Із «ДНР» до Голосіївського монастиря: що відомо про бразильця Рафаеля Лусваргі

Але вирок через  процедурні порушення скасували — цього домігся його адвокат. Судили Лусваргі в Києві, а мали б, згідно із законом, за місцем вчинення злочину — нині це суд Павлограда на Дніпропетровщині. Однак Лусваргі залишався в СІЗО, й вийшов звідти напередодні великого обміну в грудні 2017-го.

Наприкінці квітня журналісти Радіо Свобода знайшли його в чоловічому монастирі УПЦ МП у Києві й навіть поспілкувалися з ним. Сьогодні розшукувати бразильця до монастиря вирушили праві радикали.

Як потрапив на Донбас

На Донбас із бразильського міста Сан-Паулу Рафаель Лусваргі приїхав восени 2014 року. Бажання брати участь у бойових діях на боці бойовиків пояснював ідеологічними міркуваннями. У відеороликах на каналах бойовиків розповідав про обстріли українських позицій, участь у боях за Донецький аеропорт і Дебальцеве. Також обіцяв дійти до Києва й закінчити війну.

Представники праворадикальних організацій схопили бразильця Рафаеля Лусваргі, який воював на Донбасі на боці самоназваної «ДНР», і привели його до будівлі СБУ, Київ, 4 травня 2018 року Фото: Гонтар Володимир/УНІАН

Затримання в Києві

6 жовтня 2016 року в аеропорту Бориспіль Лусваргі затримали співробітники СБУ. До Києва бойовика заманили, начебто запропонувавши роботу у сфері морських перевезень. Із собою мав паспорт, військовий квиток самоназваної «ДНР» і наказ про нагородження медаллю «За бойові заслуги» від бойовиків.

Тоді правоохоронці повідомили, що Лусваргі виконував роль інструктора батальйону «Призрак» у районі міста Алчевськ, де формував з іноземців, переважно бразильців, збройні угруповання.

Перший іноземець, засуджений за співпрацю з бойовиками.

Рафаеля Лусваргі засудили на 13 років тюрми в січні 2017 року. Це стало першим вироком, винесеним українським судом іноземцю за співпрацю з бойовиками. Тоді бразилець визнав провину й навіть «щиро розкаявся».

«Приблизно за рік після прибуття в Україну зрозумів свою помилку та вирішив жити мирним життям, повернутися додому. Указав, що усвідомив наслідки своїх дій, щиро кається та просить вибачення за скоєне», — ідеться в рішенні суду.

7 місяців замість 13 років

Відбувши лише 7 місяців із призначених судом 13 років ув'язнення, Лусваргі мав вийти на свободу. Причина — порушення під час розгляду справи: розглядати її повинен був Павлоградський суд Дніпропетровської області, а не Печерський у Києві. Відтак вирок скасували й призначили новий розгляд.

Проте Лусваргі на свободу не випустили, а продовжили запобіжний захід. Він залишився під вартою в Київському СІЗО.

Представники праворадикальних організацій схопили бразильця Рафаеля Лусваргі, який воював на Донбасі на боці самоназваної «ДНР», і привели його до будівлі СБУ, Київ, 4 травня 2018 року Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське

Звільнили під обмін

У грудні 2017 року Печерський суд змінив Лусваргі запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов’язання. Зміну ініціював прокурор Ігор Вовк для того, щоб обміняти бразильця в межах великого обміну 27 грудня 2017 року. Проте цього так і не сталося.

На запитання Громадського, чому Лусваргі, якого готували до обміну, так і не обміняли, представниця президента з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко відповіла: «Я що, повинна коментувати всі рішення судів? Це не входить до моєї компетенції».

Як з'ясувало Громадське, передавати Лусваргі в межах великого обміну не стали, щоб уникнути потенційного міжнародного скандалу. Оскільки він є громадянином Бразилії, Україна не має права передавати його таким квазіутворенням, як самоназвана «ДНР».

15 лютого 2018 року термін запобіжного заходу збіг, тому близько двох з половиною місяців він може вільно пересуватися територією України.

6 червня під час повторного розгляду справи Лусваргі знову обиратимуть запобіжний захід. Згідно із законом, після оголошення вироку його повинні екстрадувати до Бразилії, де він відбуватиме покарання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Великий обмін: кого звільнили з полону бойовиків на Донбасі

Це вже не перший випадок з обміном підозрюваних у сепаратизмі. 27 грудня 2017 року повинні були обміняти екс-мера Торецка Володимира Сліпцова. Його звинувачують у посяганні на територіальну цілісність України та участі в терористичній організації. Для обміну Сліпцову, так само, як і Лусваргі, змінили запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов’язання, хоча важкість інкримінованої статті цього не дозволяє. Після того, як Сліпцов відмовився від передачі бойовикам, прокурори знову передумали: тепер вони вважають, що він може втекти, причому в так звану «ДНР», куди сам відмовився вертатися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Я знав, що автобус за законом — територія України» — інтерв'ю з екс-мером Торецька, який відмовився від обміну