Що робити, якщо під час карантину не можеш встати з ліжка
1892 випадки зараження, 57 померлих, ХХХ — не можуть встати з ліжка. Це схоже на дуже складну життєву задачку зі статистики, з якою всі ми стикнулися за останній місяць. Виміряти той останній кількісний показник майже неможливо. Але ми не можемо залишити його без уваги. Тож хто ті «ХХХ»?
Невелике розслідування
Почнімо з причин.
Чому людина не може встати з ліжка і як це може бути пов’язано з ситуацією навколо карантину?
Щоб знайти цей «ХХХ», треба мислити, як «ХХХ».
Починаю відчувати, як мені стає дуже страшно. Світ божеволіє, полички «АТБ» повільно спустошуються, ресторанчики закриваються. Кави на виніс більше не існує.
Поступово переходжу до стану паніки, готуюсь до зйомок у серіалі про апокаліпсис, згодом розумію, що щось наплутала, і це — моє життя. До речі, не дуже схоже на апокаліпсис, дякувати Богу.
Починаю звикати, кілька спроб реєстрації на онлайн-курси — і стається диво. Я лежу на своєму ліжку в оточенні апатії та тривожності. Забула, ще є їжа та серіали.
Здається, я — підліток.
Чому в підлітків на карантині виникають депресивні стани?
Процес звикання українських підлітків до карантинного режиму дав збій. Підлітки знаходяться в складних умовах, коли їхнє звичне життя кардинально змінилося. Тепер в умовах ізоляції вони більше не мають можливості спілкуватися з друзями, як раніше, ходити до школи та просто гуляти вулицею. Багато з них відчувають себе апатично та депресивно.
Депресивні стани в підлітків можуть з’являтися з ряду причин. Наразі через карантин їхні батьки та близькі відчувають стрес. Занепокоєння, нервозність призводять до психологічної напруги.
У такі моменти батьки можуть ставитися до дітей з роздратуванням. До того ж у самих дітей можуть бути різні проблеми. Можливо, в цей самий час вони — в депресії. Наприклад, якщо батьки перебувають на заробітках, діти відчувають себе самотніми, стикаються з браком досвіду при вирішенні життєвих ситуацій, це призводить до відчуття безпорадності, до розпачу.
У психологічно складні моменти людиною починають опановувати будь-які думки. Вона може думати, що життя втратило сенс, що зараз найлегше накласти на себе руки.
Існують і соціальні чинники. При виникненні фінансових труднощів батьки починають лаяти дітей, принижувати. Все це створює умови для виникнення у дітей психологічних проблем.
Фізіологічні особливості теж стають причиною виникнення стресу. Наприклад, деякі підлітки дорослішають раніше за інших, у них починаються гормональні зміни.
Інформаційна гігієна не менш важлива за особисту. Ми працюємо навіть в умовах карантину і піклуємось про новини, які ви отримуєте! Підтримайте нас на Спільнокошті! Підтримайте незалежну журналістику!
Що робити?
Ці умови залишаються складними і для дорослих, і для підлітків. Проте останнім, передусім, важливо розуміти свою відповідальність за власне самопочуття та ментальне здоров’я.
Зі свого досвіду спілкування з підлітками я зрозуміла декілька речей, які можуть їм допомогти:
Знайдіть ціль та мотивацію. Хоча б після карантину. У кризові моменти ми можемо знецінювати власні досягнення і себе зокрема. Чітка ціль, відчуття руху допоможе відчути себе корисним та живим.
Не звинувачуйте себе у лінощах. В таких умовах це — нормальна, навіть класична, реакція організму. Дайте собі спокій, розгрузіть голову, можливо, тоді ви зможете знайти собі якусь цікаву справу.
Дайте волю почуттям. Ми ніколи не переживали такого кризового моменту. Світ навколо змінюється з шаленою швидкістю і це тисне на кожного. Від сліз ти не станеш слабшим, проте зможеш випустити емоції і допомогти своєму ментальному здоров’ю.
Побудуйте графік. Якщо ви завжди скаржились на власну неорганізованість, зараз саме час це змінити. Розпишіть свій день на листочку або в улюбленому блокноті. Це допоможе розставити пріоритетність, побачити обсяг задач і зрозуміти, наскільки багато справ ви робите на день.
Замініть телефон на книгу. «Коронавірусні» новини не змінять радикально ваше життя, але точно додадуть у нього тривожні думки. Я впевнена, що у вас є дві-три книги, які чекають уже кілька років поспіль. Тож влаштовуйтесь зручніше і занурюйтесь у нову реальність.
Допоможіть батькам або влаштуйте прибирання. Трошки фізичної активності, чистенька кімната і готово!
Спілкуйтесь. Дзвоніть друзям та знайомим, нам усім необхідна підтримка. Навіть просте СМС може врятувати день.
Не забувайте про батьків. Так, напевно, важко забути про них, коли вони постійно поруч. Проте спробуйте пригадати, як часто ви спілкуєтеся з батьками про них. Можливо, варто дізнатись більше про тих, хто вас оточує? Почніть розмову — це класний привід стати ближче.
Піклуйтеся про інших. Можливо, комусь із ваших сусідів потрібна допомога: сходити за продуктами або вигуляти собаку. Дотримуйтесь карантинних норм з турботою про навколишніх.
Ми можемо вирішувати — панікувати або щось робити. Я раджу залишатися в спокої. Карантин мине, і він точно не вартий ментальних проблем з усіма їхніми наслідками.