Він вважає, що потрібні зміни до законів. І щоби запобігти подібним ситуаціям із гальмування роботи комісії, визначальний голос має бути за міжнародними незалежними експертами.
«Інший формат перетворює конкурс на такий цирк, який ми бачимо», — каже Шабунін.
Своєю чергою Олександр Лємєнов не бачить необхідності переписувати закон: «Усе прописано правильно й адекватно. Але вони будуть викручуватися як вуж на пательні, щоб отримати своє рішення».